Рішення № 58304285, 09.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2815/16 Справа № 202/19403/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Калиновський А.Б.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого Калиновського А.Б.

Суддів Єлізаренко І.А., Ремеза В.А.

При секретарі Гулієву М.І.о

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н від 10.10.2007 року, згідно до якого Банк надав відповідачу у строкове платне користування грошові кошти у сумі 2000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 16,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.11.2008 року, проте в порушення умов договору, позичальник свої зобовязання належним чином не виконав, у звязку з чим позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.10.2007 року у розмірі 14 335,63 дол. США, що в еквіваленті відповідно до постанови НБУ № 417/487 від 16.12.2010 року становить 114 111,64грн. з ОСОБА_2, стягнути солідарно зПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2 200,00 грн., а також з ОСОБА_2суму у розмірі 1 950,00 грн. за надання юридичних послуг та витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката та інших фахівців в галузі права.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ПАТ "Акцент-Банк", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду і ухвалити нове про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 10.10.2007 року була написана заява до ПАТ КБ «Приватбанк» про відкриття дебетної картки Visa (основна) та MasterCard (додаткова) у валюті USD, строк дії до 10.11.2008 року, сума кредитного ліміту картки 2000,00 дол. США, базова відсоткова ставка 1,4 % в місяць із розрахунку 360 днів.

З метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору 20 жовтня 2010 року між ПАТ «Акцент Банк» та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір поруки №167, за умовами якого ПАТ «Акцент Банк» взяв на себе зобовязання у випадку неналежного виконання боржником зобовязань за зазначеними кредитним договором відповідати перед банком нарівні з боржником як солідарні боржники (п. 4 Договору поруки), з розміром відповідальності поручителя перед кредитором 200,00 грн.

Строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом пяти років (а. с. 7).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку, суд виходив з того, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» не знайшли свого підтвердження, оскільки банк не виконав ухвалу суду від 10.09.2015 року, на порушення вимог ст. 131 ЦПК України позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладання відповідачем кредитного договору, отримання ним на підставі заяви позичальника кредиту, а тому вимоги банку є необґрунтовані.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 10.10.2007р звернувся до ЗАТ КБ "Приватбанк" з заявою про відкриття карти Visa (основана) та Master Card (додаткова). Договір про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної карти укладено 12.10.2007р за номером SAMDN03000016602861, за яким відкрито картковий рахунок № 4627055007160228.

Згідно п.1 вищевказаного договору для здійснення операції по картрахунку, Банк відкриває Клієнту картковий рахунок та видає платіжну карту. Тип карти Visa Platinum; Вид - особиста міжнародна, Валюта - USD (дол. США) зі встановленням ліміту 0.00 USD.

В заяві від 10.10.2007р. зазначається, що Клієнт (ОСОБА_2О.) ознайомлений та погоджується з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, а також надає свою згоду, що Заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що затверджується його особистим підписом(а.с. 13).

У відповідності до п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг Банк має право змінити розмір надання на платіжну карту Кредиту (кредитного ліміту).

Так в липні 2008 року було встановлено кредитний ліміт в розмірі 5000.00 дол. США.

Згідно до Тарифу за відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки Visa Platinum протягом одного року, затвердженого Наказом № PR-2007-708 від 20.06.2007 р., встановлюється комісія у розмірі 200 дол. США. та 25 дол. США - щомісячно.

Пунктом 5.1.4 Правил користування платіжної картки та п. 1 Договору про відкриття картрахунку і обслуговування платіжної картки «за користування кредитом, наданим Клієнту, при наявності пільгового періоду, Клієнт сплачує відсотки в розмірі 0,01% річних, в рамках встановленого пільгового періоду по кожній операції.

Так, з виписки по картрахунку № 4627055007160228 та розрахунку заборгованості видно, що 12.10.2007 року було списано 200,00 дол. США ( комісія) та 31.10.2007р 25,00 дол. США (комісія). 01.11.2007 року на рахунок платіжної карти Visa Platinum надходять кошти у розмірі 711,20 дол. США. Після чого за мінусом списаної суми (комісія), залишок після здійснення платіжної операції становить 486,20 дол. США. Надалі Відповідачем здійснюються операції щодо зняття коштів з карткового рахунку, що призводить до заборгованості у розмірі 10,04 дол. США. На вказану суму (залишок заборгованості -10,04 дол.США) нараховуються відсотки у розмірі 0,01%.

Як видно з виписки по платіжній карті №4627055007160228 відповідач допускав виникнення заборгованості. З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_2 користувався кредитним лімітом та погашав заборгованість, але не в повному обсязі.

Фактично відповідач погодився з умовами укладеного договору, встановленим лімітом, та відповідно отримав картку, яка є спеціальним платіжним інструментом.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України, передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті істотні умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, ОСОБА_2 укладав кредитний договір з позивачем та допустив виникнення заборгованості за ним.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_2 умов договору заборгованість за ним станом на 21.12.2010 року склала 14 360,76 дол. США (що у еквіваленті становить 114 311,64 грн.), де: 9 507,42 дол. США основний борг за кредитом; 4 109,67 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом; 62,81 дол. США штраф (фіксована частина); 680,85 дол. США штраф (процентна складова).

Крім того, як видно з матеріалів справи, ухвала суду від 10.09.2015 року постановлена судом у відсутність банку, доказів направлення зазначеної ухвали на виконання позивачу чи виконавчій службі в матеріалах справи відсутні.

Вирішуючи спір, суд на зазначені обставини справи та вимоги закону уваги не звернув, відповідно до ст. 10 ЦПК України, не направив банку копію ухвали щодо надання доказів та не розяснив йому наслідків ненадання зазначених в ухвалі доказів.

Як видно з матеріалів справи, банком подано до суду позов, де одним з відповідачів є ПАТ "Акцент-Банк".

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року № 6-745ц15 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Вирішуючи спір, суд на вищевказані розяснення уваги не звернув, належним чином не перевірив чи підлягають заявлені вимоги позовної заяви розгляду за правилами цивільного судочинства та на порушення вимог ст. 12 ГПК України, помилково розглянув справу в частині позовних вимог банку до ПАТ "Акцент-Банк" в порядку цивільного судочинства.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 витрат на юридичну допомогу, то вони не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження понесення витрат на юридичну допомогу у вказаному розмірі.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати, частково задовольнити позовні вимоги банку, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.10.2007 року у розмірі 14 360,76 доларів США, що за курсом НБУ 7,96, складає 114 311,65 грн., яка складається з:

- 9 507,42 доларів США, що за курсом НБУ 7,96, складає 75 679,06 грн. - заборгованість за кредитом;

- 4 109,67 доларів США, що за курсом НБУ 7,96, складає 32 712,97 грн. - заборгованість по процентам;

- 62,81 доларів США, що за курсом НБУ 7,96, складає 499,97 грн. - штраф фіксована частина;

- 680,85 доларів США, що за курсом НБУ 7,96, складає 5 419,57 грн. - штраф процентна складова, в задоволенні решти позовних вимог відмовити, а провадження у справі в частині позовних вимог до ПАТ «Акцент-Банк» підлягає закриттю, оскільки розгляд даних вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню в рахунок погашення витрат по сплаті судового збору 2 398,98 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 310, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2015 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" про стягнення заборгованості закрити.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.10.2007 року у розмірі 14 360,76 доларів США, що за курсом НБУ 7,96, складає 114 311,65 грн., яка складається з:

- 9 507,42 доларів США, що за курсом НБУ 7,96, складає 75 679,06 грн. - заборгованість за кредитом;

- 4 109,67 доларів США, що за курсом НБУ 7,96, складає 32 712,97 грн. - заборгованість по процентам;

- 62,81 доларів США, що за курсом НБУ 7,96, складає 499,97 грн. - штраф фіксована частина;

- 680,85 доларів США, що за курсом НБУ 7,96, складає 5 419,57 грн. - штраф процентна складова.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в рахунок погашення витрат по сплаті судового збору 2 398,98 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: