Вирок № 58311280, 15.06.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа№ 263/11897/15-к

Провадження № 1-кп/263/117/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області

у складі: судді Папаценко П.І.,

при секретарі Масюк М.С.,

за участю прокурора Дьяченко О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника потерпілих, адвоката Маросіна М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження №12015050000000767 внесене 29.08.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполь Донецької області, громадянки України, із середньою освітою, розлученого, не судимого, не працюючого, який мешкає, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

29.08.2015 року приблизно о 5 годині 5 хвилин водій ОСОБА_1 керував на підставі реєстраційного документу технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ DAEWОО Т13110», реєстраційний номер НОМЕР_1, та здійснював на ньому рух по проїжджій частині вул.Університетської з боку пр.Металургів у напрямку вул.Італійської (Апатова) в Центральному районі м.Маріуполя Донецької області.

При виїзді на перехрестя проїжджих частин вул.Університетської та вул.Казанцева, де починається проїжджа частина пр.Нахімова, навпроти будинку № 206 водій ОСОБА_1, діючи необережно, в порушення вимог п.п. 10.1., 11.4. «Правил дорожнього руху України», де сказано:

10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

11.4. «На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги",

проявляючи злочинну недбалість, будучи неуважним, не враховуючи і недостатньо стежачи за дорожньою обстановкою, небезпечно керуючи транспортним засобом, при виїзді на проїжджу частину пр.Нахімова, перед зміною напрямку руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним, допустив виїзд транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де лівою передньою частиною кузова вказаного транспортного засобу скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_7, який керував велосипедом «МERIDА Каlаhагі» та рухався лівою смугою в зустрічному напрямку по проїжджій частині пр.Нахімова з боку вул. Італійської (Апатова) у напрямку пр.Металургів.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події велосипедисту ОСОБА_7 були спричиненні тілесні ушкодження: сполучена травма тіла: закрита тупа травма грудної клітки - переломи 9 - 11-го ребер праворуч і ліворуч, перелом грудного відділу хребта на рівні 11 хребця з пошкодженням спинного мозку, розриви легень; відкрита черепно-лицева травма - перелом кісток основи черепу, переломи лівої величної кістки, крайовий перелом лівої надбрівної дуги, альвеолярного відростка верхньої щелепи на рівні 1-го зуба справа, - 8-го зуба зліва, садна обличчя, забійні рани спинки носу, верхнього повіка лівого ока, верхньої губи; садна шиї, кистей та колінних суглобів, обох гомілок, забійна рана правої гомілки, що ускладнилася розвитком травматичного та геморагічного шоку, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення та тих, які привели до його смерті.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п.п. 10.1, 11.4 «Правил дорожнього руху України», знаходяться у прямому причино - наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_7

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 змінював свою позицію стосовно вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч.2 КК України, спочатку частково, потім повністю за обставинами наведеними в обвинувальному акті. При цьому пояснив, що дійсно 29.08.2015 року приблизно о 5годині він таксував, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ DAEWОО Т13110», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить його матері ОСОБА_8, їхав на виклик зі швидкістю біля 80 км/год по проїжджій частині вул.Університетської з боку пр.Металургів у напрямку вул.Італійської (Апатова) в м.Маріуполі. При виїзді на проїжджу частину пр.Нахімова допустив виїзд транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де лівою передньою частиною кузова вказаного транспортного засобу скоїв наїзд на велосипедиста раніше незнайомого ОСОБА_7, який керував велосипедом. Вчасно загальмувати не встиг, оскільки помітив велосипедиста під час удару. Викликав карету швидкої медичної допомоги, дочекався приїзду працівників поліції, що склали документи стосовно дорожньо-транспортної пригоди, які він підписав. До теперішнього часу будь-якої допомоги потерпілим не надав, не відшкодував завдану шкоду.

Враховуючи наведену позицію обвинуваченого стосовно своєї вини, в судовому засіданні було прийнято рішення про дослідження доказів в повному обсязі у кримінальному провадженні.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні, суд вважає його вину повністю доказаною у судовому засіданні, доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими у ході судового розгляду кримінального провадження.

Показами потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за якими загиблий ОСОБА_7 є їх сином та братом, останній рано вранці 29.08.2015 року поїхав на велосипеді із с.Іллічівське в м.Маріуполь на роботу. Біля 6 години ранку подзвонили ОСОБА_7, але його телефон не відповідав, потім зателефонував працівник поліції і повідомив про смерть сина під час дорожньо-транспортної пригоди. На місто ДТП біля 8 години приїхали батьки загиблого ОСОБА_3, ОСОБА_4, на той час сина вже забрали до моргу. Сина поховали, понесли витрати, їм завдана моральна шкода. В селищі загиблий ОСОБА_7 проживав разом з батьками похилого віку, надавав їм допомогу, був надійною опорою для подальшого життя. До теперішнього часу обвинувачений, будучи працездатним, не надав їх ніякої допомоги, не відшкодував завдану шкоду, не попросив пробачення. За таких обставин не має щирого розкаяння ОСОБА_1 у вчиненому злочині, яке можна вважати обставиною, що пом'якшує йому покарання, тому він заслуговує найсуворішого покарання.

Окрім зазначеного, вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується сукупністю письмових доказів:

Рапортом чергового Центрального ВП Маріупольського ВП, за яким 29.08.2015 року о 5 годині 28 хвилин отримано повідомлення зі служби «102» про дорожньо-транспортну подію, що сталася на перехресті вул.Казанцева та пр.Нахімова, під час якої водій автомобіля НОМЕР_2 наїхав на велосипедиста.

/т.2, а.с.8/

Протоколом огляду місця ДТП від 29 серпня 2015 року , проведеним з 6 години 15 хвилин до 8 години 30 хвилин, яким встановлено, що 29.08.2015 року в м.Маріуполі, на горизонтальній ділянці зустрічного руху проїжджої частина пр.Нахімова, навпроти будинку № 206, відбулась ДТП за участю водія ОСОБА_1, який керував транспортним засобом марки «ЗАЗ DAEWОО Т13110» реєстраційний номер НОМЕР_1. Під час огляду зафіксовані слідові дані ДТП, пошкодження на велосипеді, автомобілі, встановлена працездатність гальмівної системи та рульового керування автомобіля. Крім того, за участю судмедексперта оглянутий труп ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, за яким зафіксовані видимі тілесні ушкодження.

/т.2, а.с.9-17/

Схемою та фототаблицею до протоколу огляду місця ДТП, за якими зафіксовано безпосереднє місто ДТП, розміщення на проїжджій частині трупа ОСОБА_7, пошкодженого велосипеда, автомобіля.

/т.2, а.с.18-26/

Висновком, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.08.2015 року №883, яким встановлено, що ОСОБА_1 був тверезий, ознак сп'яніння не виявлено.

/т.2, а.с.27/

Висновком судово-медичної експертизи №2867 від 23.09.2015 року, за яким при судово-медичному досліджені трупа ОСОБА_7 виявлено: сполучена травма тіла: закрита тупа травма грудної клітки - переломи 9 - 11-го ребер праворуч і ліворуч, перелом грудного відділу хребта на рівні 11 хребця з пошкодженням спинного мозку, розриви легень; відкрита черепно-лицева травма - перелом кісток основи черепу, переломи лівої величної кістки, крайовий перелом лівої надбрівної дуги, альвеолярного відростка верхньої щелепи на рівні 1-го зуба справа - 8-го зуба зліва, садна обличчя, забійні рани спинки носу, верхнього повіка лівого ока, верхньої губи; садна шиї, кистей та колінних суглобів, обох гомілок, забійна рана правої гомілки, що ускладнилася розвитком травматичного та геморагічного шоку, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення та тих, які привели до його смерті. Виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_7 тілесні ушкодження утворилися одномоментно від дії тупих предметів, або при ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини рухомого автотранспортного засобу, з подальшим падінням на дорожнє покриття, прижиттєво, про що свідчить вираженість тканинної реакції, що могло мати місце і при дорожньо-транспортній події. Яких-небудь виражених хворобливих змін внутрішніх органів при дослідженні трупа ОСОБА_7 не виявлено. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі із трупа ОСОБА_7 не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропілів, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аліловий спирти.

/т.2, а.с.30-31/

Протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортного засову від 2.09.2015 роза, за участю експерта ОСОБА_9, згідно якого робоча гальмівна система та рульове керування оглянутого автомобіля НОМЕР_3 на момент огляду перебували у працездатному стані.

