Постанова № 58303268, 14.06.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Справа № 903/98/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

від прокурора: Набекало М.М.;

від позивача: представник не прибув;

від відповідача 1: ОСОБА_1;

від відповідача 2: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступник військового прокурора Луцького гарнізону в особі Міністерства оборони України на ухвалу господарського суду Волинської області від 04.05.16р. у справі № 903/98/16 (суддя Пахолюк Валентина Анатоліївна)

за позовом Заступника військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до

Відповідача 1: Волинського обласного військового комісаріату

Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс ІТ"

про визнання недійсною процедури закупівлі та договору про закупівлю товару за державні кошти недійсним

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 4 травня 2016 року в справі № 903/98/16 (за позовом Заступника військового прокурора Луцького гарнізону (надалі прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі - Позивач) до Волинського обласного військового комісаріату (надалі Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс ІТ» (надалі Відповідач 2) про визнання недійсною процедури закупівлі та договору про закупівлю товару за державні кошти недійсним; а.с. 152 - 155) провадження у справі зупинено до розгляду Рівненським апеляційним господарським судом справи № 903/41/16 (за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Позивача до Відповідача 1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і Ко.ЛТД» про визнання недійсними рішень комітету з конкурсних торгів, оформлених протоколами № 3/2015 від 4 вересня 2015 року, № 4/2 від 21 вересня 2015 року та договору № 681/02/120 від 15 жовтня 2015 року).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Прокурор звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 178-181), у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справи на розгляд до місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, зокрема частини 1 статті 79 (щодо зупинення провадження у справі) Господарського процесуального кодексу України та неповно зясовано обставини, що мають значення для справи. Також, апелянт зауважує, що у справах № 903/98/16 та 903/41/16 предметами розгляду є різні товари, а також договори укладені з різними, не повязаними між собою субєктами господарювання. Тому, як зауважує Прокурор, рішення при розгляді апеляційної скарги у справі № 903/41/16, ніяким чином не може вплинути на розгляд та прийняття рішення господарським судом Волинської області по справі № 903/98/16.

Ухвалою суду від 3 червня 2016 року апеляційну скаргу Прокурора прийнято до провадження та призначено її розгляд на 14 червня 2016 року на 11 годину 00 хвилин.

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 3 червня 2016 року Позивач подав письмові пояснення з приводу доводів апеляційної скарги, в яких, з підстав вказаних у даних поясненнях, просить суд апеляційну скаргу Прокурора задоволити, а ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати.

Відповідач 1 та Відповідач 2 не скористадися правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду.

Представники Позивача та Відповідача 2 в судове засідання від 14 червня 2016 року не зявилися. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про врученя поштового відправлення (а.с. 192). Крім того, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 3 грудня 2016 року явка сторін не була визнана обовязковою.

Водночас, на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Позивача (а.с. 189-190), в котрому з підстав, наведених в даному клопотанні, Позивач просив проводити розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до пунктів 3.9.2, 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору; при цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, а також враховуючи закінчення пятнадцятиденного строку розгляду даної апеляційної скарги, в правовому полі статтей 101, частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Позивача та Відповідача 2, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні від 14 червня 2016 року Прокурор підтримав доводи, висвітлені в апеляційній скарзі, просив ухвалу місцевого господарського суду про зупинення провадження в справі скасувати, а справу направиди до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

В судовому засіданні від 14 червня 2016 року представник Відповідача 1 заперечив проти доводів Прокурора, висвітлених в апеляційній скарзі, вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою.

Заслухавши пояснення Прокурора та Відповідача 1, розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Прокурора слід задоволити, оскаржувану ухвалу господарського суду Волинської області скасувати, а справу передати на розгляд господарському суду Волинської області, виходячи з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що Прокурор в особі Позивача, звертаючись до суду з позовною заявою (а.с. 3-20), просив визнати недійсною закупівлю предмету - «Машини обчислювальні, частини та приладдя до них» (код за ДК 26.20.1, проведену Відповідачем 1 за переддоговірною процедурою закупівлі відповідно до оголошення, опублікованого на веб-порталі від 17 вересня 2015 року, номер оголошення 198868), ю шляхом визнання недійсними:

· рішення комітету з конкурсних торгів Відповідача 1, оформленого протоколом № 3/2015 від 4 вересня 2015 року в частині, що повязана із закупівлею компютерної техніки;

· рішення комітету з конкурсних торгів Відповідача 1, оформленого протоколом № 4/1 від 21 вересня 2015 року;

· рішення комітету з конкурсних торгів Відповідача 1, оформленого протоколом № 5/1 від 21 вересня 2015 року.

Також, Позивач в своїй позовній заяві просив визнати недійсним договір поставки № 117 від 6 жовтня 2015 року, укладений між Відповідачем 1 та Відповідачем 2.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилався на те, що закупівля Відповідачем 1 по предмету: Машини обчислювальні, частини та приладдя до них (код за ДК 26.20.1) за державні кошти відповідно до Закону України Про здійснення державних закупівель за переговорною процедурою була проведена з порушенням законодавства, а саме: із неправомірним обранням переговорної процедури закупівлі, необхідність якої не була обумовлена ані нагальністю у потребі придбання товару, ані строками її придбання; відсутністю у Відповідача 1 права проводити закупівлю за переговорною процедурою в порядку пунктом 2 частини 3 статті 9 Закону України Про здійснення державних закупівель через неналежність до субєктів, яким таке право надавалось чинною на той час редакцією Закону; із недотриманням порядку оприлюднення інформації про застосування переговорної процедури закупівлі; із ухваленням рішення про обрання переможця закупівлі та акцепт його пропозиції неповноважним комітетом із конкурсних торгів.

Як зазначає Прокурор, в порушення вимог Закону України Про здійснення державних закупівель та Закону України Про захист економічної конкуренції Відповідачем 1 всупереч принципам державних закупівель (добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії та ефективності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників; обєктивності та неупередженій оцінці конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням; вільного переміщення товарів; свободи надання послуг) було обрано переговорну процедуру, яка, на переконання Прокурора, унеможливила створення належного конкурентного середовища серед учасників з метою обрання найбільш економічно вигідної пропозиції та вплинула на обєктивність визначення переможця торгів.

Зазначаючи, що процедура закупівлі проведена з порушенням вимог Закону України Про здійснення державних закупівель, наслідком чого є її недійсність, договір поставки № 117 від 6 жовтня 2015 року, укладений між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, також, на думку Прокурора підлягає визнанню недійсним.

Як убачається з матеріалів справи, предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду від 4 травня 2016 року про зупинення провадження в справі на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суду констатує, той факт, що зупинення провадження у справі, обумовлене місцевим господарським судом тим, що даний господарський спір не може бути вирішений до вирішення справі № 903/41/16 Рівненським апеляційним господарським судом за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Позивача до Відповідача 1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і Ко.ЛТД» про визнання недійсними рішень комітету з конкурсних торгів, оформлених протоколами № 3/2015 від 4 вересня 2015 року, № 4/2 від 21 вересня 2015 року та договору № 681/02/120 від 15 жовтня 2015 року. Оскільки, як зазначено в ухвалі, справа про визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів Відповідача 1, оформленого протоколом № 3/2015 від 4 вересня 2015 року, в даній справі, в частині, що повязана із закупівлею компютерної техніки є взаємоповязаною зі справою № 903/41/16 щодо визнання недійсними рішень комітету з конкурсних торгів, оформлених, в тому числі протоколом № 3/2015 від 4 вересня 2015 року в частині, що повязана із закупівлею радіоапаратури та засобів звязку, яка перебуває на стадії апеляційного розгляду.

Рівненський апеляційний господарський суд зазначає, що зупинення провадження це тимчасове й повне припинення усіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.

Пунктом 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Приписами частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Іншим судом, про який йдеться у частині 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України.

