Ухвала суду № 58296301, 09.06.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/6701/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1047/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 53

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Околота Г. М.

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3 закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Суми»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2016 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Суми», головного лікаря ОСОБА_3 закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Суми» ОСОБА_5 про скасування наказу про оголошення догани, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2016 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4.

Скасовано наказ головного лікаря ОСОБА_3 закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Суми» № 147 від 19 серпня 2015 року про оголошення догани головному бухгалтеру ОСОБА_4.

Вказане рішення суду відповідач ОСОБА_3 заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Суми» оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що в закладі не встановлено час початку і закінчення щоденної роботи, оскільки режим роботи диференціюється за категоріями працівників і щомісяця затверджується відповідними графіками роботи, які заздалегідь доводяться до працівників під розписку для подальшого виконання. Зокрема, позивачка ОСОБА_4 була ознайомлена з таким графіком роботи на серпень 2015 року, в якому передбачений час початку і закінчення її роботи на кожний день місяця з 08-ї години до 16-ї години 30 хв. До того ж, сама позивачка в письмових поясненнях визнала, що 19 серпня 2015 року запізнилась на роботу на 10 хвилин, отже, вона володіла інформацією про свій режим роботи та знала, що має зявитися на роботу о 08-годині 00 хв.

Що стосується причини запізнення позивачки на роботу, то вона, на думку відповідача, є недоведеною, а відтак, і неповажною.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_5 та представників відповідача КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Суми» ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про задоволення апеляційної скарги, пояснення представника позивача ОСОБА_4 ОСОБА_8 про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 20 грудня 2005 року позивач ОСОБА_4 працює у відповідача на посаді головного бухгалтера (а.с.43, 44).

ОСОБА_3 заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Суми» знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 48/50.

Позивач ОСОБА_4, яка є інвалідом 2 групи за загальним захворюванням, зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5, 7).

19 серпня 2015 року головним лікарем ОСОБА_5 в присутності бухгалтерів ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 була проведена перевірка явки на роботу працівників бухгалтерії, під час якої було встановлено, що о 08 годині 10 хв. головний бухгалтер ОСОБА_4 була відсутня на робочому місці. Отже, перевіркою виявлено, що ОСОБА_4 спізнилася на роботу на 10 хвилин та зявилася о 08 годині 10 хв., що було зафіксовано у відповідному акті за № 2, який був підписаний головним лікарем та вказаними вище працівниками бухгалтерії (а.с.45).

У письмових поясненнях від 19 серпня 2015 року ОСОБА_4 уточнила, що того дня вона прийшла на роботу о 08 годині, тому що маршрутне таксі, на якому вона постійно виїжджала на роботу у визначений час, не зупинилось, так як було переповнене, у звязку з чим добиралась на роботу іншим транспортом (а.с.29).

Наказом головного лікаря КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Суми» від 19 серпня 2015 року за № 147 головному бухгалтеру ОСОБА_4 було оголошено догану за запізнення на роботу без поважних причин (а.с.15).

Вказаний наказ був доведений до відома позивачки, про що свідчить її особистий підпис на ньому.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не здійснив правильної організації праці працівників, чим порушив вимоги ст.ст.57, 141, 142 КЗпП України, оскільки у встановленому законодавством порядку не встановив час початку і закінчення щоденної роботи в закладі, а також час перерви, про вказане належним чином не довів до відома працівників, тому відсутні підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за недотримання невстановленого робочого часу.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Вимогами ст.139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За положеннями ст.141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Як передбачено ч.1 ст.142 КЗпП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

За змістом статей 148, 149 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно з положеннями ст.150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

У п.8 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Суми» на 2014-2018 роки, затвердженого на конференції трудового колективу від 28 квітня 2014 року, зазначено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками роботи (додаток 11).

За положеннями п.п.3.1, 3.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Суми», затверджених головним лікарем КЗ «Центр ПМСД № 3 м. Суми» ОСОБА_5 28 квітня 2014 року та погоджених на зборах трудового колективу КЗ «Центр ПМСД № 3 м. Суми» 28 квітня 2014 року, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

В закладі охорони здоровя і в безперервно діючих установах, організаціях, а також в окремих відділеннях, де за умовами роботи не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) установи запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

У той же час пунктами 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 вказаних Правил внутрішнього трудового розпорядку передбачено, що працівник зобовязаний своєчасно прибути на робоче місце і приготуватись до виконання трудових обовязків; починати роботу згідно з діючим режимом робочого дня; знаходитись на робочому місці від часу початку роботи і до часу закінчення роботи, за винятком випадків перерви на відпочинок і харчування, інших перерв.

А в п.7.1 цих же Правил внутрішнього трудового розпорядку йдеться про те, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

- догана;

- звільнення.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм права дає підстави стверджувати, що працівники зобовязані виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни, а власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, в тому числі і через дотримання трудового розпорядку на підприємствах, в установах, організаціях, що визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, якими, як і графіками змінності, передбачається час початку і закінчення щоденної роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, час початку і закінчення щоденної роботи правилами внутрішнього трудового розпорядку у відповідача КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Суми» не передбачений.

Наданий відповідачем інший документ, в якому слово «табель» виправлено на «графік», який, як правильно висловився суд першої інстанції, не можна вважати графіком змінності часу початку і закінчення щоденної роботи в установі, оскільки він не відповідає законодавству (а.с.56), так як графіки змінності затверджуються при роботі змінами протягом дня (доби), однак доказів для підтвердження цих обставин відповідач не надав.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що час початку і закінчення щоденної роботи у відповідача не встановлений, тому відсутні підстави вважати, що позивачка запізнилась на роботу 19 серпня 2015 року, у звязку з чим правильно скасував наказ відповідача за № 147 про оголошення їй догани.

Що стосується обставин того, на чому наголошується в апеляційній скарзі, що позивачці під розписку був доведений графік її роботи з 08-ї години до 16-ї години 30 хв. щодня, то вони спростовуються висновком суду першої інстанції про те, що час щоденної роботи у відповідача не був встановлений.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачка у поясненні визнала факт запізнення на роботу 19 серпня 2015 року, то воно не відповідає дійсності, так як насправді вона вказала, що прийшла на роботу о 08 годині 10 хвилин 19 серпня 2015 року.

Посилання відповідача на недоведеність причини запізнення позивачки, на думку колегії суддів, висновків суду першої інстанції про задоволення позову не спростовують.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують і не містять посилань та такі порушення норм законодавства, що б могло бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1; 308; 314 ч.1 п.1; 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Суми» відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -