Постанова № 58298161, 08.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року 810/1677/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Пласт", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність від 05.03.2014 №272-14доМиронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Пласт", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність від 05.03.2014 №272-14 звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2016 №0000131502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин є необґрунтованими, оскільки підприємство здійснює видобуток природного газу на Стрілковому газовому родовищі в межах континентального шельфу України, а тому вважає, що підприємством правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства було застосовано ставку плати за користування надрами у розмірі 11 %.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що позивачем було занижено податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, оскільки нормами податкового законодавства визначено, що ставка за користування надрами для видобутку природного газу, що видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність, становить 70 %. За таких обставин, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства України.

У судове засідання, призначене на 30.05.2016, з'явились представники сторін.

До початку розгляду справи по суті представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2015 року уповноваженою особою Приватного акціонерного товариства "Пласт", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність від 05.03.2014 №272-14, подано до податкового органу податковий розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року (вх. № 9228788987 від 09.11.2015) та додаток 2 до вказаного розрахунку (вх. №9228788901 від 09.11.2015), в якому задекларовано податкові зобов'язання з плати за користування надрами, що підлягають сплаті до бюджету у сумі 712675,72 грн.

09 грудня 2015 року посадовою особою Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податкових розрахунках з плати за користування надарми для видобування корисних копалин Договору про спільну діяльність від 05.03.2014 №272-14 - уповноважена особа Приватне акціонерне товариство "Пласт" за ІІІ квартал 2015 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 09.12.2015 №403/1500/288940445 (далі - Акт перевірки), згідно з яким встановлено, що в порушення вимог п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України Договором спільної діяльності №272-14 від 05.03.2014 уповноваженої особи ПрАТ "Пласт" податковий номер 288940445 в Податковому розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року застосовано ставку 11 %, хоча згідно з цим же пунктом Податкового кодексу України ставка за користування надрами для видобутку природного газу, що видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність, становить 70 %.

У висновку Акту перевірки вказано про заниження сум податкових зобов'язань податкового розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року в сумі 3822533,42 грн.

На підставі висновків акту перевірки Миронівською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.01.2016 №00001311502, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами у сумі 3822533,42 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 955633,36 грн.

Однак, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

01.01.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII (надалі - Закону №71), яким скасовано загальнодержавний податок - плату за користування надрами, та водночас, запроваджено новий - рентна плата, зокрема за користування надрами для видобування корисних копалин, передбачена статтею 252 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.217 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Згідно з вимогами п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України рентна плата складається з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Статтею 252 Податкового кодексу України визначено порядок обчислення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідно до п.п.252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

В той же час, п.п.252.1.3 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України передбачено, що платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин, у відповідності до п. 252.6 ст.252 Податкового кодексу України, є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у відповідності до п.252.20 ст. 252 Податкового кодексу України.

Так, п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України визначено, що ставка за користування надрами для видобутку природного газу, що видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність, становить 70 %.

Як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство "Пласт" здійснює видобуток природного газу за Договором про спільну діяльність від 05.03.2014 №272-14.

Отже, враховуючи норми п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що ставка рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу для позивача становить 70 %, оскільки видобування газу здійснюється позивачем під час виконання Договору про спільну діяльність від 05.03.2014 №272-14.

В той же час, суд вважає безпідставними доводи позивача, що ставка плати за користування надрами для підприємства становить 11 %, оскільки видобуток природного газу здійснюється ним за Договором про спільну діяльність від 05.03.2014 №272-14, а відтак, норма, якою визначено ставку за користування надрами для видобутку природного газу, що видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність, у розмірі 70 %, є спеціальною по відношенню позивача.

Таким чином, з наведеного слідує, що відповідач у відповідності до вимог п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України правомірно нарахував позивачу рентну плату за користування надрами за ставкою у розмірі 70 % та прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.01.2016 №0000131502, оскільки належними та допустимими доказами у справі доведено заниження позивачем сум податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу в сумі 3822533,42 грн.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наявні у справі докази свідчать про правомірність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Водночас позивач, всупереч наведеним вимогам, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності рішення відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 №484-VIII.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 22.01.2016 №0000131502, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 4778166,78 грн.

Отже, вказані вимоги мають майновий характер, адже вирішення судом спору в цій частині стосується зобов'язань позивача, що виражені у грошовому еквіваленті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Таким чином, при зверненні до суду позивачу слід було сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 71672,50 грн. (4778166,78 грн. х 1,5%).

Враховуючи те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від від 23.05.2016 було відстрочено Приватному акціонерному товариству "Пласт", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність від 05.03.2014 №272-14, сплату судового збору за подання адміністративного позову до ухвалення судового рішення у даній справі, суд приходить до висновку про стягнення з позивача вказаної вище суми судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14, 69-71, 98, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Пласт", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність від 05.03.2014 №272-14 - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пласт", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність від 05.03.2014 №272-14, до Державного бюджету України (отримувач коштів - Київський окружний адміністративний суд; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 821018; рахунок отримувача - 31213206784001; код класифікації доходів бюджету - 22030001, символ звітності "206") судовий збір у сумі 71672 (сімдесят одна тисяча шістсот сімдесят дві) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.