Рішення № 58294478, 07.06.2016, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/3660/16-ц

Провадження № 2/520/2749/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Васильків О.В.

при секретарі Дідур Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визначення часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування, суд, -

встановив:

01.04.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просить визначити розмір часток співвласників у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1, а саме за ОСОБА_4 ? частина, за ОСОБА_1 ? частина, за ОСОБА_3 ? частина, за ОСОБА_2 ? частина; визнати за позивачем в порядку спадкування право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 51,4 кв.м. При цьому позивач посилається на те, що його сімї на праві спільної власності належить квартира АДРЕСА_1, договору між співвласниками щодо розміру часток у праві власності ніколи не було, та всі вони завжди вважали, що частки у них рівні, тобто по ? частці у кожного. Після смерті 11.02.2008 року ОСОБА_4, позивач фактично прийняв спадщину, так як проживав із померлою на день смерті. Однак, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, позивач отримав відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки право власності на квартиру не зареєстровано в органах реєстрації. У зв'язку із чим, позивач змушений звернутися до суду із позовом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 позовну заяву підтримали та просять її задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнали та просять їх задовольнити. При цьому пояснили, що між співвласниками квартири АДРЕСА_1, дійсно, ніколи не існувало договору щодо розміру часток у праві власності, та всі вони завжди вважали, що частки у них рівні, тобто по ? частці у кожного.

Вислухавши сторін та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є батьком відповідачів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. Спадкодавець ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, є дружиною позивача та матір'ю відповідачів. На підтвердження вказаних обставин, судом досліджено свідоцтво про шлюб та копії громадянських паспортів /а.с. 7-11/.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 15-1893, виданого 30.12.1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів на підставі розпорядження органу приватизації №31192, квартира АДРЕСА_2 /Маршала Жукова/ у м. Одесі, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 /а.с. 12-13/.

Судом досліджено також технічний паспорт, виготовлений 20.12.1993 року, на квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 14-18/.

11.02.2008 року у віці 49 років померла ОСОБА_4, актовий запис № 1434, що вбачається із свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 139011, виданого Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси /а.с. 5/.

З довідки /виписки з домової книги про склад сімї та прописку/ вбачається, що зареєстровані та проживають у ІНФОРМАЦІЯ_5: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка померла 11.02.2008 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 /а.с. 6/.

Згідно з ч. 1 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, враховуючи пояснення відповідачів по справі щодо відсутності між ними, як співвласниками квартири, договору про розмір часток у праві спільної сумісної власності, суд приходить до висновку, що частки у праві спільної сумісної власності співвласників на квартиру АДРЕСА_1, є рівними, та становлять по ? у кожного. Тобто померлій ОСОБА_4 на момент смерті належала ? частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_1.

В ході розгляду справи судом досліджено копію спадкової справи № 334/2008, заведену Третьою одеською державною нотаріальною конторою до майна померлої 11.02.2008 року ОСОБА_4 Так, зі спадкової справи вбачається, що до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини зверталися 19.02.2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2

01.10.2008 року нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, відповідно до якого, на підставі ст. 1261 ЦК України спадкоємцем ? частки майна спадкодавця є ОСОБА_1 Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається із автомобіля ВАЗ, р/н А3990ОЯ; причіпу марки ОДАЗ 8144; автомобіля НОМЕР_1. На ? частку спадкового майна нотаріусом 01.10.2008 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_2

Крім того, 15.06.2010 року нотаріусом видано свідоцтва № 1-453, про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на ? частку земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка розташована на території Одеської області Роздільнянського району Гаївської сільської ради, площею 4,56 га.

При цьому, постановою державного нотаріуса від 24.02.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, оскільки, право власності на вказану квартиру не зареєстровано в КП «БТІ» ОМР.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, враховуючи визнання відповідачами позовних вимог, з урахуванням того факту, що на момент смерті 11.02.2008 року ОСОБА_4 належала ? частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_1, а також приймаючи до уваги, що правовстановлюючий документ свідоцтво про право власності на житло № 15-1893, видане 30.12.1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, не оскаржено та є чинним, суд приходить до висновку, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання за ним права власності в порядку спадкування підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 80, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 370, 372, 1216, 1218, 1217, 1220, 1261, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, задовольнити.

Визначити, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, померлої 11.02.2008 року, у власності на квартиру АДРЕСА_1, є рівними, тобто по ? частці за кожним з співвласників.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті 11.02.2008 року ОСОБА_4.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення.

Суддя Васильків О. В.