Постанова № 58298751, 08.06.2016, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 р. Справа № 818/397/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Гордієнко Є.Є.,

представника позивача - Кандюкова Г.Г.,

представника відповідача - Челядіна С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/397/16

за позовом Дочірнього агролісогосподарського підприємства "Глухівський агролісгосп"

до Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про визнання рішення незаконним,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє агролісогосподарське підприємство "Глухівський агролісгосп" (далі - позивач, ДАП "Глухівський агролісгосп") звернулось до суду з позовом до Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач, далі - СОВ ФСС з ТВП), в якому просить визнати незаконним рішення Глухівської міжрайонної виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 2 від 12.03.2016 року про повернення неправомірно використаних страхових коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що Глухівською міжрайонної дирекцією Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку отримання позивачем фінансування та законності витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення про повернення неправомірно використаних страхових коштів.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ДП "Глухівський агролісгосп" подало заперечення, за результатами розгляду яких було частково зменшено суму неправомірно використаних страхових коштів і на даний час вона становить 5294 грн. 16 коп.

Позивач вважає висновки акту перевірки з урахуванням відповіді на заперечення, такими, що не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, виходячи з наступного.

На переконання позивача, у Глухівської міжрайонної виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не було правових підстав для проведення перевірки, оскільки пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-УІІІ встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, позивач зауважує, що відповідачем було порушено порядок проведення перевірки.

Також, позивач не погоджується із висновком акту перевірки про порушення ним ч. 1, ч. 2 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 p. № 2240-111, який діяв до 31.12.2014, та п. 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 25.02.2009 р. № 12, яке проявилось у видачі працівнику ОСОБА_3 санаторно-курортної путівки без довідки для одержання путівки форми № 070/о.

Позивач стверджує, що ОСОБА_3 отримав санаторно-курортну путівку на підставі медичної довідки для одержання путівки форми № 070/о, яка була дійсна на момент прийняття рішення про видачу путівки та безпосередньо на момент видачі путівки, тому відсутні правові підстави для повернення страхових коштів в сумі 5294 коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні.

У письмовому запереченні на адміністративний позов та додаткових поясненнях по справі відповідач зазначає, що перевірка була проведена на законних підставах та у передбаченому законодавством порядку.

Стосовно посилання позивача на встановлені Законом № 71 обмеження проведення перевірок, відповідач зауважує, що чинним законодавством органи Фонду соціального страхування не віднесено до контролюючих органів, саме для яких і введено обмеження на проведення перевірок. Отже, Законом № 71 не обмежуються права і обов'язки органів Фонду на проведення перевірок правильності використання коштів Фонду.

Щодо правомірності видачі путівки відповідач зазначив, що в довідці форми 070/о від 21.11.2013 № 542, виданій ОСОБА_3 зазначено, що застрахована особа потребує лікування захворювань кістково-м'язової системи в санаторії Полтава-Крим, м. Сакі, проте позивачем прийнято рішення про виділення путівки до санаторію ДП Клінічний санаторій ім. Пирогова - курорт Куяльник для лікування захворювання нервової системи та хребта. Зазначене рішення щодо виділення путівки не відповідає призначеному лікарсько-консультаційною комісією профілю санаторно-курортного лікування, викладеному в медичній довідці.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що по накладній від 20.10.2014 р. № 0187 (а.с. 82) позивачем отримана путівка № 50550 до ДП Клінічний санаторій ім. Пирогова - курорт Куяльник зі строком заїзду з 12.11.2014 по 02.12.2014 застрахованій особі ОСОБА_3 з оплатою 20 % - 1302,00 гри. від вартості путівки 6510,00 грн. Часткова вартість путівки 1302,00 грн. перерахована на рахунок Глухівської міжрайонної виконавчої дирекції 23.10.2014 р. Путівка видана за рішенням комісії із соціального страхування (а.с. 73) на підставі особистої заяви працівника та довідки для одержання путівки форми № 070/о (а.с. 11).

З 19.02.2016 по 23.02.2016 Глухівською міжрайонної дирекцією Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку отримання Дочірнім агролісогосподарським підприємством "Глухівський агролісгосп" фінансування та законності витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за результатами якої складено акт від 23.02.2016 № 01-59/11-11 (а.с. 9-10).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем ч. 1, ч. 2 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 p. № 2240-111, який діяв до 31.12.2014, та п. 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 25.02.2009 р. № 12, а саме видано застрахованим особам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 санаторно-курортні путівки без довідок для одержання путівки форми № 070/о, в результаті чого встановлено неправомірне використання коштів Фонду у сумі 10250, 16 грн.

ДП "Глухівський агролісгосп" подало заперечення на акт перевірки (а.с. 11-13), за результатами розгляду яких було частково зменшено суму неправомірно використаних страхових коштів до 5294 грн. 16 коп. (використані на путівку ОСОБА_3.) (а.с. 15-17).

На підставі зазначеного акту перевірки з урахуванням відповіді на заперечення відповідачем було прийнято рішення від 12.03.2016 № 2 про повернення неправомірно використаних страхових коштів у сумі 5 294, 16 грн. (а.с. 18).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність правових підстав для проведення перевірки, оскільки пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-УІІІ встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України

Проте, суд вважає зазначені доводи помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При цьому, суд зауважує, що застосовуючи словосполучення «контролюючі органи» у наведеному пункті Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», законодавець не уточнює, на які саме контролюючі органи розповсюджуються встановлені обмеження.

Вказаним Законом внесено зміни лише до податкового законодавства і він не містить положень про те, що поняття «контролюючі органи», яке вживається у тексті цього Закону, стосуються всіх без виключення контролюючих органів.

Наведений в п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» перелік виключень стосовно зазначеного обмеження підтверджує висновок по те, що даною нормою регулюються перевірки лише ті, що здійснюються контролюючими органами, передбаченими п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи».

Таким чином, здійснення перевірок з дозволу Кабінету міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України стосується контролюючих органів, зазначених в п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача, що оскільки Сумське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності внесено до Переліку державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінетом міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.08.2014р. № 408, відповідач не мав права на проведення перевірки без дозволу Кабінету міністрів України, виходячи з такого.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VII від 16.01.2014 доповнено статтею 31 (згідно із Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII), якою встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

На виконання наведеної статті, Кабінетом міністрів України прийнято постанову від 13 серпня 2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», якою затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінетом міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, вказаний Перелік вичерпав свою дію у грудні 2014 року, оскільки був прийнятий на виконання приписів Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який діє тільки протягом 2014 року.

При цьому, направлення на проведення перевірки позивача було видано у лютому 2016 року.

Отже, Сумське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мало право проводити перевірку Дочірнього агролісогосподарського підприємства "Глухівський агролісгосп" .

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи встановлено, що комісією із загальнообов'язкового державного соціального страхування підприємства на підставі особистої заяви та наданої медичної довідки ф. № 070/о прийнято рішення про надання працівнику ОСОБА_3 санаторно-курортної путівки № 17397 в санаторій «Полтава-Крим» за профілем лікування - хвороби органів опору і руху. Путівка була видана на підставі медичної довідки №070/о №542, виданої Глухівською ЦРЛ.

Також, в 2014 році комісією із загальнообов'язкового державного соціального страхування підприємства надана працівнику ОСОБА_3 путівка №50550 до ДП Клінічний санаторій ім..Пирогова- курорт Куяльник, профіль лікування - хвороби хребта та нервової системи.

Проте, відповідач вважає, що позивачем була надана путівка №50550 до ДП Клінічний санаторій ім..Пирогова- курорт Куяльник за відсутності медичної довідки для одержання путівки форми № 070/о.

Суд погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Згідно ч.1-2 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням" (діючий на час виникнення спірних правовідносин) для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межи асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умови визначених правлінням Фонду.

Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.

Умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, визначені Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду від 25 лютого 2009 р. № 12 (далі - Порядок № 12).

Згідно з ч. 3 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням", рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією із соціального страхування.

Відповідно до п. 5.3.9. Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 року №189, лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я надає висновки або рекомендації про необхідність видачі застрахованим особам довідки для отримання путівки в санаторно-курортний заклад за формою № 070/о.

Форма медичної довідки № 070/о затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974.

Відповідно до Порядку N 12 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України визначено, що путівка є документом, який надає застрахованій особі і члену її сім'ї право на отримання відповідних послуг у зазначеному в путівці санаторно-курортному закладі протягом указаного в ній терміну. На путівці зазначається профіль лікування та відповідний перелік послуг, що входять до вартості путівки, умови проживання та в обов'язковому порядку проставляється відповідна відмітка "Оплачено за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" .

Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві позивачем не наведено доказів на підтвердження того факту, що застрахована особа дійсно потребувала лікування захворювань хребта та нервової системи.

Відповідно до пункту 3 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 070/о «Довідка для одержання путівки на санаторне - курортне лікування», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 14.02.2012 року №110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 680/20993, форма № 070/о надається всіма закладами охорони здоров'я на підставі рішення санаторно-курортної відбіркової комісії або лікарсько - консультаційної комісії для одержання путівки на санаторно-курортне лікування або оздоровлення до санаторію-профілакторію.

Медична довідка видається закладом охорони здоров'я і засвідчує право застрахованої особи на отримання соціальної послуги з санаторно-курортного лікування певного профілю на визначених лікувальною установою курортах, у зазначені терміни та пори року. Путівка на санаторно-курортне лікування є документом, який надає застрахованій особі право на отримання відповідних послуг зазначеному в путівці санаторно-курортному закладі протягом зазначеного в ній терміну.

Отже, підставою для надання путівки на санаторно-курортне лікування є особиста заява застрахованої особи та довідка для одержання путівка форми № 070/о, яка видається всіма закладами охорони здоров'я на підставі рішення санаторно-курортної відбіркової комісії або лікарсько-консультаційної комісії для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за відповідним профілем.

Суд зазначає, що в довідці форми 070/о від 21.11.2013 № 542, виданій ОСОБА_3 зазначено, що застрахована особа потребує лікування захворювань кістково-м'язової системи в санаторії Полтава-Крим, м. Сакі, проте позивачем прийнято рішення про виділення путівки до санаторію ДП Клінічний санаторій ім. Пирогова - курорт Куяльник для лікування захворювання нервової системи та хребта. Зазначене рішення щодо виділення путівки не відповідає призначеному лікарсько- консультаційною комісією профілю санаторно-курортного лікування, викладеному в медичній довідці.

Відповідно до п.п. 2.3. та 2.4. Примірного положення про санаторно-курортну відбіркову комісію закладу охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ України від 5 грудня 2008 р. № 724, санаторна-курортна відбіркова комісія закладу охорони здоров'я здійснює централізований медичний відбір хворих на санаторно- курортне лікування згідно з показаннями та протипоказаннями, контроль за обстеженням хворих в повному обсязі перед направленням на санаторно- курортне лікування, якістю оформлення медичної документації, своєчасністю скерування лікуючим лікарем хворого на санаторно-курортне лікування.

Судом встановлено, що з листа - відповіді Глухівської ЦРЛ від 26.04.2016 №1029/01-13 на запит Виконавчої дирекції обласного відділення Фонду вбачається, що пацієнт медичний відбір на санаторно-курортне лікування в 2014 році не проходив. Санаторно- курортна відбіркова комісія Глухівської ЦРЛ в 2014 році не приймала також рішення щодо необхідності лікування ОСОБА_3 захворювань хребта та нервової системи (а.с. 43).

Таким чином, виділення комісією із соціального страхування підприємства застрахованій особі путівки на санаторно-курортне лікування № 50550 до ДП Клінічний санаторій ім. Пирогова - курорт Куяльник з терміном заїзду з 12.11.2014 по 02.12.2014, профіль лікування - хвороби хребту та нервової системи, без відповідних довідок для одержання путівок форми 070/о є порушенням вимог пункту 4.1 Порядку №12.

Згідно з п. 6.1 Порядку № 12 комісії із соціального страхування підприємств здійснюють, зокрема, контроль за використанням путівок та звітністю по путівках.

Відповідно до 6.2. Порядку № 12 сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку

Таким чином, суд приходить висновку, що прийняте позивачем рішення щодо виділення путівки не відповідає призначеному лікарсько-консультаційною комісією профілю санаторно-курортного лікування, викладеного у медичній довідці.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Дочірнього агролісогосподарського підприємства "Глухівський агролісгосп" до Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання рішення незаконним - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений та підписаний 13.06.2016.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук