Ухвала суду № 58313331, 14.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 332/4934/15 головуючий у 1-й інстанції Федоренко О.І.

провадження № 22-ц/778/2196/16 суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді: Осоцького І.І.,

суддів: Кухаря С.В., Панкеєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» на ухвалу Заводського районного суду м.Запоріжжя від 21 березня 2016 року у справі за клопотанням Публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ПАТ «Сбербанк Росії» звернулось до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, за яким ПАТ «Сбербанк Росії» просило визнати на території України та надати дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду Ростовської області Російської Федерації від 09.06.2014 року по справі № А53-2188/14 та надати виконавчий лист про стягнення з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», як з поручителя ТОВ «Ростовська вугільна компанія», на користь ПАТ «Сбербанк Росії» 10 397 241,18 доларів США та судових витрат.

Представниками ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» надано клопотання про зупинення розгляду справи до набрання законної сили рішення Арбітражного суду Ростовської області по справі № А53-2036/2016 за позовом ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» про визнання недійсним договору поруки № 5410/452/10830/п-5 від 29.12.2011 року, за яким ПАТ «Запоріжсталь» став поручителем перед ВАТ «Сбербанк Росії» щодо виконання зобовязань ТОВ «Ростовська вугільна компанія».

Ухвалою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 21 березня 2016 року клопотання ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» задоволено. Зупинено розгляд справи до розгляду Арбітражним судом Ростовської області справи № А53-2016/16 за позовом ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» до ПАТ «Сбербанк Росії» про визнання недійсним пункту договору.

Ухвалою того ж суду від 12 травня 2016 року виправлено описки в ухвалі суду від 21 квітня 2016 року з зазначенням про зупинення провадження по справі № 332/4934/15-ц до набрання законної сили рішення Арбітражним судом Ростовської області справи № А53-2016/16 за позовом ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» до ПАТ «Сбербанк Росії» про визнання недійсним пункту договору.

ПАТ «Сбербанк Росії» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального законодавства, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно п.4 ст.201 ЦПК України суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема:цивільного судочинства.

З матеріалів справи слідує, що рішенням Арбітражного суду Ростовської області Російчької Федерації від 09 червня 2014 року(справа № А53-2188/14), яке вступило в законну силу 10 липня 2014 року, стягнуто солидарно з ТОВ „Ростовська вугільна компані, ТОВ Центральна збагачувальна фабрика „Шолоховська, ЗАТ ВО „Шолоховське, ТОВ ВТР „Шолоховське, ТОВ Торговий дім „Шолоховський, ВАТ „Запоріжсталь на користь ВАТ „Сбербанк Росії - 10397241,18 доларів США заборгованості за договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 5410/452/10830 від 29.12.2011 року / т.1 а.с.7-51 /.

У листопаді 2015 року ПАТ «Сбербанк Росії» звернулось до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, за яким ПАТ «Сбербанк Росії» просило визнати на території України та надати дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду Ростовської області Російської Федерації від 09.06.2014 року по справі № А53-2188/14 та надати виконавчий лист про стягнення з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», як з поручителя ТОВ «Ростовська вугільна компанія», на користь ПАТ «Сбербанк Росії» 10 397 241,18 доларів США та судових витрат.

При цьому ПАТ «Сбербанк Росії» не надало згідно до п.4 ч.3 ст.394 ЦПК України документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню, оскільки на його користь за рішенням Арбітражного суду Ростовської області від 09 червня 2014 року вищевказана заборгованість стягнута в солідарному порядку з кількох боржників, з якими ПАТ «Сбербанк Росії» вирішує питання виконання кредитних зобовязань / т.2 а.с.96-150 /, що підлягає врахуванню згідно розяснень п.12 постанови Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року „Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України, де зазначено, що за наявності даних про сплату боргу після постановлення рішення іноземного суду (арбітражу) суд може вирішити клопотання з урахуванням сплаченого. Якщо борг сплачено повністю, а стягувач не відмовляється від клопотання, воно залишається без задоволення.

При розгляді клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» надано клопотання про зупинення розгляду справи до набрання законної сили рішення Арбітражного суду Ростовської області по справі № А53-2036/2016 за позовом ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» про визнання недійсним пункту 5.4 договору поруки № 5410/452/10830/п-5 від 29.12.2011 року щодо підсудності спору за цим договором, за яким ПАТ «Запоріжсталь» став поручителем перед ВАТ «Сбербанк Росії» щодо виконання зобовязань ТОВ «Ростовська вугільна компанія».

За розділом \/ Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958 року, за вимогами норм ст.9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (укр/рос) від 20.03.1992 року, за розясненнями п., п.12, 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року „Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України передбачено, що у визнанні й виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де запитуються визнання й виконання, докази того, що:

- спір у відповідності до діючої угоди вирішено некомпетентним судом;

- ця угода недійсна за законом, якому сторони підпорядкували цю угоду, а за відсутності в арбітражній угоді вказівки про нього - за законом держави, де рішення було постановлено;

- сторона, проти якої постановлено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи з інших причин не могла подати свої пояснення;

- дане рішення постановлене щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою або такого, що не підпадає під умови останньої чи арбітражного застереження в договорі сторін, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди чи арбітражного застереження;

- склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді сторін чи, за відсутності такої, - закону тієї держави, де мав місце арбітраж;

Також розяснено проте, якщо сторони в арбітражній угоді чи в арбітражному застереженні домовились про передачу спору в арбітраж, при розгляді заяви про відсутність у третейського суду компетенції необхідно виходити з узгодженого волевиявлення сторін.

За наявності спору щодо того, хто повинен проводити арбітраж, це питання перш за все має бути предметом уточнення, узгодження і врегулювання самих сторін, адже лише вони мають повноваження визначити, який саме орган здійснюватиме арбітраж. Тільки якщо сторонами була письмово виявлена в угоді або арбітражному застереженні узгоджена воля з цього питання, суд може вважати, що арбітраж має компетенцію.

При цьому законом надано компетентному суду право якщо суд визнає це необхідним і якщо про це просить одна зі сторін зупинити на встановлений ним строк провадження з питання скасування рішення з тим, щоб надати третейському суду можливість відновити арбітражний розгляд або вжити інших дій, які дадуть можливість усунути підстави для скасування арбітражного рішення.

З вищевказаних норм законодавства слідує, що суд при розгляді клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду має право згідно п.4 ст.201 ЦПК України зупинити провадження у такій справі до набрання законної сили судовим рішенням, в якому оскаржено питання підсудності спору та компетентності складу суду, яким вирішено спір, від якого залежить вирішення справи щодо клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів відповідно до п.1 ст.312 ЦПК України відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, так як судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З доводами апеляційної скарги про недоведеність взаємозвязку предметів розгляду обох справи та їх залежності між собою погодиться неможливо, бо від наслідків судового розгляду позову щодо недійсності угоди про підсудність вирішеного спору та вирішення питання некомпетентності суду, яким вирішено спір, залежить вирішення питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду.

Доводи апеляційної скарги про пропуск строку позовної давності ПАТ „Запоріжсталь для оскарження недійсності пунку 5.4 договору поруки стосуються іншої справи і не можуть бути прийняті до уваги при розгляді клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що зупинення провадження є затягуванням розгляду заявленого клопотання не можуть бути оцінені таким чином, оскільки п.2 ст.36 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж передбачено відкладення судом, в якому запитується визнання або виконання рішення іноземного суду, винесення свого рішення, якщо заявлено клопотання про скасування або зупинення виконання арбітражного рішення.

Керуючись ст., ст. 307, 312, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» відхилити.

Ухвалу Заводського районного суду м.Запоріжжя від 21 березня 2016 року про зупинення провадження у справі за клопотанням Публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: