Постанова № 58313464, 09.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/157/16 Головуючий в 1-й інстанції: Маринін О.В.

Єдиний унікальний № 310/1595/16 п

Категорія: ст. 130 ч.1 КУпАП Доповідач у 2-й інстанції: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року суддя Апеляційного суду Запорізької області Жовніренко В.П., за участі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2016 року,

встановила:

Постановою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2016 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. Стягнуто судовий збір в сумі 275 грн. 60 коп.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 28.02.2016 року о 21 год. 12 хв. в м. Бердянську по вул. Винокуренка на перехресті з вул. Чехова, знаходячись з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, незвязна мова), керував автомобілем Мазда, держаний номер НОМЕР_1, від проходження медичного огляду у медичному закладі для встановлення сп'яніння та продуття алкотестеру «Драгер»ухилився шляхом відмови в присутності двох свідків, чим порушив п.2.9 А ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі, у звязку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, вважаючи, що постанова не відповідає вимогам підзаконних актів, прийнятих МВС та МОЗ України і ст. ст. 266, 268 КУпАП, а саме:

- у порушення вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд водія взагалі не проводився, тому що не було водія, співробітник поліції ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП 28.02.2016 року склав у відношенні пішохода, яким був особисто він - громадянин ОСОБА_2 та не довів, що він 28.02.2016 року керував автомобілем НОМЕР_2;

- суддя у постанові взяв до уваги факт того, що під час несення служби співробітником поліції ОСОБА_4 в районі вул. Рудневої до нього підійшов хлопець та попросив вжити заходів до водія автомобіля «Мазда», який певно перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та на підставі цього зробив хибний висновок про те, що він нібито 28.02.2016 року керував вищезазначеним автомобілем «Мазда», проте, цей хлопець не встановлений, в суді він не допитаний і посилання на нього є припущенням, що унеможливлює використання такого сумнівного доказу, відповідно до приписів ч. 3 ст. 62 Конституції України;

- працівники поліції взагалі не надали суду жодного доказу того, що він 28.02.2016 року керував автомобілем «Мазда»;

- 28.02.2016 року працівники поліції побачили автомобіль НОМЕР_2, що належить його дружині ОСОБА_5, який стояв біля будинку № 98 по вул. Чехова в м. Бердянську, тобто біля будинку де мешкають батьки його дружини та його родина, він того дня знаходився у зазначеному будинку та вживав спиртні напої разом із батьком своєї дружини ОСОБА_6, проте за кермо автомобіля «Мазда», а також будь-якого іншого автомобіля 28.02.2016 року він взагалі не сідав, особисто керував вищезазначеним автомобілем дуже мало, а з співробітником поліції ОСОБА_4 у нього склались особисті неприязні стосунки;

- 28.02.2016 року він не міг зупинитись біля будинку № 97, тому що його взагалі не існує, а вийшов до автомобіля своєї дружини «Мазда» біля будинку № 98, в якому мешкають батьки його дружини;

- у порушення вимог ст. 268 КУпАП, за наявності клопотання від 13.05.2016 р. про відкладення слухання справи з доданою до цього клопотання довідкою із медичної установи, суд розглянув справу за його відсутності.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 та матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення суддя у повному обсязі дослідив всі обставини справи і обґрунтовано визнав, що ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, викладених в постанові, відповідно до даних протоколу та доданих до нього доказів.

Доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження дослідженими суддею в судовому засіданні матеріалами справи на підставі даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АП1 № 245943 від 28.02.2016 року та доданих до нього доказах, про порушення апелянтом вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху України, який відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння, зокрема поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, відповідно до яких, у їх присутності ОСОБА_2 інспектором пропонувалося продути алкотестер чи проїхати до медичного закладу, від чого він відмовився /а.с. 2-3/.

Також його вина підтверджується поясненнями інспектора Фурси О.А. у судовому засідання, згідно з якими, під час несення служби в районі вул. Руднєвої до нього підійшов хлопець та попросив вжити заходи до водія автомобіля Мазда, який певно перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Патруль проїхав за автомобілем Мазда, який почав рухатися у напрямку з вул. Чехова. Коли автомобіль зупинився, працівники ДАІ, підійшли до водія, від нього був різкий запах алкоголю, а мова була млява, тому йому запропоновано було проїхати до лікарні на медичне обстеження та продути алкотестер, на що ОСОБА_2 відмовився. Після чого, було запрошено двох свідків, у присутності яких ОСОБА_2 знову було запропоновано продути алкотестер чи проїхати до медичного закладу, на що він повторно відмовився, на підставі чого на нього складено протокол за відмову від проходження мед огляду за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час слідування за автомобілем ОСОБА_2 проводилася відеофіксація /а.с. 27/.

Крім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, також підтверджується відеозаписом на ДВД-диску, який був переглянутий як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, яким підтверджується факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП /а.с. 26/.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він 28.02.2016 року не керував автомобілем, спростовуються поясненнями інспектора ДПС ОСОБА_4 та відеозаписом на ДВД-диску, згідно з якими він після зупинки автомобіля інспектором ДПС заявив, що він приїхав додому, а на його запитання про те, яку кількість алкоголю він випив до цього, відповів, що багато.

Також є необґрунтованими доводи ОСОБА_2 та захисника про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи, у звязку з недотриманням судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП, а саме через розгляд справи за відсутності ОСОБА_2, то вони є неспроможними, оскільки зазначена обставина не може бути підставою для скасування постанови та закриття щодо винної особи справи.

Крім того, у розгляді справи судом першої інстанції брав участь захисник ОСОБА_9, який представляв інтереси ОСОБА_2, що свідчить про те, що права останнього порушені не були.

Що стосується адміністративного стягнення у виді штрафу, то воно було накладене судом на ОСОБА_2 з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП та не є занадто суворим видом стягнення, виходячи з того, що найбільш суворим видом стягнення за вказаною частиною статті закону є арешт.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, проте, постанова суду першої інстанції підлягає зміні, виходячи з наступного.

Так, згідно з матеріалами справи та переглянутим судами обох інстанцій відеозаписом, ОСОБА_2 відмовився надати будь-які дані чи відомості, що підтверджують його особу, що призвело до помилки в його анкетних даних, яку необхідно усунути шляхом зміни оскаржуваної постанови, та вважати правильними рік народження ОСОБА_2 не 1980, а 1981, а також номер будинку адреси його мешкання не № 97, а № 98 по вул. Чехова у м. Бердянську, на що наголосив ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанції.

У решті постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2016 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн., змінити.

Вважати правильними рік народження ОСОБА_2 1981, а номер будинку адреси його мешкання № 98 по вул. Чехова у м. Бердянську.

У решті постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з 09 червня 2016 року.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1