Постанова № 58297919, 26.05.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року (об 11 год. 25 хв.) Справа № 808/869/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

за участю представника позивача Деревянко Д.В.,

представника відповідача Дегтяр О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феросплави»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Феросплави» (далі - ТОВ «Феросплави», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.02.2016 №0003021501.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях (вх. №11739 від 13.04.2016). Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінально процесуального кодексу України. Вказує, що Товариство було створено у 2015 році та відповідно до даних податкової звітності обсяг його доходу за 2015 рік склав близько 14 мільйонів гривень, таким чином, в силу приписів законодавства відповідач не мав права проводити в 2015 та 2016 роках перевірки позивача. Крім того, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним у зв'язку з порушенням порядку проведення камеральної перевірки, який визначено Податковим кодексом України. Посилається на приписи п.75.1 ст.75, п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України та зазначає, що предметом камеральної перевірки можуть бути лише дані, зазначені у відповідній податковій звітності платника податків, перевірка інших відомостей та фактичних обставин знаходиться поза межами камеральної перевірки та є предметом документальної перевірки. Податкова декларація з ПДВ не містить жодних даних про дату реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже дотримання строків такої реєстрації не є та не може бути предметом камеральної перевірки. Також вказує, що такий висновок підтверджується також і приписами п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючий орган має право провести камеральну перевірку заявлений у податковій декларації даних лише протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої податкової декларації. Акт перевірки був складений 04.02.2016, тобто після закінчення граничного строку, встановленого кодексом. Отже, посилаючись на постанову Верховного Суду України від 27.01.2015 по справі №21-425а-14, вважає, що враховуючи протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки позивача, така перевірка не має правових наслідків, а складений за наслідками цієї перевірки акт не може вважатись належним та допустимим доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства. На підставі викладеного, просить адміністративний позов задовольнити та скасувати спірне рішення відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 23.05.2016 №6612/10/10-017 (вх. №9957). Зокрема, зазначає, що на підставі статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та / або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Феросплави». За результатами перевірки встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2 наказу Міністерства доходів і зборів України від 22.09.2014 №957 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної, пунктів 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає, що дії щодо проведення камеральної перевірки є частиною процесу реалізації контролюючим органом повноважень, наданих чинним законодавством, результатом реалізації таких повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платників податків. Так, 25.02.2016 податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення рішення № 0003021501, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 16 904,24 грн., яке надіслано платнику податків 25.02.2016. Ураховуючи викладене, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Головним державним ревізором - інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена камеральна перевірка даних щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та / або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Феросплави», за результатами якої складений відповідний акт від 04.02.2016 №258/08-28-15-01/39809766.

Перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, пункту 2 наказу Міністерства доходів і зборів України від 22.09.2014 №957 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної, пунктів 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, в частині обов'язкової реєстрації податкових накладних та / або розрахунків коригування - ТОВ «Феросплави» порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних за листопад 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме податкова накладна №3 від 03.11.2015 на суму ПДВ 84 521,20 грн. виписана ПрАТ «Металит», граничний термін реєстрації 18.11.2015, дата реєстрації податкової накладної 07.12.2015, кількість календарних днів затримки реєстрації податкової накладної в ЄРПН 19 днів, що призвело до порушення статті 120-1 Податкового кодексу України.

Указаний акт 08.02.2016 був направлений на адресу підприємства поштою та отриманий 11.02.2016 його уповноваженим представником, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

На підставі Акту та вказаного порушення відповідачем 25.02.2016 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003021501, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 16 904,24 грн. Оскаржуване рішення вручене поштою уповноваженому представнику підприємства 01.03.2016, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), який визначає обов'язки та компетенцію контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому ПК України.

Пунктом 3 Перехідних положень Закону України № 71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З наведеного видно, що законодавець встановив заборону на проведення органами ДФС України будь-яких перевірок суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках за попередній рік.

Обмеження стосовно здійснення перевірок (в частині їх здійснення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Згідно з декларацією з податку на прибуток ТОВ «Феросплави» за 2015 рік доходи підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, склали 14 117 628,00 грн., тобто менше 20 мільйонів, отже, на думку суду, підприємство підпадає під перелік суб'єктів, стосовно яких є заборона на здійснення перевірок у 2016 році.

Суд зауважує, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області не були надані докази існування обставин, що обумовлюють можливість проведення у 2016 році податкової чи іншої перевірки Товариства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем перевірка проведена з порушенням вимог пункту 3 Розділу ІІ Закону України від 28.12.2014 №71-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Крім того, у відповідності до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до пунктів 76.1, 76.2 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Крім того, приписами пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Оскільки податкові зобов'язання з податку на додану вартість, зазначені у податковій накладній №3 від 03.11.2015, відображені у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість підприємства за листопад 2015 року, то граничний строк для проведення камеральної перевірки закінчився 20.01.2016, який визначається як граничний строк для подачі декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року - 20.12.2015.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області перевірку проведено із порушенням процедури, встановленої Податковим кодексом України, а тому винесене за результатом такої перевірки рішення також є протиправним.

Правова позиція, відповідно до якої у разі незаконності перевірки незаконним є і прийняте за її результатом рішення контролюючого органу, була висловлена Верховним судом України у постанові від 27 січня 2015 року №21-425а14 (реєстраційний номер в ЄДРСР 43075087), яка в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна враховуватися судами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області №0003021501 від 25.02.2016 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частиною першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №0003021501 від 25.02.2016.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Феросплави» суму судового збору 1378,00 грн., (одна тисяча триста сімдесят вісім гривен) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак