Постанова № 58297120, 13.06.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1469/16-а

Провадження № 2-а/750/119/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2016 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого - судді Карапута Л.В.,

секретаря - Руденок В.О.,

за участі позивача, представника відповідача Христенок Т.Г., Лукянець Д.М., представника третьої особи - Дрогана С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

15 лютого 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату з 28 грудня 2014 року пенсії з врахуванням всіх видів грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно з довідки про доходи військової частини 2253 від 07.12.2015 року №679 та передбачити доплати у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій» та від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та стягнути судові витрати.

В ході розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просив визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії, неправомірними, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату з 28 грудня 2014 року пенсії з врахуванням всіх видів грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно з довідки про доходи військової частини 2253 від 07.12.2015 року №679 та передбачити доплати у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій» та від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та стягнути судові витрати.

Судом до участі в справі в якості третьої особи залучено військову частину 2253.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представники відповідача просили відмовити в задоволенні позову з урахуванням заперечень від 29.02.2016 року, посилаючись на їх необґрунтованість.

Представник третьої особи поклався на думку суду.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_4 проходив службу в Чернігівському прикордонному загоні Державної прикордонної служби України на посаді начальника відділення планування оперативно-службової діяльності штабу Чернігівського прикордонного загону.

Наказом начальника Північного регіонального управління Держприкордонслужби від 19.06.2011 року №171-ос позивач був звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України за ст.. 26 ч. 6 пункту «а» ( у зв'язку із закінченням строку контракту) з правом носіння військової форми одягу і відповідно наказом Начальника Чернігівського прикордонного загону від 01.08.2011 року №133-ос виключений зі списків особового складу загону та направлений для зарахування на військовий облік до Чернігівського ОМВК міста Чернігова.

Пенсія позивачу призначена Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 29.08.2011 року довічно.

28.12.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням наданої довідки про доходи військової частини 2253 від 07.12.2015 року №679 про розмір грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки при призначенні пенсії позивачу до складових частин грошового забезпечення не було включено матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 31.12.2015 року відмовило позивачу у перерахунку пенсії посилаючись на те, що перерахунок пенсії проводиться лише із зміною розмірів грошового забезпечення, чи введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а при обчисленні пенсії не повинна враховуватись матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби з яких сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_4 виданої військовою частиною 2253 від 07.12.2015 року №679 під час проходження військової служби позивач отримував грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Одночасно вбачається, що з грошової допомоги у разі звільнення з військової служби страхові внески не були сплачені.

Відповідно до ч. З ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсії за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою КМ України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови КМ України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - постанова № 393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Виходячи з вищевикладеного, призначена позивачу пенсія підлягає перерахунку з урахуванням грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначаючи частиною 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» складові грошового забезпечення військовослужбовців та частиною 4 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» складові грошового забезпечення, які враховуються для обчислення розміру пенсії, законодавець не міг врахувати усі виплати, які проводяться військовослужбовцям, чи які будуть встановлені їм в майбутньому. Саме тому, складові грошового забезпечення військовослужбовців, які визначені у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не є вичерпними, як і у ч. 4 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 КУ перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у ЗС України (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999р. № 8-рп/99, від 20.03.2002р. № 5-рп/2002).

Виходячи із викладеного у рішеннях Конституційного Суду України розумінні сутності соціальних гарантій військовослужбовців зміст досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 244 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, висновок Верховного Суду України викладений в постанові від 10.03.2015 року по справі № 21-70а15, в якому встановлено, що «аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія» є обов'язковим для суб'єкта владних повноважень, який нараховує пенсію.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_4 в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії, неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату з 28 грудня 2015 року пенсії ОСОБА_4 з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно з довідки про доходи військової частини 2253 від 07.12.2015 року № 679 з урахуванням раніше виплачених коштів.

Керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_4 в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії, неправомірними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату з 28 грудня 2015 року пенсії ОСОБА_4 з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно з довідки про доходи військової частини 2253 від 07.12.2015 року № 679 з урахуванням раніше виплачених коштів.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.В. Карапута