Ухвала суду № 58291641, 08.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/2251/16 Головуючий 1-ї ін-ї. ОСОБА_1

Справа № 640/8857/15-ц Доповідач Сащенко І.С.

Категорія відшкодування шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря - Бойко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Київського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, третя особа ОСОБА_6, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ВАТ НАСК "Оранта", третя особа ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування вимог посилався на те, що 12.06.2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_5, який керуючи автомобілем ВАЗ 2101 допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21011 під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого останньому було завдано майнову шкоду. Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_5, що підтверджується постановою Дергачівського районного суду міста Харкова від 02.04.2015 року .

Цивільно-правова відповідальність власника ВАЗ 2101 ОСОБА_5 застрахована у відповідача ВАТ НАСК "Оранта". Розмір франшизи становить 510 грн.

З висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 01.04.2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21011, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент оцінки складає 7258,41 грн. За проведення цього дослідження позивачем сплачено 708,48 грн.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди була заподіяна шкода здоров`ю позивача. Сума коштів, яку ОСОБА_4 витратив на лікування, складає 1261,59 грн.

Також позивач зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження майна йому була спричинена моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях.

З урахуванням уточнень просив стягнути з ВАТ HACK «Оранта» на його користь майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 6258,41 грн., суму коштів у розмірі 1261,59 грн., як компенсацію витрат на відновлення здоровя, суму коштів у розмірі 43,90 грн., як компенсацію спричинення моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_5 майнову шкоду у розмірі 1708,48 грн. та моральну шкоду у розмірі 9956,10 грн.

Справа розглянута за відсутності сторін.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 02.02.2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_4: майнову шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 6748,41 грн., компенсацію витрат на відновлення здоров`я у розмірі 1261,59 грн. та 43,90 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 1218,48 грн. та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ НАСК «Оранта» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_4 залишити без задоволення.

При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що сума збитків, стягнутих судом зі страхової компанії визначена невірно.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, що зявилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що шкоду було причинено пошкодженням автотранспортного засобу, який знаходиться у володінні позивача на відповідній правовій основі, внаслідок порушення ПДР особою, відповідальність якої застрахована за договором.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними і зробленими у відповідності із зібраними по справі доказами.

Встановлено, що 12.06.2013 року ОСОБА_5, керуючи автомобілем ВАЗ 2101 допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21011 держ. № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 Згідно постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 02 квітня 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчинені ДТП, що відбулася 12 червня 2013 року.

ОСОБА_4 керував автомобілем, який належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі довіреності від 11.10.2008 року ВКТ № 972687.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на час скоєння ДТП була застрахована НАСК «ОРАНТА», в особі Дергачівського відділення Харківської обласної дирекції НАСК «ОРАНТА» відповідно до договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АВ/9152830 від 22.10.2012 року). Страхова сума на одного потерпілого становить: за шкоду, заподіяну життю і здоровю 100000 грн.; за шкоду, заподіяну майну 500000 грн. Розмір франшизи 510 грн. (а.с. 62 - 63).

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Дійсна вартість пошкодженого транспортного засобу визначається страховиком шляхом проведення маркетингового дослідження вартості такого транспортного засобу.

Якщо дійсна вартість транспортного засобу до пошкодження (на дату настання страхового випадку) перевищує страхову суму, встановлену договором для транспортного засобу, то страхове відшкодування обчислюється як різниця між страховою сумою транспортного засобу і дійсною вартістю пошкодженого внаслідок настання страхового випадку транспортного засобу, розміром безумовної франшизи та сумою інших відрахувань відповідно до умов договору.

Оскільки, вартість відновлювального ремонту автомобіля, визначена фахівцями Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_7 перевищує ринкову вартість транспортного засобу у момент його пошкодження, то відновлення такого транспортного засобу вважається економічно недоцільним. Матеріальні шкода, завдана автомобілю, визначається ринковою вартістю транспортного засобу на момент його пошкодження, та складає 7258, 41 грн. (а.с. 24-29).

Згідно ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Висновок експерта не містить даних про вартість авто після ДТП ( вартість залишків чи вцілілих запасних частин ), в звязку з чим в судовому засіданні апеляційного суду було розяснено право заявити клопотання про призначення товарознавчої експертизи, виходячи з вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України. Від проведення експертизи сторони відмовилися.

Таким чином, відповідачем - НАСК «ОРАНТА» не надано доказів, які б спростовували вимоги позивача щодо визначення суми спричиненої матеріальної шкоди.

Посилання представника страхової компанії в апеляційній скарзі на те, що винними у ДТП є не тільки відповідач - ОСОБА_5, а й позивач, а також те, що витрати позивача на лікування підтверджені неналежними доказами, судовою колегією не приймаються.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у абзаці 4 п. 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», судам роз'яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами КПК України, 1960 року, чи закриття кримінального провадження за правилами КПК України, 2012 року, не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Вина ОСОБА_5 у вчинені ДТП, що відбулася 12 червня 2013 року встановлена на підставі постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 02 квітня 2015 року, яка набрала законної сили та має преюдиційне значення. Вказівка в постанові слідчого про закриття кримінальної справі за фактом ДТП на те, що у дорожній пригоді можливо винен і ОСОБА_4 жодним доказом не підтверджена.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Вартість витрат на лікування особи, потерпілої в результаті ДТП підтверджена належними доказами фіскальними чеками на придбання лікарських засобів, які були застосовані для лікування на підставі призначень лікарів.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді