Ухвала суду № 58310391, 23.05.2016, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/113/16

ун. № 759/19735/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Борденюк В.В., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 23 грудня 2014 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову і до розгляду справи по суті, було накладено арешт та заборонено проводити будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2.

14 квітня 2015 року ухвалою Апеляційного суду м.Києва було скасовано вказану ухвалу місцевого суду від 23 грудня 2014 року, а питання щодо можливості забезпечення позову ФОП ОСОБА_1 було передано на новий розгляд.

26 квітня 2016 року після закінчення судових експертиз було відновлено провадження у даній справі.

19 травня 2016 року ФОП ОСОБА_1 подав до суду заяву про повторний розгляд його заяви про забезпечення позову.

Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення вказаного позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка знаходиться у володінні відповідача і заборони ОСОБА_2 здійснювати дії із відчуження даного майна.

Скасовуючи ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 23 грудня 2014 року про забезпечення позову у даній справі, суд апеляційної інстанцій вказав на те, що суд першої інстанції в ухвалі не зазначив мотивів, на підставі яких суд дійшов до висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту унеможливить чи утруднить виконання рішення суду, не встановлена, також співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, яка визначається з врахуванням ціни позову та вартості квартири відповідача, на яку позивач просив накласти арешт.

Відтак, враховуючи підстави скасування наведеної ухвали, при повторному розгляді заяви про забезпечення даного позову, суд доходить до висновку про необґрунтованість заяви позивача у даній справі про накладення арешту на зазначене майно відповідача з огляду на те, що позивачем не було належним чином мотивовано те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту унеможливить чи утруднить виконання рішення суду, у разі задоволення позову; крім того, позивачем недостатньо обґрунтоване питання співмірності заходів забезпечення позову із заявленими ним вимогами, яка визначається з врахуванням ціни позову та вартості квартири відповідача, на яку позивач просив накласти арешт.

Згідно з частиною 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, окрім іншого полягає у наявності зв`язку між конкретним видом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 151, 152, 153 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

СУДДЯ: