Ухвала суду № 58296306, 13.06.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/7844/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/982/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Гагіна М. В. , Рибалки В. Г.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 березня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 банк ОСОБА_5», третя особа: ОСОБА_6

про визнання поруки припиненою, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29 березня 2016 року відмовлено в позові ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

По суті доводить, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що останній платіж за кредитним договором здійснено ОСОБА_6 20 березня 2015 року, а не в січні 2015 року; вважає, що суд допустив помилку в дослідженні доказів, а саме платіжних квитанцій, так як ОСОБА_6 20 березня 2015 року сплачував заборгованість, а не черговий платіж, а саме черговий платіж він здійснив у січні 2015 року; доводить, що ОСОБА_4 знаючи, що позичальник не сплачує періодичні платежі в період з лютого по серпень 2015 року, не предявив відповідної вимоги до неї в строк 6 місяців.

У судовому засіданні представник Банку ОСОБА_5 заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 грудня 2007 року між ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» (далі - ОСОБА_4) та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 014/30650/81/81536 строком дії 240 місяців (тобто 20 років), за яким ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 31400 доларів США, із сплатою 13 відсотків річних.

В забезпечення зазначеного кредитного договору між ПАТ КБ ОСОБА_4 ОСОБА_5» та ОСОБА_3 28 грудня 2007 року був укладений договір поруки №81536-П, згідно якого позивач поручилась перед кредитором за виконання позичальником ОСОБА_6 зобовязань за кредитним договором.

Відповідно до наданої копії розрахунку заборгованості за кредитним договором, позичальник ОСОБА_6 станом на 19 серпня 2015 року має заборгованість за кредитним договором № 014/30650/81/81536 по сплаті кредиту, відсоткам та пені в розмірі 30973,65 доларів США, що еквівалентно 684119,74 грн., яких 28071,13 доларів США заборгованість за кредитом, 1851,09 доларів США заборгованість за відсоткам, 1041,13 доларів США пеня.

Як убачається з копії вимоги про виконання грошових зобовязань за договором поруки від 18 серпня 2015 року № 114-0000/15-44184 ПАТ «ОСОБА_4 банк ОСОБА_5» звернувся до позивача ОСОБА_3 з вимогою про виконання грошових зобовязань за договором поруки №81536-П.

Як убачається з копії зустрічної позовної заяви, поданої Банком, 27 серпня 2015 року, ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення достроково в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором. За даним позовом відкрито провадження в іншій справі.

Відповідно до п. 5.1 договору поруки № 81536-П від 28 грудня 2007 року, укладеного між ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» та ОСОБА_3, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобовязань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобовязань в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Так, згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції врахував всі факти, що входять до предмета доказування. Обставини, якими мотивовано рішення підтверджуються належними й допустимими доказами, яким суд дав оцінку з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України, тому підстав для їх переоцінки колегія суддів не вбачає. Названі обставини доведені Банком, тоді як ОСОБА_3 на порушення положень ст.ст.10, 60 ЦПК України, не подала належних доказів на підтвердження своїх вимог.

Висновки суду по суті спору відповідають встановленим фактам. Суд дійшов цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, на які послався в рішенні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з наступних підстав.

Так, відповідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука це строкове зобовязання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє субєктивне право кредитора.

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч.1 ст.252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

За змістом закону строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

У разі предявлення Банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобовязання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобовязань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Як правильно встановлено судом першої інстанції строки виконання відповідних частин (помісячно) кредитного договору від 28 грудня 2007 року визначено для ОСОБА_6 до 28 грудня 2027 року.

Як убачається з фотокопій квитанцій, ОСОБА_6 20 березня 2015 року здійснив переказ готівки з метою погашення платежу простроченого тіла кредиту в сумі 69,89 дол. США, що еквівалентно 1602,24 грн. та платежу з погашення заборгованості за відсотками в розмірі 310,91 дол. США, що еквівалентно 7210,19 грн. (а.с. 90-91).

З вимоги Банку про виконання грошових зобовязань за договором поруки від 18 серпня 2015 року, отриманої ОСОБА_3, вбачається, що її поінформовано про те, що ОСОБА_6 припинив належним чином виконувати свої зобовязання за кредитним договором від 28 грудня 2007 року, внаслідок чого прострочена заборгованість позичальника перед Банком станом на 16 липня 2015 року складає:

- 28081,13 дол. США прострочений кредит;

- 1200,99 дол. США заборгованість за процентами;

- Розрахована пеня.

На підставі викладеного, та керуючись договором поруки, ст.ст. 553, 554 ЦК України, ОСОБА_4 пропонував ОСОБА_3 терміново, але в будь-якому разі не пізніше 5-ти банківських днів з дати отримання цієї вимоги Банку погасити вищезазначену заборгованість шляхом переказу коштів на рахунки банку (а.с.29).

Як убачається з фотокопії зустрічної позовної заяви поданої Банком до Зарічного районного суду м. Суми, доданої позивачкою як доказ до цієї позовної заяви (а.с.10-13), ОСОБА_4 просив стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на користь Банка достроково солідарно заборгованість за кредитним договором № 014/30650/81/81536 від 28 грудня 2007 року в сумі 30973,35 дол. США, що еквівалентно до курсу НБУ становить 684119,74 грн., у тому числі:

- заборгованість за кредитом 28081,13 дол. США, що в еквівалентні до курсу НБУ становить 620238,22 грн.;

- заборгованість по сплаті відсотків 1851,09 дол. США, що в еквівалентні до курсу НБУ становить 40885,70 грн.;

- пеню за невчасну сплату кредиту та відсотків 1041,13 дол. США, що в еквівалентні до курсу НБУ становить 22995,82 грн.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до п.7.7 вищезгаданого кредитного договору, у випадку порушення позичальником будь-якої з умов договору, кредитор має право самостійно визначити інший порядок (черговість) погашення заборгованості позичальника перед кредитором.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відмову в позові ОСОБА_3

Інші доводи апеляційної скарги не мають юридичного значення, а тому не впливають на висновки суду по суті спору.

Ураховуючи викладене, колегія суддів також вважає, що відсутні порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 291, 303, 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -