Постанова № 58298222, 08.06.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 червня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/497/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чиркіна С.М.,

за участі секретаря - Михальченко Д.С.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Сєвєродонецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у Кремінському районі Луганської області, про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у Кремінському районі Луганської області, про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування вимог Позивач зазначив, що він проходив службу в органах внутрішніх справ з 05.08.2006, наказом ГУМВС України у Луганській області №399 о/с від 06.11.2015 був звільнений з органів внутрішніх справ у запас ЗС України у званні капітана міліції.

В період з 16.08.2014 по 31.12.2014 ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, але за вказаний період йому не нараховувалась та не виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Просив стягнути на свою користь з Відповідача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а саме: за серпень 2014 року - 3644,21 грн; за вересень 2014 року - 4629,02 грн.; за жовтень 2014 року - 4620,71 грн., за листопад 2014 року - 4408,67 грн.; за грудень 2014 року - 4597,20 грн.; загальна сума складає 21899,81 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії позов не визнав, в наданих суду письмових запереченнях зазначив, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивача включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення за період з 16.08.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивач вважається таким, що вибув до пункту постійної дислокації. Зазначив, що у 2015 році позивачу здійснено виплату винагороди за 2015 рік. Однак, у зв'язку з тим, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 видано по закінченню бюджетного періоду, а тому ГУМВСУ було позбавлено можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з серпня 2014 по грудень 2014 року. Також позивач просить суд стягнути на його користь грошове забезпечення з урахуванням нічних та святкових, але компенсаційні виплати не входять до складу грошового забезпечення, також вони не мають постійного характеру, а тому вказані кошти не повинні входити до складу винагороди яка нараховуються та сплачуються за участь в АТО. На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Управління Державної казначейської служби України у Кремінському районі Луганської області у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Надав лист в якому просив розглядати справу без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.08.2006 по 06.11.2015 працював на посаді слідчого СВ Кремінського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області.

Відповідно до довідки від 02.06.2016 № 1431/111/19-2016 ОСОБА_1 наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158, з 16.08.2014 був включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення.

Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 з 07.11.2015 Позивач був виключений зі складу сил та засобів, які залучалися та брали безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення.

Згідно довідки Головного управління МВС України в Луганській області від 28.07.2015 № ВДЗ/7964/А старший лейтенант міліції ОСОБА_1 в період з 16.08.2014 по 06.11.2015 та з 07.11.2015 по теперішній час безпосередньо бере участь в антитерористичній операції на території Луганської області (а.с. 7).

Згідно ч.1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року № 1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Відповідно до ст.1 Закону України від 20.03.2003 № 638-IV "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція (далі - АТО) - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Так, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Вказана постанова регулює розмір та порядок перерозподілу видатків державного бюджету для виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Відповідно до п. 2 вказаної постанови (діючої на момент виникнення спірних правовідносин) за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 р. виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Відповідно до п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 р. № 499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачу за період з серпня 2014 по 31.12.2014 не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.

З викладеної норми п.2. постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 та довідки Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області №23 від 06.05.2016 (а.с.8) вбачається, що Позивачеві не нараховано та не виплачено винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, у розрахунку на місяць.

Посилання представника Відповідача 2 на ті обставини, що доплата за роботу в нічній час та святкові дні не повинна враховуватися при розрахунку суми грошового забезпечення на місяць є нормативно необґрунтованими з наступних підстав. Постановою КМУ від 07.11.2007 № 1294 прямо встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається, серед іншого, і з одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ встановлений наказом МВС України від 31.12.2007 № 499, яким затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі за текстом - Інструкція).

Відповідно до Постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294, Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 № 499, доплата за роботу в нічній час і святкові дні входять до складу грошового забезпечення працівників органів внутрішніх справ. В свою чергу, відповідно до положень постанови КМУ від 4 червня 2014 р. № 158, якщо такі виплати мали місце в конкретному місяці, вони повинні бути враховані при визначенні остаточного розміру грошового забезпечення за певний місяць місяці.

Згідно довідки Ліквідаційної комісії Кремінського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області №48 від 17.05.2016 ОСОБА_1 в період з 07.07.2014 по 05.08.2014 перебував у черговій відпустці за 2014 рік; з 08.12.2014 по 17.12.2014 перебував на лікарняному (а.с. 11, 12).

Відповідно до довідки ГУМВС № 1431/111/19-2016 позивач був залучений до складу сил та засобів, які беруть участь в АТО з 16.08.2014 року.

З урахуванням фактичної участі в антитерористичній операції Позивачу не нарахували та не виплатили наступні суми:

за 16 днів серпня 2014 року - 1880,88 грн. (3644,21 грн.: 31 день = 117,55 грн. х 16 днів);

за вересень 2014 року - 4629,02 грн;

за жовтень 2014 року - 4620,71 грн.;

за листопад 2014 року - 4408,67 грн.;

за 21 день грудня 2014 року - 3114,23 грн. ( 4597,20 грн : 31 день = 148,29 грн х 21); усього загальна сума складає 18653,69 грн.

В своїх заперечення відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 був виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач по справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період. Для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат, тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою.

Суд не приймає посилання представника відповідача на відсутність у ліквідаційної комісії видатків на виплату Позивачеві винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, оскільки Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Відповідно до пункту 1 Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п.2 наказу від 23.07.2014 №719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України".

Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.

Згідно до вимог ст.2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входять: Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях, встановлених п.2. постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету", входить до структури заробітної плати.

З урахуванням наведеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача винагороди за безпосередню участь в Антитерористичної операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення обґрунтованими, однак, у зв'язку з тим, що позивач залучений до участі в АТО з 16.08.2014, а в період з 08.12.2014 по 17.12.2014 перебував на лікарняному, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача винагороду за безпосередню участі в антитерористичній операції за період з 16.08.2014 по 31.12.2014 у розмірі 18653,69 грн , а тому вимоги підлягають частковому задоволенню.

Виплата позивачу сум вказаної винагороди тривала не один місяць, тому суд керуючись п.1 ч.1 ст.256 КАС України, вважає за необхідне допустити до негайного виконання постанову суду в частині стягнення цих сум за один місяць.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 8, 10, 11, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у Кремінському районі Луганської області, про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції - задовольнити частково.

Стягнути з Кремінського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії ( код 08670817) на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а саме: за 16 днів серпня 2014 року - 1880,88 грн; за вересень 2014 року - 4629,02 грн; за жовтень 2014 року - 4620,71 грн.; за листопад 2014 року - 4408,67 грн.; за 21 день грудня 2014 року - 3114,23 грн; загальна сума складає 18653,69 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят три гривні 69 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання постанови в межах суми стягнення за один місяць, а саме: за грудень 2014 року у розмірі 3114,23 грн. (три тисячі сто чотирнадцять грн. 23 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 13 червня 2016 року.

Суддя С.М. Чиркін