Постанова № 58299192, 10.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 червня 2016 року 08:10 справа №826/383/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вікінг Моторз"до1. Державної фіскальної служби України 2. Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській областіпровизнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікінг Моторз" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Вікінг Моторз") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач 1), Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі по тексту - відповідач 2, Броварська ОДПІ), в якому просить: 1) визнати дії відповідача 1 щодо незадоволення скарг протиправними; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача 2 від 20 липня 2015 року №0002052201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/383/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 13 квітня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечив; представник відповідача 2 до суду не прибув, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача 2, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Броварської ОДПІ від 20 липня 2015 року №0002052201 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 2.6, 2.11 Постанови про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15 грудня 2004 року №637 до ТОВ "Вікінг Моторз" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 127 912,50 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 07 липня 2015 року №209/10-06-22-01/34964833 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Вікінг Моторз" (код ЄДРПОУ 34964833) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 2.6 та 2.11 Постанови про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15 грудня 2004 року №637, а саме: виявлено факт не оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 1 170,00 грн. та факт перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на господарські потреби на загальну суму 488 250,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням контролюючого органу позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та ДФС України.

Рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 02 жовтня 2015 року №2649/10/10-36-10-01-04 та Державної фіскальної служби України від 07 грудня 2015 року №26/36/6/99-99-01-02-25 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення - рішення від 20 липня 2015 року №0002052201 - залишено без змін, скарги позивача - без задоволення.

Позивач не погоджується діями відповідача 1 щодо незадоволення скарг позивача та податковим повідомленням-рішенням, винесеним відповідачем 2, з огляду на необґрунтованість висновків акта перевірки.

Доводи відповідача 1, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з рішенням від 02 жовтня 2015 року №2649/10/10-36-10-01-04.

Відповідач 2 письмових заперечень проти позову до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України суд керується наступним.

Як вже зазначалось, рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 02 жовтня 2015 року №2649/10/10-36-10-01-04 та Державної фіскальної служби України від 07 грудня 2015 року №26/36/6/99-99-01-02-25 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення - рішення від 20 липня 2015 року №0002052201 - залишено без змін, скарги позивача - без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно - правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного кодексу України предметом розгляду справи по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Тобто, звернення особи з відповідними позовними вимогами повинно бути направлено на відновлення порушеного права.

У відповідності до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із пунктом 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Правові наслідки для позивача можуть створювати лише відповідні рішення контролюючого органу, прийняті на підставі вказаного акта перевірки. Відповідно, рішення про розгляд скарги, не порушує права платника податків.

Відповідно вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо незадоволення скарг, не призведе до захисту прав позивача.

Натомість правові наслідки для позивача в даному випадку можуть створювати лише відповідне рішення контролюючого органу, прийняті на підставі акта перевірки, тобто, податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2015 року №0002052201.

Таким чином, позивачем обрано неналежний спосіб захисту права в наведеній частині, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Броварської ОДПІ від 20 липня 2015 року №0002052201 суд керується наступним.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що контролюючим органом під час проведення перевірки ТОВ "Вікінг Моторз" встановлено порушення пункту 2.6 Постанови "Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15 грудня 2004 року №637, а саме: виявлено факт не оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 1 170,00 грн. - в книзі обліку розрахункових операцій №1006006055/5355-11901 в розділі 2 "Облік сум готівки та сум розрахунків" не вчинено запис сум розрахунків за готівку на підставі фіскального звітного чека №0099 від 25 березня 2013 року на суму 1 170,00 грн.

Згідно з пунктом 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі по тексту - Положення), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Оприбуткування готівки, відповідно до пункту 1.2 глави 1 вказаного Положення, - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно пунктів 4.1, 4.2 Положення, з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу. Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95, встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З наданої позивачем копії розділу 2 "Облік сум готівки та сум розрахунків" Книги обліку розрахункових операцій №1006006055/5355-11901 вбачається, що 25 березня 2013 року зазначено "немає виторгу", а зі сторінки з місцем для вклеювання чеків вбачається фіскальний звітний чек з нульовими показниками.

Відтак, судом не встановлено наявності в розділу 2 "Облік сум готівки та сум розрахунків" Книги обліку розрахункових операцій №1006006055/5355-11901 будь-якого запису, здійсненого позивачем, на суму 1 170,00 грн.

З огляду на викладене, твердження відповідача про не оприбуткування позивачем готівкових коштів у сумі 1 170,00 грн. є помилковим та спростовується матеріалами справи.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", фінансові санкції можуть застосовуватись лише у разі встановлення факту неоприбуткування (неповного та/або невчасного) оприбуткування готівки у касах підприємств.

Судом встановлено, що доказів, які б підтверджували, що готівка у розмірі 1 170,00 грн. позивачем не оприбуткована відповідачем не надано, а тому, з огляду на відсутність порушення з боку позивача пункту 2.6 Положення, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкції за неоприбуткування готівкових коштів у розмірі 5 580,00 грн. є безпідставним.

В частині висновків акта перевірки щодо перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на господарські потреби на загальну суму 488 250,00 грн., Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно з пунктом 2.11 Положення видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно з пунктом 5 наказу Міністерства фінансів України від 05 грудня 2012 року №1276 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання" (чинний на момент здійснення касових операцій) звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти від підприємств всіх організаційно-правових форм або самозайнятої особи.

До суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків у межах граничного розміру таких витрат, передбаченого у розділі III Кодексу, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Фізична особа, що отримала такі кошти, заповнює всі графи Звіту, крім: "Звіт перевірено", "Залишок унесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером", бухгалтерських проводок, розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, що надала такі кошти, та "Звіт затверджено", які підписуються керівником (податковим агентом).

Дослідивши матеріали справи, в яких містяться видаткові касові ордери та прибуткові касові ордери ТОВ "Вікінг Моторз", які були видані у перевірений період, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено використання коштів, виданих на відрядження.

Зокрема, абзацом п'ятим пункту 11 Інструкції про службові відрядження в Україні та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року №59 встановлено, що якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти.

Так, матеріали справи підтверджують своєчасне повернення працівниками ТОВ "Вікінг Моторз" відповідних сум, наданих згідно видаткових ордерів, останньому.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що висновки відповідача щодо порушення позивачем пункту 2.11 постанови Положення є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2015 року №0002052201 та про необхідність його скасування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем 2 не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Вікінг Моторз" підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікінг Моторз" задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 20 липня 2015 року №0002052201.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікінг Моторз" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 918,70 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімнадцять гривень сімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов