Рішення № 58303552, 09.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

09 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Невідомої Т.О.,Саліхова В.В.

при секретарі: П'ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2- ОСОБА_9

на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4,ОСОБА_5,Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м.Києві,третя особа : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кулініч НаталіяЮріївна - про визнання недійсним та анулювання запису акту цивільного стану,-

ВСТАНОВИЛА :

У серпні 2013 року позивачі звернулися до суду з даним позовом до відповідачів . Зазначали, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.12.1992 року, від якого мають сина ОСОБА_2

При зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивачі дізналися ,що на спадщину претендує також відповідач ОСОБА_5, яка вказала себе донькою померлого. При з'ясуванні виявилося,що остання стала донькою померлого на підставі виправлень, внесених в її актовий запис про народження відповідно до рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 11.09.2007 року в цивільній справі № 2-65/2007 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8,ОСОБА_4,третя особа:Відділ реєстрації актів цивільного стану Березнівського районного управління юстиції Ровенської області - про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та визнання батьківства.

Проте, відповідно до листа Березнівського районного суду Рівненської області від 4 червня 2013 року у провадженні цього суду така справа не перебувала і відповідно таке рішення цим судом не ухвалювалося. По факту підроблення судового рішення порушено кримінальну справу ,яка не завершена.

Посилаючись на те,що зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 зроблені на підставі не існуючого рішення,позивачі просили визнати недійсною інформацію про батька в актовому запису № 234 від 3 квітня 1996р. про народження ОСОБА_5, внесену на підставі рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 11.09.2007 року і анулювати ці зміни .

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013р., яке залишено без змін ухвалою колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 12 лютого 2014р., у позові відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2014 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12 лютого 2014 р. скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2015р. у позові відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.11.2015 року зазначене рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвала Апеляційного суду м. Києва від 04.11.2015 року скасована з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У поданій на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року апеляційній скарзі представник позивачів просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи,не урахування факту підроблення судового рішення та відсутність підстав для внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_5 в частині зазначення її батьком померлого ОСОБА_7

В суді апеляційної інстанції позивачі та їх представник ОСОБА_9 апеляційну скаргу підтримали з підстав наведених в ній.

Відповідачі та їх представники ОСОБА_10,ОСОБА_11 просили апеляційну скаргу відхилити.

Представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану Печерського РУЮ у м. Києві та приватний нотаріус КМНО Кулініч Н.Ю. в судове засідання,будучи належним чином оповіщеними,не з'явилися,просили розглядати справу за їх відсутності.

Виходячи з положень ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб ,що не з'явилися.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачена можливість визнання недійсним актового запису про народження дитини, а вимоги про анулювання актового запису суд вважав безпідставними.

Проте,колегія суддів погодитися у повній мірі з такими висновками суду не може,оскільки вони зроблені із порушенням норм матеріального та процесуального права , при неповному з'ясуванні обставин ,що мають значення для справи, що є, згідно із ст.309 ЦПК України, підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Стаття 1 ЦПК України передбачає, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Отже, законодавством визначено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Оспорення або невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи суб'єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб'єктивного права.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України, у тому числі статтями 15, 16 ЦК України та статтями 1, 3, 15 ЦПК України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушено. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, особа має суб'єктивне матеріальне право на їх задоволення.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом зазначені у ст.16 ЦК України. Одним з таких способів зазначено відновлення становища,яке існувало до порушення. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом,що встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу ( ст..ст.8,9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням,порушення цивільного права чи цивільного інтересу полягають судовому захисту і у спосіб,не передбачений,зокрема ст.16 ЦК України,але є ефективним засобом захисту ,тобто таким,що відповідає змісту порушеного права,характеру його порушення та наслідкам спричиненим цим порушенням.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що внесенням 06.12.2011 року змін до актового запису про народження ОСОБА_5 в частині відомостей про батька та по-батькові , здійснених на підставі неіснуючого рішення суду, порушуються їх цивільні права та інтереси .

Заява позивачів до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м.Києві про анулювання виправлень в актовому запису про народження ОСОБА_5 залишена без задоволення.

Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану,їх поновлення та анулювання може бути оскаржено у судовому порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 року провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_13 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м.Києві про анулювання відомостей в актовому записі та зобов'язання вчинити дії - закрито з підстав непідвідомчості даної справи суду адміністративної юрисдикції та зазначено,що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції ( а.с.57-58 т.2).

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 грудня 1992 року до часу смерті ОСОБА_7- ІНФОРМАЦІЯ_3( а.с.45 т.1).

Факт смерті ОСОБА_7 підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації смерті у м. Києві 22 жовтня 2012р. (а.с.47 т.1).

Позивач ОСОБА_2 є їх сином (а.с.46 т.1).

16 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кулініч Н.Ю. із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_7, а ОСОБА_2 подав заяву про відмову від спадщини на користь матері (а.с.134-135 т.1).

Від нотаріуса їм стало відомо ,що з питання прийняття спадщини ОСОБА_7 звернулася і ОСОБА_5,яка подала свідоцтво про народження на підтвердження своїх прав щодо прийняття спадщини.

Так,згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого 06 грудня 2011 року, її батьком зазначений ОСОБА_7 (а.с.105 т.1).

З наявної у справі копії актового запису № 234 від 3 квітня 1996 року про народження ОСОБА_5.ІНФОРМАЦІЯ_1, слідує, що 06 грудня 2011 року в цей актовий запис внесено зміни стосовно відомостей про батька та по батькові дитини на підставі рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 11 вересня 2007 року про виключення відомостей про батька з актового запису про народження та визнання батьківства (а.с.12 т.2)

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_5, до актового запису 06 грудня 2011 року внесені зміни про виключення відомостей про її батька - ОСОБА_8 та внесені відомості про визнання батьківства та відповідно внесено відомості про батька - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 і змінено по батькові дитини на ОСОБА_5 (а.с.13-15 т.2).

Отже, у первинний актовий запис про народження ОСОБА_5 були внесені зміни на підставі рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 11 вересня 2007 року (а.с.11-12 т.1).

Проте,на запити позивачів та їх представника голова Березнівського районного суду Рівненської області повідомив , що згідно до обліково-реєстраційних даних у 2007 році справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 і ОСОБА_8 про внесення змін в актовий запис про народження та про визнання батьківства; за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про внесення змін в актовий запис про народження і про визначення батьківства;ОСОБА_8 до ОСОБА_7 і ОСОБА_4 про внесення змін в актовий запис про народження та визнання батьківства ; ОСОБА_7 до ОСОБА_8,ОСОБА_4 про усиновлення у провадженні суду не перебували,відтиски гербової печатки не відповідають оригінальним, відбитки підписів працівників суду,що завіряли копію судового рішення,не співпадають з жодним підписом суддів та працівників суду . Для перевірки встановлених обставин голова суду направив подання прокурору Березнівського району (а.с.5-10 т.1).

По факту підроблення рішення Березнівського районного суду від 11 вересня 2007 року слідчим відділенням Березнівського РВ УМВС України в Рівненській області відкрито кримінальне провадження № 12013190060000311 від 10 червня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України яке триває по теперішній час (а.с.32- 33 т.1).

Доказів на підтвердження тому,що спір за вищевказаним позовом дійсно перебував у провадженні Березнівського районного суду Рівненської області і по ньому було ухвалено вказане судове рішення, відповідачами до суду першої інстанції не було подано ,відомості, викладені у відповіді голови цього суду щодо відсутності вказаної цивільної справи та не ухвалення рішення щодо визнання батьківства не спростовані ,постанова про порушення кримінальної справи по факту підроблення судового рішення ніким не оскаржена .

За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав вважати ,що внесені до актового запису про народження відповідачки ОСОБА_5 зміни та зазначення померлого ОСОБА_7 її батьком на підставі рішення суду,яке не ухвалювалося , є правомірними та такими,що не порушують прав позивачів і не підлягають судовому захисту.

В ході повторного апеляційного розгляду даної справи було встановлено,що особи,зазначені сторонами у вказаному рішенні, ніколи не проживали,а відповідно й не були зареєстрованими у Березнівському районі Рівненської області, що не оспорювалося відповідачами, а отже,справа і не могла бути підсудна Березнівському районному суду Рівненської області.

Відповідачі зазначали,що їм невідомо чи розглядалася і чому саме у Березнівському районному суді Рівненської області така справа . Копію рішення саме цього суду відповідачці ОСОБА_4 передав покійний ОСОБА_7.У судовому засіданні при розгляді такої справи вона не була присутньою,лише віднесла надану їй ОСОБА_7 копію судового рішення до відділу РАЦС для здійснення змін в актовому записі про народження доньки, оскільки вважає ОСОБА_7 біологічним батьком своєї дитини. Одночасно зазначає,що на час народження доньки і декілька років після цього вона ,а ОСОБА_7 й до самої своєї смерті, обидва перебували у зареєстрованих шлюбах із своїми подружжями .

Судовою колегію було роз'яснено сторонам положення ч.4 ст.10 ЦПК України. Проте доказів на спростування інформації відносно того,що жодна справа про виключення з актового запису ОСОБА_5 наявних в ній відомостей про її батька ОСОБА_8 та визнання батьківства ОСОБА_7 не розглядалася Березнівським райсудом Рівненської області, не подано й тому колегія суддів вважає цей факт установленим.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актами цивільного стану є події та дії,які нерозривно пов'язані із фізичною особою і започатковують,змінюють,доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків .

Отже,актом цивільного стану фіксується подія та дія ,яка сталася.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

У первинному актовому запису про народження № 234 вчиненому 03.04.1996 року було зазначено ,що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а її батьками зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_4.

Зміни в актовому записі внесені 06.12.2011 року у відомостях про батька та по батькові, а саме замість батька-ОСОБА_8,зазначено батьком ОСОБА_7 та змінено по- батькові на «ОСОБА_5», здійсненні на підставі судового рішення ,яке як достовірно встановлено, в дійсності не ухвалювалося.

У п.2.16.6 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану ,їх поновлювання та анулювання,затверджених наказом МЮУ № 96\5 від 12.01.2011 року , зареєстровано в МЮУ 14.01.2011 року за 3 55/18793 з подальшими змінами, зазначено,що у разі скасування рішення суду про визнання батьківства в актовому записі про народження дитини змінюється прізвище дитини,якщо воно було змінено у зв'язку із визнанням батьківства,а також по батькові дитини і відомості про батька.

На підставі рішення суду про внесення змін,доповнень, або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни,які зазначені в рішенні суду (п.2.16.7 Правил).

Пунктом 1 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено,що актовий запис цивільного стану анулюється на підставі рішення суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 07 липня 1995 року «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису та постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану.

З огляду на те,що подія та дія ,зафіксовані в оскаржуваному акті у дійсності не мала місця, рішення на підставі якого проведені зміни у первинному актовому записі не ухвалювалося, внесені зміни підлягають виключенню (анулюванню),а первинний актовий запис про народження ОСОБА_5 - відновленню із зазначенням її батьком ОСОБА_8 та по-батькові ОСОБА_5 .

Твердження відповідачів про те,що померлий ОСОБА_7 визнавав себе батьком ОСОБА_5 та подані ними на підтвердження такому докази не спростовують встановлених обставин щодо не ухвалення судового рішення на підставі якого були внесені зміни в актовий запис про народження дитини , можуть бути оцінені та перевірені лише у разі вирішення спору про установлення батьківства в порядку та за нормами КпШС УРСР, який діяв на час народження дитини.

Разом із цим, колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання актового запису про народження ОСОБА_5 недійсним,виходячи з того,що даним актовим записом підтверджується факт,дата та місце її народження, в ній містяться і інші відомості,пов'язані з народженням дитини,які ніким не оспорюються.

Виходячи з вищевикладеного,колегія суддів частково задовольняє позовні вимоги та апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313-314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту : Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4,ОСОБА_5,Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві,третя особа : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кулініч Наталія Юріївна про визнання недійсним та анулювання запису акту цивільного стану - задовольнити частково.

Внести зміни шляхом виключення (анулювання) з актового запису № 234 від 03 квітня 1996 року про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відомостей про ОСОБА_7 як батька дитини та по-батькові дитини «ОСОБА_5» , внесених 06.12.2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві на підставі рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 11.09.2007 року.

У задоволенні позову в інший частині -відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення ,але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий :

Судді :

Справа № 757/16950/13-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5435 /2016

Головуючий у суді першої інстанції: Москаленко К.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.