/т.2, а.с.42-44/

Протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортного засову від 2.09.2015 роза, за участю експерта ОСОБА_9, згідно якого велосипед «МERIDА Каlаhагі», на якому пересувався загиблий ОСОБА_7 під час ДТП, має основні пошкодження аварійного характеру сконцентровані в передній частині, переднє колесо зірвано з місця технологічного кріплення, головна труба рами велосипеда від'єднана від передньої вилки, нижня труба рами має пошкодження у вигляді загину металу, ліве перо передньої вилки має розрив металу в середній частині.

/т.2, а.с.46-48/

Висновком експертизи технічного стану транспортних засобів №1208 від 14.09.2015 року, за яким: робоча гальмівна система, рульове керування оглядового автомобіля НОМЕР_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебували в працездатному стані; гальмівна система оглядового велосипеда «МERIDА Каlаhагі» до моменту дорожньо-транспортної пригоди знаходилася в частково непрацездатному стані, рульове керування перебувало в працездатному стані.

/т.2, а.с.55-65/

Стосовно частково непрацездатного стану гальмівна система велосипеда «МERIDА Каlаhагі», коли гальмівна система заднього колеса знаходилась в непрацездатному стані, а гальмівна система переднього колеса знаходилась в працездатному стані, слід зазначити, що жодна із сторін кримінального провадження не стверджує про наявність причинного зв'язку між частково непрацездатним станом гальмівна система велосипеда з настанням дорожньо-транспортної пригоди, не свідчать про це і досліджені в судовому засіданні інші докази. Отже зазначена обставина не спростовує і не зменшує вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Висновком транспортно-трасологічної експертизи №1209 від 14.09.2015 року, за яким:

- в момент первинного контакту ліва частина переднього бамперу автомобіля НОМЕР_3 контактувала з передньою частинок велосипеда в районі переднього колеса (шини, ободу). Після чого відбувається «закидання» велосипеда та велосипедиста на капот автомобіля та відбувається контакт передньої частини велосипеда, в районі передньої вилки з капотом автомобіля. В цей же час тіло велосипедиста контактує з капотом, а далі із переднім вітровим склом та передньою лівою стійкою автомобіля. Після чого, транспортні засоби, перемішуючись, виходять із зони контактування, велосипед «МERIDА Каlаhагі», в перекинутому стані ковзає по поверхні проїзної частини, в результаті чого утворюються деформації складових частин велосипеда в передній його частині та від'єднання переднього колеса;

- величина кута первинного контактування автомобіля НОМЕР_3 та велосипеда «МERIDА Каlаhагі» складає 170°±5°. Кут розгорнутий зліва направо, спереду назад, відносно поздовжньої осі автомобіля;

- місце контакту автомобіля НОМЕР_3 та велосипеда «МERIDА Каlаhагі», розташоване на лівій смузі, правої проїзної частині пр.Нахімова, у напрямку зі сторони вул.Італійській (Апатова) в напрямку пр.Металургів, м. Маріуполя, на смузі руху велосипеда «МERIDА Каlаhагі», перед початком сліду бічного ковзання велосипеда, тобто на зустрічній смузі руху автомобіля.

/т.2, а.с.71-81/

Висновком автотехнічної експертизи №1295 від 23.09.2015 року, за яким:

- з технічної точки зору, швидкість руху автомобіля НОМЕР_3 до моменту початку гальмування згідно слідів гальмування, зафіксованих на схемі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.08.2015 року, визначається рівною не менше 75.3 -78.7 км/год.;

- з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_3, повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1., п.11.4., п.12.6. та п.12.9. (б) Правил дорожнього руху України, тобто, перед зміною напрямку руху автомобіля, повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а саме велосипедисту ОСОБА_7, а також на дорозі з двостороннім рухом, яка мала дві смуги для руху в одному напрямку, водієві заборонялося виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги, також у населеному пункті рух транспортного засобу дозволявся із швидкістю не більше 60 км/год.;

- з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, велосипедист ОСОБА_7, повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, тобто при виявленні небезпеки для руху у вигляді автомобіля НОМЕР_3, що виїхав в зустрічному напрямку на його смугу руху, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу;

- з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1, виконуючи вимоги п.10.1. та п.11.4. Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній події;

- з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, коли зустрічний автомобіль НОМЕР_3 до моменту зіткнення не був загальмований, то питання про наявність у велосипедиста ОСОБА_7 технічної можливості запобігти зіткненню шляхом гальмування не має сенсу, так як зниження швидкості і навіть зупинка велосипеда не виключала можливості настання даної дорожньо-транспортної пригоди;

- з урахуванням викладеного, з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, велосипедист ОСОБА_7, виконуючи вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, не мав технічної можливості запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді;

- з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, коли зустрічний автомобіль НОМЕР_3 до моменту зіткнення не був загальмований, то питання: «Чи знаходилася несправність гальмівної системи велосипеду «МERIDА Каlаhагі?» у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди?» не має сенсу, так як зниження швидкості і навіть зупинка велосипеда не виключала можливості настання даної дорожньо-транспортної пригоди;

- з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, велосипедист ОСОБА_7, виконуючи вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, не мав технічної можливості запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді, і його дії не перебували у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події;

- з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1, виконуючи вимоги п.10.1. та п.11.4. Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній події, і його дії перебували у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.

/т.2, а.с.102-107/

Висновком автотехнічної експертизи №1331 від 25.09.2015 року, за яким:

- з технічної точки зору, швидкість руху автомобіля НОМЕР_3 до моменту початку гальмування згідно слідів гальмування, зафіксованих на схемі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.08.2015 року, визначається рівною не менше 75.3 -78.7 км/год.;

- з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_3, повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1., п.11.4., п.12.6. та п.12.9. (б) Правил дорожнього руху України, тобто, перед зміною напрямку руху автомобіля, повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а саме велосипедисту ОСОБА_7, а також на дорозі з двостороннім рухом, яка мала дві смуги для руху в одному напрямку, водієві заборонялося виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги, також у населеному пункті рух транспортного засобу дозволявся із швидкістю не більше 60 км/год;

- з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, велосипедист ОСОБА_7, повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, тобто при виявленні небезпеки для руху у вигляді автомобіля НОМЕР_3, що виїхав в зустрічному напрямку на його смугу руху, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу;

- з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1, виконуючи вимоги п.10.1. та п. 11.4. Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній події;

- з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, коли зустрічний автомобіль НОМЕР_3 до моменту зіткнення не був загальмований, питання про наявність у велосипедиста ОСОБА_7 технічної можливості запобігти зіткненню шляхом гальмування не має сенсу, так як зниження швидкості і навіть зупинка велосипеда не виключала можливості настання даної дорожньо-транспортної пригоди;

- з урахуванням викладеного, з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, велосипедист ОСОБА_7, виконуючи вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, не мав технічної можливості запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді;

- з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, велосипедист ОСОБА_7, виконуючи вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, не мав технічної можливості запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді, і його дії не перебували у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події;

- з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1, виконуючи вимоги п.10.1. та п.11.4. Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній події, і його дії перебували в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.

/т.2, а.с.124-134/

Відносно двох наведених автотехнічних експертиз №1295 від 23.09.2015 року та №1331 від 25.09.2015 року слід зазначити, що їх висновки за змістом співпадають, доповнюють один одного, не спростовують, а навпаки стверджують вину ОСОБА_1 в настанні даної дорожньо-транспортної події.

Даючи оцінку наведеним вище доказам у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством, і сумнівів в їх достовірності не викликають, а тому, з урахуванням їх, на підставі аналізу цих доказів, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому злочину доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останнього.

Таким чином, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд приходить до висновку про те, що діяння кримінального правопорушення мало місце, обвинувачений ОСОБА_1 винний у його вчиненні, його дії слід правильно кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставину, що пом'якшує покарання.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, уперше притягується до кримінальної відповідальності, не працює, має постійне місце проживання, на обліках в лікувальних та профілактичних закладах міста Маріуполя не знаходиться, характеризується позитивно за місцем проживання.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 під час судового розгляду не встановлено.

Згідно ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 суд визнає визнання обвинуваченим своєї вини у вчинені злочину.

Разом з тим, суд не може погодитись з наявністю у обвинуваченого ОСОБА_1 щирого каяття, як обставиною, що пом'якшує йому покарання, виходячи з наступного.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав у повному обсязі, разом з тим, будучи працездатним, до теперішнього часу не надав потерпілим ніякої допомоги, не відшкодував завдану шкоду, не попросив у них пробачення, в судовому засіданні проявив явне нехтування їх горю, що свідчить про відсутність: критичного оцінювання своїх дій, готовності нести відповідальність за вчинене, бажання виправити ситуацію, що склалася з його вини, отже зазначене вказує про відсутність у ОСОБА_1 щирого каяття.

Згідно зі ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Враховуючи наведені обставини, думку потерпілих щодо призначення покарання, а також те, що обвинувачений ОСОБА_1 не зробив для себе належні висновки, не став на шлях виправлення, суд вважає, що йому слід призначити основне покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону.

Вирішуючи питання про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує характер порушень правил дорожнього руху України, а також наслідки від цих порушень у вигляді заподіяння смерті потерпілому та вважає, що виправлення ОСОБА_1 без відбування зазначеного додаткового покарання є неможливим.

При цьому, суд впевнений, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, попередження вчинення нових злочинів, цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винній.

Під час досудового розслідування, судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався, в судові засідання він з'являвся своєчасно, тому суд вважає недоцільним обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

При судовому розгляді кримінального провадження потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просили:

- стягнути з ТДВ «СТ «Домінанта» на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 як утриманцям померлого шкоду, заподіяну смертю потерпілого ОСОБА_7 в сумі 70768,00 грн. - по 35384,00 грн. кожному;

- стягнути з ТДВ «СТ «Домінанта» на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілого ОСОБА_7 в сумі 14616,00 грн. - по 7308,00 грн. з кожного;

- стягнути з ТДВ «СТ «Домінанта» на користь ОСОБА_3 витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника в сумі 13616,00 грн.;

- стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 моральну шкоду по 242692,00 грн. кожному;

- стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 250000,00 грн.;

- стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 14122,00 грн. (витрати на лікування, пов'язані з погіршенням здоров'я у зв'язку зі смертю сина - 1412,00 грн.; відшкодування вартості велосипеду, знищеного внаслідок ДТП - 11700,00 грн., франшизу в сумі 1000,00 грн.).

В обґрунтування поданого цивільного позову зазначено, що в зв`язку зі смертю ОСОБА_7 його батько ОСОБА_3 змушений був понести витрати на його поховання, зокрема: зберігання тіла - 260,00 грн., підготовка тіла до поховання - 1209,00 грн., придбання труни, корзинок, вінків, стрічок, копка могили та поміщення тіла в гроб, хрест, рушники, виніс тіла, послуги священника та інші ритуальні послуги - 9400,00 грн., спорудження пам'ятника - 1013,00 грн., поминальний обід - 4255,00 грн. Також внаслідок ДТП був знищений велосипед MERIDA Kalahari вартістю 11700,00 грн. Внаслідок сильного стресу та нервових переживань він перебував на лікуванні, де поніс витрати в сумі 1412,00 грн.

Крім цього, йому як батьку, його дружині, як матері померлого ОСОБА_7, а також сестрі померлого - ОСОБА_5 також заподіяно і моральної шкоди, яка полягає в тому, що після ДТП, побачивши смерть рідної для них людини в них виникли негативні емоції і хвилювання, що потягли душевні страждання, тривалу втрату душевного спокою.

В подальшому потерпілий ОСОБА_3 збільшив свої позовні вимоги та до раніше заявлених вимог просив суд стягнути на його користь з обвинуваченого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної з лікуванням - 1503,36 грн., а також понесені витрати на правову допомогу в сумі 3700,00 грн. (послуги адвоката Маросіна М.О. - 3200,00 грн., послуги адвоката Лісодіда О.В. - 500,00 грн.).

В підтвердження своїх позовних вимог потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 надали суду копії квитанцій на поховання та поминальний обід, товарні та фіскальні чеки, виписки з медичної картки та медичні довідки, розрахунок розміру витрат на надання правової допомоги.

Обвинувачений ОСОБА_1, з приводу позовних вимог, пояснив суду, що визнає заявлений потерпілими цивільний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди частково - на загальну суму 50000,00 грн., із якої підлягають відшкодуванню судові витрати на правову допомогу в розмірі 3700,00 грн., частина позовних вимог ОСОБА_5 щодо відшкодування витрат на поховання в розмірі 1469,00 грн. Залишок грошової суми 44831,00 грн. вважає необхідним розподілити порівну між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості відшкодування завданої моральної шкоди. Не визнає позовні вимоги: потерпілої ОСОБА_5 щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 250000,00 грн., ОСОБА_3 - щодо відшкодування шкоди, пов'язаної зі знищенням велосипеду в розмірі 11700,00 грн., з лікуванням -2915,36 грн. та франшизи в розмірі 1000,00 грн.

Представник страхової компанії ТДВ «СТ «Домінанта» ОСОБА_11 на розгляд кримінального провадження не з`явилася, надавши суду письмові заперечення по суті позову, в яких вказувала на те, що для можливості прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування потерпілому безумовним є факт встановлення цивільно-правової відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування не зверталися, по мірі надходження такої вона буде розглянута.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з наступного.

За ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На підставі ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/ 3266489 від 23.09.2014 року вбачається, що з 24 вересня 2014 року до 23 вересня 2015 року страховиком ТДВ «СТ «Домінанта» та ОСОБА_12 було застраховано цивільно-правову відповідальність власника автомобіля ЗАЗ DAEWOO, номерний знак НОМЕР_4, перед третіми особами на випадок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, та яким визначено в розмірі 100 000,00 грн. - ліміт відповідальності по шкоді, заподіяній життю і здоров'ю особи, в розмірі 50 000,00 грн. - ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, а також визначено франшизу в сумі 1000,00 грн.

З посвідчення водія серії НОМЕР_9 вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_1 дозволено керувати транспортними засобами категорії «В».

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що власником автомобіля ЗАЗ DAEWOO Т13110, номерний знак НОМЕР_4, є ОСОБА_8 Дане свідоцтво знаходилося у обвинуваченого під час скоєння ДТП.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 керував автомобілем на відповідній правовій підставі, що передбачено п.2.2. ПДР України.

Згідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.23 даного Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Відповідно до п.27.2 ст.27 ЗУ «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до положень ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;

3) інвалідам - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти років після його смерті.

Мінімальний розмір заробітної плати на день дорожньо-транспортної пригоди 29.08.2015 року становив 1218,00 грн.

Таким чином, з ТДВ «СТ «Домінанта» на користь позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, як осіб, що знаходилися на утриманні померлого, підлягає стягнення страхового відшкодування в сумі 43848,00 грн. (36 х 1218,00 грн.) - по 21924,00 грн. кожному.

Згідно зі ст.27 ЗУ «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати на поховання.

Відповідно до ст.27.4, ст.27 ЗУ «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Стаття 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначає поховання померлого, як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.

Оскільки поминки та обрядовий обід за упокій померлого після поховання не є витратами на поховання, з ТДВ «СТ «Домінанта» на користь позивача ОСОБА_3 підлягає стягненню сума страхового відшкодування у зв'язку з понесенням ним витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника в сумі 10413,00 грн. (9400,00 грн.+695,00 грн.+318,00 грн.).

Крім того, згідно п.27.3 ст.27 ЗУ «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Таким чином, з ТДВ «СТ «Домінанта» на користь позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягає стягненню моральна шкода, заподіяна смертю фізичної особи, в сумі 14616,00 грн. (12х1218,00 грн.) - по 7308,00 грн. кожному.

За ч.ч.1-3 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, підлягають задоволенню вимоги потерпілої ОСОБА_5 щодо стягнення на її користь з обвинуваченого ОСОБА_1 витрат на поховання в розмірі 1469,00 грн.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

За ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника.

Враховуючи докази, надані позивачем ОСОБА_3 суд вважає необхідним відмовити йому частково у задоволені позовних вимог про стягнення вартості велосипеду MERIDA Kalahari, знищеного внаслідок ДТП, в сумі 11700,00 грн. та витрат на лікування, пов'язаних з погіршенням здоров'я у зв'язку зі смертю сина в сумі 2915,36 грн., оскільки останнім в судовому засіданні не доведено факту повного знищення велосипеду, його вартості на момент дорожньо-транспортної пригоди та вартості можливих відновлювальних робіт, а стосовно витрат на лікування - наявності причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я, пов'язаного саме зі смертю сина.

Крім того, враховуючи, що відповідно до ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 франшиза в розмірі 1000,00 грн.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

За приписами частини 2 статті 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкода завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст.1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачем), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

За положеннями п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року (з подальшими змінами і доповненнями) моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні нормальних життєвих зав'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

З огляду на викладене, суд бере до уваги, що потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 діями обвинуваченого ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, що полягає в порушенні звичайного способу життя, душевних стражданнях, викликаних раптовою смертю близької людини - сина та брата. Потерпілім була завдана моральна шкода у зв'язку зі смертю сина та брата, який загинув під час дорожньо-транспортної пригоди у молодому віці, його втрата безумовно привела до глибоких душевних страждань батьків, сестри. Біль втрати близької людини має для близьких родичів незворотну силу, їх горе і глибина душевних страждань не мають ціни.

Проте, законодавством визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Враховуючи характер правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1, обставини вказаної дорожньо-транспортної пригоди, та беручи до уваги вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачів та стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду на користь ОСОБА_3 - 242692,00 грн., ОСОБА_4 - 242692,00 грн., ОСОБА_5 - 250000,00 грн.

При вирішенні вимог ОСОБА_3 в частині відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3700,00 грн., суд відповідно до ст. ст.118,120,124 КПК України вважає їх такими, які підтверджені наданими доказами, та що підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Враховуючи наведене, цивільний позов потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до цивільних відповідачів: обвинуваченого ОСОБА_1, ТДВ «СТ «Домінанта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні питання про відшкодування процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експерта, суд виходить з наступного.

Згідно ст.122 КПК України, витрати, пов'язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила спеціаліста, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Експертам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком.

Згідно з ч.2 ст.15 Закону України «Про судову експертизу» проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

Експертизи у кримінальному провадженні були проведені експертами НДЕКЦ при Головному управлінні НП України в Донецькій області.

Відповідно до ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що витрати, пов'язані із залученням експертів в 2271,06 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому за ч.2 ст.286 КК України покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк на три роки.

Відповідно до ст. 77 КК України додаткове покарання у вигляді позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, підлягає реальному виконанню.

Після набрання вироком законної сили дозволити затримання ОСОБА_1 та поміщення у Маріупольський слідчий ізолятор Управління Державної пенітенціарної служби України у Донецькій області, де утримувати до направлення до місця відбування покарання.

Затримання ОСОБА_1 та доставляння до Маріупольського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України у Донецькій області доручити Жовтневому ВП Маріупольського ВП ГУ НП у Донецькій області.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до цивільних відповідачів: обвинуваченого ОСОБА_1, ТДВ «СТ «Домінанта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (ЄДРПОУ 35265086, 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 119) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_5, як утриманцю померлого шкоду, заподіяну смертю потерпілого, в сумі 21924,00 грн; витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника в сумі 10413,00 грн.; моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілого в сумі 7308,00 грн., а всього - 39645,00 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (ЄДРПОУ 35265086, 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 119) на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_6, як утриманці померлого шкоду, заподіяну смертю потерпілого, в сумі 21924,00 грн.; моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілого в сумі 7308,00 грн., а всього - 29232,00 грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_7, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_5, моральну шкоду в розмірі 242692,00 грн.; франшизу в сумі 1000,00 грн.; відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3700,00 грн., а всього - 247392,00 грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_7 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_6, моральну шкоду в розмірі 242692,00 грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_7, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІПН НОМЕР_8, моральну шкоду в сумі 250000,00 грн.; витрати на поховання в сумі 1469,00 грн., а всього - 251469,00 грн.

В іншій частині позовних вимог потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз (№1208 від 14.09.2015 року - 613,80 грн.; №1209 від 14.09.2015 року - 613,80 грн.; №1295 від 23.09.2015 року - 429,66 грн.; №1331 від 25.09.2015 року - 613,80 грн.) - в сумі 2271,06 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- автомобіль марки «ЗАЗ DAEWОО Т13110», реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_1 - залишити у його володінні;

- велосипед марки «МERIDА Каlаhагі», переданий на зберігання ОСОБА_3 - залишити у його володінні;

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя: П.І. Папаценко