Постанова № 58303383, 06.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р. Справа№ 925/1694/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Тарасова С.Г. - представник, дов. № 1 від 04.01.2016;

від відповідача: Грищенюк Д.І. - представник, дов. № 14/2 від 30.07.2015;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" в особі філії "Птахофабрика Перше Травня"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2016

у справі № 925/1694/15 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремень НП"

до Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" в особі філії "Птахофабрика Перше Травня"

про стягнення 1 170 684,87 грн.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 № 09-52/1201/16 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2016 визначено склад колегії суддів: Ропій Л.М. - головуючий суддя, Смірнова Л.Г., Калатай Н.Ф.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 № 09-52/1272/16 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2016 визначено склад колегії суддів: Ропій Л.М. - головуючий суддя, Синиця О.Ф., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" в особі філії "Птахофабрика Перше Травня" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 925/1694/15 прийнято до провадження.

Розпорядженням Начальника відділу Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 № 09-52/2018/16 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.06.2016 визначено склад колегії суддів: Ропій Л.М. - головуючий суддя, Калатай Н.Ф., Рябуха В.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" в особі філії "Птахофабрика Перше Травня" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 925/1694/15 прийнято до провадження.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 925/1694/15 позовні вимоги задоволено частково; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 911 296,68 грн. основного боргу, 201 665,65 грн. пені, 14 013,28 грн. 3% річних, 25 500,64 грн. інфляційних втрат та 17 287,18 грн. судового збору; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що як підтверджується матеріалами справи, акти виконаних послуг за квітень - червень 2015р. було підписано сторонами 30.04.3015, 31.05.2015 та 30.06.2015, і щодо надання послуг позивачем відповідачу за договором у вказані місяці спору між сторонами не існує; позивачем надано суду докази направлення актів за липень - вересень 2015р. відповідачу цінним листом з описом 08.12.2015, а також докази направлення акту за вересень 2015р. відповідачу цінним листом з описом 06.10.2015; враховуючи умови п. 7.5 договору, суд відхиляє доводи відповідача щодо не надання йому послуг у липні - вересні 2015р.; матеріали справи не містять жодних доказів, із яких би вбачалося, що послуги за договором у вказаний період надані не були та/або були надані у меншому обсязі та/або що відповідачем заявлялися заперечення на акти за липень - вересень 2015р.; доказів виконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих послуг за договором в повному обсязі матеріали справи не містять; оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, у розмірі, визначеному судом та при перевірці розрахунку, здійсненого позивачем, виявлено арифметичну помилку, за розрахунком суду, проведеним за допомогою системи ЛІГА, за загальний період прострочення з 11.05.2015 по 25.01.2016 (виходячи із періодів, визначених позивачем) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за порушення грошового зобов'язання в розмірі 201 665,65 грн.; позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції, нарахованого на суму боргу, підлягають задоволенню відповідно до розрахунку суду, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку допущені арифметичні помилки, за розрахунком суду, проведеним за допомогою системи ЛІГА, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 14 013,28 грн., 25 500,64 грн. інфляційних втрат.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 925/1694/15 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, поза увагою суду залишився той факт, що акти виконаних робіт за липень-вересень 2015р. були надіслані позивачем відповідачу 08.12.2015, тобто після звернення позивача до господарського суду, крім того, відповідно до п. 10.1 договору строк його дії встановлений з 01.12.2014 до 01.12.2015, таким чином, надсилання актів наданих послуг після закінчення дії договору є підтвердженням їх ненадання відповідачу під час його дії, тому включення позивачем до загальної заборгованості по договору зазначених сум є безпідставним, як наслідок, не може бути взято до уваги розрахунок позивача щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Скаржник вказує на порушення судом першої інстанції ст.ст. 38, 42, 43, 47, 84 ГПК України; те, що судом взято до уваги лише доводи та неналежні докази позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, вказує на те, що 30.09.2015 відповідачу особисто було надано акт про розірвання договору № 011214-01 від 01.12.2015; за актом передачі було передано майно, яке охоронялось, були надані акти виконаних робіт за липень-вересень 2015р., також акт взаєморозрахунків станом на 30.09.2015 на загальну суму заборгованості 911 296,68 грн.; акти не були підписані відповідачем і не були повернуті позивачу; 06.10.2015 акти були направлені цінним листом з описом на адресу відповідача, проте, 25.11.2015 лист повернувся на адресу позивача, у зв'язку із закінченням терміну зберігання, а в грудні 2015р. акти направлялись позивачем і отримувались відповідачем двічі - 08.12.2015 та 15.12.2015.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду Черкаської області позовну заяву про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 911 296,68 грн., суми, на яку збільшилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 4 777,22 грн., суми 3% річних від прострочених сум у розмірі 6 716,87 грн., суми пені від простроченої суми у розмірі 119 083,56 грн.; судового збору.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.12.2015 справу № 925/1694/15 надіслано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України.

25.01.2016 на підставі ст. 22 ГПК України позивачем до місцевого господарського суду подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з основного боргу у розмірі 911 296,68 грн., суму, на яку збільшилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів, у розмірі 43 646,81 грн., суму 3% річних від прострочених сум у розмірі 14 057,18 грн., суму пені від простроченої суми у розмірі 201 684,20 грн.; судові витрати.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.12.2014 між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Птахофабрика "Перше Травня" укладено договір № 011214-01 про надання охоронних послуг (далі за текстом - договір), відповідно до п.п. 2.1, 2.2 якого позивач, за договором охоронне агентство, зобов'язується забезпечити недоторканість об'єкту охорони, що передається Публічним акціонерним товариством "Птахофабрика "Перше Травня", за договором замовником, під охорону згідно із актом прийняття об'єкту під охорону, а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати позивачу встановлену цим договором плату; об'єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком до договору та його невід'ємною частиною.

06.05.2015 між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Птахофабрика "Перше Травня" укладено додаткову угоду до договору № 011214-01 від 01.12.2014 про надання охоронних послуг, відповідно до п. 1 якої, викладено преамбулу договору в новій редакції та реквізити замовника в розділі 12 "Юридичні адреси та реквізити сторін" договору, зазначивши замовником за договором - Публічне акціонерне товариство "Птахогосподарство "Червоний Прапор", в особі філії "Птахофабрика Перше Травня".

01.12.2014 сторонами за договором № 011214-01 підписано акт про прийняття об'єкту під охорону згідно із умовами договору № 011214-01 від 01.12.2014 про надання охоронних послуг.

Пунктами 7.1, 7.3 договору № 011214-01, в редакції додаткової угоди № 1 від 30.01.2015, сторони погодили умови про те, що вартість одного посту на об'єкті охорони складає 15 грн./год. з ПДВ; загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 158 775,00 грн., в тому числі ПДВ 26 462,00 грн.

Факт надання послуг позивачем відповідачу та прийняття їх останнім, підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними представниками позивача та відповідача, а саме: № ОУ-0000029 від 30.04.2015 за квітень 2015р. на суму 158 775,00 грн., № ОУ-0000037 від 31.05.2015 за травень 2015р. на суму 158 775,00 грн., № ОУ-0000042 від 30.06.2015 за червень 2015р. на суму 158 775,00 грн.

Відповідно до п. 7.4 договору № 011214-01 оплату щомісячної суми договору, за перший місяць надання послуг, здійснюється два рази - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітним, а в подальшому оплату щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Згідно із п. 7.5 договору № 011214-01 позивач зобов'язаний, за перший місяць надання послуг, надати відповідачу акти про надання охоронних послуг до 17 числа звітного місяця та до 2 числа місяця, наступного за звітним, а в подальшому до 2 числа місяця наступного за звітним; відповідач зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в акті; у разі не підписання відповідачем акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Також в матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000049 від 31.07.2015 за липень 2015р. на суму 150 836,25 грн., № ОУ-0000055 від 31.08.2015 за серпень 2015р. на суму 150 836,25 грн., № ОУ-0000063 від 30.09.2015 за вересень 2015р. на суму 145 808,38 грн., які підписані лише зі сторони позивача.

Однак, в матеріалах справи наявні докази надсилання позивачем на адресу відповідача, актів за вересень 2015р. - 06.10.2015 (а.с. 49), за липень, серпень, вересень 2015р. - 08.12.2015 (а.с. 127).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг з охорони за квітень 2015р. за договором № 011214-01 виконав частково, а за травень-вересень 2015р. не виконав належним чином, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму у розмірі 911 296,68 грн.

Доказів належної оплати відповідачем наданих позивачем послуг згідно із договором № 011214-01 відповідачем не надано, відсутні такі докази і у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості перед позивачем у розмірі 911 296,68 грн., за надані позивачем послуги за договором № 011214-01.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 911 296,68 грн. заборгованості, є такою, що відповідає вимогам ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 629 ЦК України та підтверджена матеріалами справи.

Згідно із ч. 2 ст. 193, ч. 1. ст. 216 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.9 договору № 011214-01 сторони погодили умову про те, що у випадку несвоєчасної сплати відповідачем вартості послуг позивача згідно із договором, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожний день прострочення; затримка платежу з вини банків не підлягає штрафним санкціям і сплата пені не звільняє відповідача від сплати заборгованості.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, здійснивши перерахунок сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що суми пені у розмірі 201 665,65 грн., 3% річних у розмірі 14 013,28 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 25 500,64 грн., є правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надсилались відповідачу вимоги про сплату за надані охоронні послуги згідно із договором № 011214-01 від 28.07.2015 № 35, від 02.09.2015 № 46, які залишені відповідачем без заперечень, докази того, що позивачем були надані відповідачу неякісні послуги, або не надані послуги за якийсь період, у матеріалах справи відсутні.

Слід зазначити, що відповідно до умов договору № 011214-01 (п.п. 2.1, 2.3) оплата наданих охоронних послуг здійснюється за фактичне надання таких послуг, і позивачем заявлено вимоги про стягнення плати за надані послуги у квітні-вересні 2015р., тобто у межах періоду дії договору № 011214-01.

Та обставина, що у справі наявні докази надсилання відповідачу актів за липень, серпень 2015р. - 08.12.2015, не свідчить про те, що у липні-серпні 2015р. охоронні послуги не надавались.

Також слід зазначити про те, що обов'язок здійснити оплату у встановлені строки у п. 7.4 договору № 011214-01, не залежить від дати одержання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідачем.

Скаржник в апеляційній скарзі не вказав на існування обставин, які б свідчили про прийняття судом першої інстанції неправильного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 925/1694/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" в особі філії "Птахофабрика Перше Травня" залишити без задоволення.

2. Справу № 925/1694/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Н.Ф. Калатай

В.І. Рябуха