Аналіз наведеної норми щодо зупинення провадження у справі свідчить про те, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому, повязаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення і унеможливлюють розгляд спору до вирішення справи іншим судом через те, що не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Втім, дослідивши матеріали справи, вбачається, що місцевим господарським судом, що в подальшому знайшло своє відображення в оскарженій ухвалі місцевого господарського суду, на переконання колегія суддів, не обґрунтовано, що унеможливлює встановлення необхідних фактичних обставин в рамках провадження в справі № 903/98/16 та надання місцевим господарським судом належної оцінки поданим учасниками судового процесу доказам та вирішення спору по суті на підставі належного застосування норм права.

Поряд з тим, колегія суду зауважує, що в оскаржуваній ухвалі про зупинення провадження у справі не вказано будь-яких обставин, які давали б підстави дійти висновку, що наявність спору з господарської справи № 903/41/16 про визнання недійсними рішень комітету з конкурсних торгів, оформлених протоколами № 3/2015 від 4 вересня 2015 року, № 4/2, № 5/2 від 21 вересня 2015 року та договору № 681/02/120 від 15 жовтня 2015 року, виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи № 903/98/16 наявність чи відсутність обставин, з якими Прокурор повязує необхідність визнання недійсною процедури закупівлі компютерної техніки та договору про закупівлю товару за державні кошти, і в залежності від встановленого, вирішити цей спір. Також, не зазначено в оспорюваній ухвалі, які саме обставини, що входять до предмету доказування в даній справі не можуть бути встановлені судом в межах розгляду справи на підставі оцінки доказів, наданих Позивачем та Відповідачами та зібраних судом при розгляді справи.

Окрім того, дослідивши рішення господарського суду Волинської області від 5 квітня 2016 року (а.с. 141-149) по справі № 903/41/16 в контексті матеріально-правових вимог позовної заяви, що розглядаються в даній справі № 903/98/16, Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу, що переможцем переддоговірної процедури по закупівлі товару радіопередавальної техніки було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і Ко.ЛТД», а переможцем переддоговірної процедури по закупілітовару компютерної та оргтехніки саме для Відповідача 1 було визнано Відповідача 2.

Тобто, з наведеного вище вбачається, що учасниками конкурсних торгів в даному випадку були зовсім різні субєкти (Відповідач 1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 і Ко.ЛТД»), із зовсім різними ціновими пропозиціями та супроводжуючою документацію, цінові пропозиції котрих були направленні на укладення господарських договорів із зовсім різним змістовним наповненням та постачальниками зовсім різних за своїми ознаками товарів, та й різними кінцевими одержувачами даних товарів.

Отже, колегія суддів, враховуючи усе описане вище в даній судовій постанові, дійшла висновку про те, що вирішення спору у справі № 903/41/16 не є перешкодою для встановлення господарськими судами, відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, істотних обставин в справі № 903/98/16 при її розгляді, а отже, обставини, наведені місцевим господарським судом в ухвалі про зупинення провадження у справі, з огляду на положення частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, не є підставами для зупинення провадження в даній справі.

Отже, доводи щодо зупинення провадження в даній справі, висвітлені в оскаржуваній ухвалі, з враховуванням наведених положень законодавства та в сукупності з дослідженими доказами, свідчать про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 903/41/16.

Враховуючи вищевисвітлене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги Прокурора є обґрунтованими та підставними.

Враховуючи усе вищевказане в даній судовій постанові Рівненський апеляційний господарський суд констатує порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права (а саме статті 79 Господарського процесуального кодексу України). Дане, в свою чергу, в силу дії пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування даного судового рішення.

З урахуванням усього вищевказаного, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу Прокурора і скасовує ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, а справу направляє господарському суду Волинської області для розгляду її по суті.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Луцького гарнізону в особі Міністерства оборони України - задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 04 травня 2016 року в справі № 903/98/16 - скасувати.

3. Справу передати на розгляд господарському суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

6. Справу № 903/98/16 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.