Постанова № 58300004, 09.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 р.м. ОдесаСправа № 815/5700/15

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Димерлія О.О.

ОСОБА_1

За участю: секретаря Вишневської А.В.

представника апелянта ОСОБА_2 (довіреність від 25.03.2016 року)

представника апелянта ОСОБА_3 (договір від 04.11.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Одеської митниці Державної фіскальної служби, ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування довідки про результати перевірки відомостей, зазначених в особовій справі та/або трудовій книжці,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень та змін предмету позову, просив суд встановити відсутність у начальника відділу персоналу Південної митниці Міндоходів та головного спеціалісту відділу персоналу Південної митниці Міндоходів повноважень по проведенню перевірки особової справи начальника другого оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Південної митниці Міндоходів ОСОБА_4 на відповідність вимогам Закону України «Про очищення влади», за результатами якої було складено довідку про результати перевірки відомостей, зазначених в особовій справі та/або трудовій книжці ОСОБА_4; визнати протиправною та скасувати довідку Південної митниці Міндоходів про результати перевірки відомостей, зазначених в особовій картці та/або трудовій книжці начальника другого оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Південної митниці Міндоходів ОСОБА_4.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана довідка складена посадовими особами не уповноваженими звільняти або ініціювати звільнення службовця за правилами Закону України «Про очищення влади», за відсутності згоди позивача на проведення перевірки, із формальним викладенням висновків про віднесення раніше займаних позивачем посад, що підпадають під критерії заборон щодо подальшого перебування на посаді в органі державної влади, та без урахування відсутності фактів допущення позивачем порушень вимог Законів у період обіймання таких посад. ОСОБА_5 обставини у сукупності беззаперечно свідчать про неправомірність оскаржуваної довідки та її висновків, що є безумовною підставою для її скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним запис у довідці щодо зазначення періоду перебування ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника Управління податкової міліції ДПС у Вінницькій області з 25.12.2013 року по 29.05.2014 року. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі Одеська митниця Державної фіскальної служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне зясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, просить скасувати судове рішення в частині протиправності запису в оскаржуваній довідці та в цій частині спору закрити провадження у справі.

Також, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне зясування обставин справи та не відповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, а скарга Одеської митниці Державної фіскальної має бути частково задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки відомостей, зазначених в особовій справі та трудовій книжці встановлено застосування щодо ОСОБА_4, начальника другого оперативного відділу оперуповноваженого управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Південної митниці Міндоходів, заборони, визначеної частиною 3 статті 1 Закону України «Про очищення влади», про що складено відповідну довідку (Т. І, а.с. 99).

Висновок про наявність заборони щодо зайняття певних посад відносно ОСОБА_4 складений з урахуванням наказів від 17.02.2012 року №311-о, від 30.05.2014 року №1496-о про перебування позивача у період з 17.02.2012 року по 29.05.2014 року на посаді першого заступника начальника УПМ ДПС (ДПА) у Вінницькій області.

Не погоджуючись із висновками, викладеними у довідці, вважаючи їх такими, що складені без достатніх правових підстав, не уповноваженими особами, а також не у відповідності до вимог Закону, що визначає порядок проведення очищення влади (люстрації), позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про неправомірне перевищення повноважень посадових осіб та скасування довідки.

Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що організація очищення влади в органі, зокрема, у відношенні позивача відбулась з дотриманням вимог Закону та у його відповідності, висновки про наявність заборони щодо зайняття певних посад зроблені на підставі належних документів та уповноваженими особами, з урахуванням критеріїв очищення влади, визначених Законом, у звязку із чим підстав для скасування оскаржуваної довідки суд не вбачав.

Разом з цим, оскільки орган державної податкової служби, в якому позивач згідно наказів обіймав відповідну посаду, припинено 24.12.2013 року, суд дійшов висновку, що включення у довідку період перебування позивача на посаді першого заступника начальника державної податкової служби з 25.12.2013 року по 29.05.2014 року є протиправним.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, вважає, що вони не узгоджуються із нормами матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-VII очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

За правилами п.п. 6, 10 ч. 1 ст. 2 Закону України від 16.09.2014 року №1682-VII заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо начальницького складу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2014 року №1496-о ОСОБА_4 прийнятий на службу в податкову міліцію Міністерства доходів і зборів України та на час проведення заходів з очищення влади перебував на посаді начальника другого оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями (а.с. 120).

Отже, відповідно до ч. 2 Закону України «Про очищення влади» позивач перебував на посаді в органі державної влади, на яку розповсюджуються заходи щодо очищення влади (люстрації).

Пунктом 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16.09.2014 року №1682-VII встановлено, що впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб: 1) звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів; 2) інформує Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про застосування до таких осіб заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, для їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", у порядку та строки, визначені цим Законом.

ОСОБА_5 опубліковано 15.10.2014 року у виданні «Голос України» за № 198, у звязку із чим в силу п. 1 «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_5 від 16.09.2014 року №1682-VII набрав чинності 16.10.2014 року.

Колегія суддів зазначає, що норми пункту 2 «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону є імперативними та безальтернативною підставою і не потребує згоди особи для проведення у відношенні неї перевірки на предмет наявності критеріїв заборони на обіймання певних посад.

Так, з метою забезпечення виконання вимог пункту 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16.09.2014 року №1682-VII Державною фіскальною службою України затверджено форму Довідки про результати перевірки відомостей, зазначених в особовій справі та/або трудовій книжці (Наказ від 17.10.2014 року №199).

Також, наказано Департаменту персоналу, керівникам головних управлінь ДФС (Міндоходів) в областях, м. Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, митниць ДФС (Міндоходів), спеціалізованих департаментів та органів ДФС (Міндоходів) у термін до 25 жовтня 2014 року забезпечити перевірку особових справ та складання Довідки щодо осіб, які займають посади, стосовно яких здійснюються заходи очищення влади (люстрації).

Згідно із п. 3 Наказу від 17.10.2014 року №199 керівникам головних управлінь ДФС (Міндоходів) в областях, м. Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, митниць ДФС (Міндоходів), спеціалізованих департаментів та органів ДФС (Міндоходів) у разі встановлення осіб (номенклатура Голови), до яких застосовується заборона, зазначена у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» негайно забезпечити невідкладне направлення Довідки та відповідного подання до ДФС України засобами електронного звязку та у паперовому вигляді.

Відповідно до форми, затвердженої Наказом від 17.10.2014 року №199, у Довідці, зокрема, зазначаються критерії заборони (відсутності заборони), визначених частиною 1 статті 3 Закону України «Про очищення влади», відповідні відомості з особової справи та/або трудової книжки відносно посад, щодо яких встановлюється заборона.

ОСОБА_5 Довідка підписується керівником кадрової служби органу державної фіскальної служби та працівником кадрової служби органу, який склав довідку.

Так, на виконання вимог п. 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16.09.2014 року №1682-VII, за результатом перевірки відомостей, зазначених в особовій справі та/або трудовій книжці начальником відділу персоналу Південної митниці Міндоходів, головним спеціалістом відділу персоналу проведено перевірки критеріїв, визначених у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» у відношенні ОСОБА_4, начальника другого оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Південної митниці Міндоходів.

За результатами перевірки встановлено, що за період з 25.02.2010 року по 22.02.2014 року ОСОБА_4 обіймав посаду(и), щодо яких визначено критерії здійснення очищення влади, визначених у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про очищення влади», та застосовується заборона, встановлена ч. 3 ст. 1 цього Закону.

ОСОБА_5 відомості підтверджуються Наказом Державної податкової служби України від 17.02.2012 року №311-о про переведення полковника податкової міліції ОСОБА_4 на посаду першого заступника начальника управління податкової міліції державної податкової служби у Вінницькій області із подальшим прийняттям ОСОБА_4 згідно Наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2014 року №1496-о на службу в податкову міліцію Міністерства доходів і зборів України полковника податкової міліції на посаду начальника другого оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями (а.с. 120, 121).

Відповідно до п. 1 Положення «Про Державну податкову службу України», затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 року №584/2011 (яке діяло на час проходження позивачем служби на посаді заступника начальника управління), Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

До системи органів Державної податкової служби України належать центральний апарат та територіальні органи - державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони), державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції.

Згідно із п. 3 Положення від 12.05.2011 року №584/2011 основними завданнями ДПС України є, зокрема, внесення пропозицій щодо формування державної податкової політики і державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; реалізація державної податкової політики та політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; здійснення контролю за додержанням податкового законодавства та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на органи державної податкової служби, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством.

Таким чином, у період з 17.02.2012 року по 29.05.2014 року, тобто більше одного року, позивач обіймав посаду заступника керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику в областях.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-VII протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

За правилами п. 8 ч. 1 ст. 3 Закону України від 16.09.2014 року №1682-VII заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року посаду (посади) керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач у період з 25.02.2010 року по 22.02.2014 року більше одного року обіймав посаду, щодо якої здійснюється очищення влади (люстрація), колегія суддів вважає, що висновок викладений в оскаржуваній довідці з урахуванням відомостей, що містяться в особовій справі та трудовій книжці, про те, що до позивача застосовується заборона, передбачена ч. 3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади», відповідає вимогам вказаного Закону та ґрунтується на дотриманні п. 2 «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання неправомірним запису у Довідці про перебування ОСОБА_4 на посаді заступника керівника територіального органу центрального органу влади, що реалізує державну податкову політику, з 25.12.2013 року по 29.05.2014 року, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Так, порядок утворення, реорганізації та ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади врегульовано статтею 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 року №3166-VI.

