Ухвала суду № 58298963, 09.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3022/16 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Рафальській І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які полягають у недотриманні встановлених Регламентом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві строків опрацювання клопотання № 4 (реєстраційний № 08/М-11693 від 30 листопада 2015 року) та підготовки проекту рішення з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки або відмови його наданні.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги з проханням задовольнити їх вимоги.

Під час розгляду справи до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника апелянта - ОСОБА_4 про перенесення розгляду справи, у зв'язку з тим, що він з 31 травня 2016 року по 22 червня 2016 року перебуває у відпустці.

Однак, на переконання судової колегії, вказані обставини не являються обґрунтованими причинами неприбуття до судового засідання апелянта та його представника.

При цьому, колегія суддів враховує, що учасниками процесу не заявлялись клопотання про продовження строку розгляду справи, а оголошення по справі перерви може призвести до невиправданого порушення вимог ст. 195-1 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не розглянуто клопотання позивача у строк, встановлений приписами ч. 4 ст. 21 Порядку №63/9120, що свідчить про протиправність дій Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з несвоєчасного розгляду клопотання та підготовки проекту рішення з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки або відмови у його наданні.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 звернувся до Київської міської ради з клопотанням від 30 листопада 2015 року № 4 у порядку ст. 118 Земельного кодексу України, яке отримано Київською міською радою 30 листопада 2015 року за вх. №08/М-11693.

У вказаному клопотанні позивач просив у порядку реалізації його гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки - надати згоду на розробку проекту землевідведення земельної ділянки № 4, відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 72:531 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення; повідомити заявника про прийняте рішення шляхом направлення на його адресу копії витягу з рішення сесії.

В якості додатку до даного клопотання зазначено графічні матеріали на звороті клопотання, копію паспорту та ідентифікаційного номера, копію довіреності.

За результатами розгляду клопотання, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 31 грудня 2015 №057029-08/М-11693-18765 повідомлено ОСОБА_3 про відповідність такого клопотання чинному законодавству, у зв'язку з чим Департаментом сформовано справу-клопотання К-25989, яку буде розглянуто і опрацьовано у порядку визначеному чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - ЗК України) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Пунктом 2 ст. 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначено, що у зв'язку зі здійсненням м. Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Згідно з ст. 6 цього Закону, місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.

Рішенням XI сесії VI скликання Київської міської ради №63/9120 від 28 лютого 2013 року затверджено Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в м. Києві (далі - Порядок №63/9120).

Відповідно до п. «в» ч. 3 ст. 2 Порядку №63/9120 дія цього Порядку поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності безоплатно у власність громадянам, а також у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки).

Ст. 21 Порядку №63/9120 визначено порядок отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою у випадках передачі громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва.

Так, відповідно до ч.1, 2, 4 ст.21 Порядку №63/9120 громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

У клопотанні про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку в оренду - у клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки (далі - клопотання). У клопотанні відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» також зазначається в довільній формі згода громадянина на обробку в ПК «Кадастр» його персональних даних, зазначених у клопотанні та доданих до нього документах.

Приймальня Київради з земельних питань у день реєстрації заяви або протягом наступного робочого дня передає цю заяву з доданими до неї документами, сформованими у кадастрову справу, до Департаменту земельних ресурсів, а у випадку надходження до Київської міської ради клопотання секретаріат Київської міської ради у день реєстрації цього клопотання або протягом наступного робочого передає його через приймальню Київради з земельних питань до Департаменту земельних ресурсів для розгляду у строк, що не перевищує 10 робочих днів, та для формування кадастрової справи, якщо така не сформована, і підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки безоплатно у приватну власність чи оренду або про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи оренду (ч. 4 ст. 21 Порядку №63/9120).

На підставі розробленої і погодженої документації із землеустрою або клопотання про передачу земельної ділянки без складання документації із землеустрою, крім випадків, визначених частиною п'ятою цієї статті, Департамент земельних ресурсів готує проект рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки безоплатно у приватну власність чи в оренду або про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи в оренду (ч. 6 ст. 21 Порядку №63/9120).

Рішення приймається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради з урахуванням особливостей, встановлених цим Порядком, та у строки, встановлені законодавством.

Суб'єктом подання проекту рішення виступає Департамент земельних ресурсів, а проект рішення у цьому разі підписується директором та керівником юридичної служби цього департаменту та подається на розгляд Київської міської ради в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради (ч. 8 ст. 21 Порядку №63/9120).

Частиною 3 ст. 21 Порядку №63/9120 передбачено перелік документів, що додаються до клопотання.

У свою чергу, приписами пункту 1.1 розділу VIII Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.10.2013 №1810 (надалі - Регламент), про порушення положень якого вказано позивачем, передбачено, що проекти рішень Київської міської ради, які подаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), готуються структурними підрозділами виконавчого органу, до компетенції яких віднесені порушені у проектах рішень питання.

Проекти рішень, суб'єктом подання яких є виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), візує Київський міський голова або перший заступник голови (заступник голови) згідно з розподілом обов'язків та керівник апарату (пункт 1.2 Регламенту).

Проекти рішень Київської міської ради щодо набуття та припинення права на землю юридичними та фізичними особами готуються за поданням керівника структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування, керівника юридичної служби структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування та погоджуються відповідними постійними комісіями Київської міської ради.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої стосовно того, що безпосередньо на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладено обов'язок з розгляду клопотання про передачу у власність земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, формування кадастрової справи, якщо така не сформована, і підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки безоплатно у приватну власність або про відмову в передачі земельної ділянки у власність. При цьому, приписами ч. 4 ст. 21 Порядку №63/9120 визначено, що строк вчинення департаментом вказаних дій не повинен перевищувати 10 робочих днів.

Разом з тим, з листа від 31 грудня 2015 року вбачається, що відповідач повідомив позивача про відповідність його клопотання чинному законодавству, у зв'язку з чим Департаментом сформовано справу-клопотання К-25989, яку буде розглянуто і опрацьовано у порядку визначеному чинним законодавством.

Водночас, відповідачем не надано доказів дотримання строку розгляду клопотання (ч. 4 ст. ст. 21 Порядку №63/9120) та, за наявності відповідних підстав, формування кадастрової справи і підготовки проекту рішення.

Вказані обставини дають підстави для висновків, що розгляд клопотання позивача на його відповідність або не відповідність вимогам чинного законодавства фактично відбувся 31 грудня 2015 року із порушенням строку розгляду клопотання та підготовки проекту рішення з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки або відмови у його наданні.

Доказів протилежного апелентом-відповідачем не надано.

Посилання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стосовно відсутності прямого обов'язку надавати позивачу відповідь щодо розгляду клопотання та формування справи в порядку визначеному чинним законодавством не спростовує факту порушення строків розгляду вказаного клопотання та вчинення інших дій, що пов'язані з його розглядом.

Що стосується витрат на правову допомогу, що пов'язана з розглядом справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1. ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частина третя цієї статті визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Стаття 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» встановлює, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до глави 6 КАС України склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.

Чинним законодавством передбачено відшкодування витрат за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Для підтвердження здійснених витрат на правову допомогу позивачем надано копії договору про надання правової допомоги від 19 лютого 2016 року № 19/02-2, акту виконаних робіт від 20 лютого 2016 року та замовлення, у відповідності до яких заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу складається з 30-ти хвилинної усної консультації з правових питань та складання позовної заяви з додатками протягом 7 год. 30 хв.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, підготовка позову, надання консультацій, вивчення документів по справі в цілому під вказаний перелік не підпадає, тому не підлягає компенсації згідно даного Закону.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду попередньої інстанції не спростовують.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість відповідачем не доведено правомірності своїх дій.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_3, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 14 червня 2016 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.