Частиною 3 ст. 5 Закону України від 17.03.2011 року №3166-VI передбачено, що утворення, реорганізація та ліквідація міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади здійснюються з урахуванням завдань Кабінету Міністрів України, а також з урахуванням необхідності забезпечення здійснення повноважень органів виконавчої влади і недопущення дублювання повноважень.

Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох центральних органів виконавчої влади (ч. 4 ст. 5 Закону України від 17.03.2011 року №3166-VI).

Частина 5 ст. 5 Закону України від 17.03.2011 року №3166-VI визначає, що міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно із ч. 7 ст. 5 Закону України від 17.03.2011 року №3166-VI міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Президента України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України від 17.03.2011 року №3166-VI актом Кабінету Міністрів України про ліквідацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади визначається орган виконавчої влади, якому передаються повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що ліквідується.

Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 5 Закону України від 17.03.2011 року №3166-VI), а саме Постановою від 20.10.2011 року №1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» положення якої кореспондуються із нормами вказаного Закону.

Відповідно до п. 6 Порядку від 20.10.2011 року №1074 права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі ліквідації органу виконавчої влади, держава відповідним актом передає його завдання та функції новоствореному центральному органу виконавчої влади, забезпечуючи у такий спосіб безперервне виконання функцій держави.

Територіальні органи міністерств не можуть діяти інакше, ніж це передбачено актами Президента України чи Кабінету Міністрів України, виданими для забезпечення виконання відповідними міністерствами своїх функцій.

Так, Указом Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 24.12.2012 року №726/2012 відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України постановлено утворити Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України, а також поклавши на Міністерство, що утворюється, функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 18.03.2013 року №141/2013 Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів» від 01.03.2014 року № 67 ліквідовано Міністерство доходів і зборів. Припинено здійснення заходів щодо реорганізації Державної податкової служби та Державної митної служби, що розпочаті відповідно до Указу Президента України від 24 грудня 2012 року №726 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади». Відновлено діяльність Державної податкової служби та Державної митної служби.

Пунктом 4 Постанови від 01.03.2014 року № 67 установлено, що Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Державна податкова служба є правонаступником прав та обовязків ліквідованого Міністерства доходів і зборів у відповідних сферах діяльності.

Також, постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної фіскальної служби» від 21.05.2014 року № 160 утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Таким чином, у період з 25.12.2013 року по 29.05.2014 року центральний орган виконавчої влади з питань формування та реалізації податкової політики здійснював безперервну діяльність у цій сфері як юридична особа публічного права.

Обставини щодо безперервної діяльності органу також підтверджуються наказами про прийняття/переведення позивача до реорганізованого органу виконавчої влади, які є чинними, в судовому або іншому порядку не скасовувались.

Проте, судом першої інстанції помилково не враховані зазначені обставини, а неналежний аналіз норм законодавства, що регулює порядок утворення, реорганізації та ліквідації центрального органу виконавчої влади, призвів до невірного висновку про неправомірність запису в оскаржуваній довідці.

Також, вирішуючи спір по суті в частині позовних вимог про встановлення відсутності у посадових осіб митниці повноважень по проведенню перевірки особової справи позивача, судом першої інстанції помилково не враховано приписи п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України, згідно яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

В силу п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, термін «суб'єкт владних повноважень» вживається в такому значенні - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Таким чином, оскільки позивач є фізичною особою, в спірних правовідносинах не має адміністративної процесуальної дієздатності, адміністративний позов в цій частині має бути залишений без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні частини позовних вимог із залишенням без розгляду в іншій частині вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про встановлення відсутності у начальника відділу персоналу Південної митниці Міндоходів та головного спеціалісту відділу персоналу Південної митниці Міндоходів повноважень по проведенню перевірки особової справи начальника другого оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Південної митниці Міндоходів ОСОБА_4 на відповідність вимогам Закону України «Про очищення влади» - залишити без розгляду.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування довідки Південної митниці Міндоходів про результати перевірки відомостей, зазначених в особовій картці та/або трудовій книжці начальника другого оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Південної митниці Міндоходів ОСОБА_4 відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 14.06.2016 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_1