Ухвала суду № 58291640, 07.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/1679/16 Головуючий 1-ї інстанції Курганникова О.А.

Справа №641/2439/15-ц Доповідач: Довгаль А.П.

Категорія: відшкодування

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді Довгаль А.П.

суддів Бездітка В.М., Коваленко І.П.,

при секретарі Щегельському Д.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (відповідач-1), ОСОБА_3 (відповідач-2), в якому з урахування уточнень просив: 1.стягнути солідарно з відповідачів на його користь моральну шкоду - 24531,93грн.; 2.стягнути солідарно з відповідачів на його користь моральну шкоду -10000,00грн.; 3. стягнути судові витрати в розмірі - 10400,00грн.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 08 квітня 2014 року о 15год.10хв. на перехресті вулиць ОСОБА_4 та проспекту Гагаріна в місті Харків сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за його участю, під керуванням автомобіля КІА МАЖЕНТІС, державний реєстраційний №АХ 2270 АО, та водія ОСОБА_3, який керував транспортним засобом «ДЕУ ЛАНОС», державний реєстраційний №АХ 1280 АН, що зареєстрований на імя ОСОБА_2 В результаті ДТП його автомобіль отримав механічні ушкодження. Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів). Внаслідок ДТП йому було спричинено матеріальну шкоду, яка складається із вартості відновлюваного ремонту автомобіля, вартості автотоварознавчого дослідження, вартості послуг адвоката за надання правової допомоги та моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях. Зокрема, протягом тривалого часу йому довелося самостійно шукати кошти для ремонту автомобіля, через що він тривалий час не міг вночі спокійно спати. Незначний сімейний бюджет він вимушений був спрямувати на ремонт пошкодженого автомобіля. Це все спричинило виникнення у нього пригніченого стану, він почав до всього нервово відноситися, оскільки це був його перший та улюблений автомобіль. Від такого стану та нецільового використання сімейного бюджету постраждали члени його сімї, що призвело до розладу стосунків у родині. Поміж всього, він та його родина були змушені змінити свій ритм життя, користуватись громадським транспортом, що завдавало додаткові незручності.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не зявилася, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 17921,93грн., витрати повязані з проведенням авто- товарознавчого дослідження в сумі 650,00грн., моральну шкоду в розмірі 1000,00грн., а всього 19571,93грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 195,70грн.

В решті позовних вимог відносно ОСОБА_3 відмовлено.

У задоволенні позовний вимог заявлених до ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 24531,93грн. та моральну шкоду - 10000,00грн., а також покласти на відповідачів судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу в сумі 10400,00грн., посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну і моральну шкоду, судові витрати пропорційно стягнутої суми, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що саме відповідач-2 повинен відшкодувати шкоду, яка спричинена з його вини.

Із постанови судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2014 року вбачається, що 08 квітня 2014 року о 15год.10хв. на перехресті вулиць ОСОБА_4 та проспекту Гагаріна в місті Харків сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів, а саме автомобіля КІА МАЖЕНТІС, державний реєстраційний №АХ 2270 АО, під керуванням ОСОБА_1 та водія ОСОБА_3, який керував транспортним засобом «ДЕУ ЛАНОС», державний реєстраційний №АХ 1280 АН, що зареєстрований на імя ОСОБА_2 Відповідача ОСОБА_3 визнано винним в адміністративному правопорушенні, передбаченому ст.124 КУпАП, зокрема в тому, що він на початку руху не впевнився в безпеці, що привело до зіткнення автомобілів.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини (ч.3 ст.61 ЦПК України).

Таким чином, з урахуванням наявності вищезазначеної постанови, відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України, у цивільній справі доказується лише розмір спричиненої шкоди.

При зіткненні автомобіль позивача КІА МАЖЕНТІС, державний реєстраційний №АХ 2270 АО, отримав механічні ушкодження. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №0061/14 від 05.07.2014року, складеного ТОВ «Центр експертних досліджень «Професіонал», величина матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля КІА МАЖЕНТІС, державний реєстраційний №АХ 2270 АО, пошкодженого в результаті ДТП 08.04.2014р., складає 17921,93грн. (а.с. 11-23).

При цьому колегія повністю погоджується з доводами районного суду, наведеними в рішенні, що в даному випадку відшкодовувати шкоду повинен ОСОБА_3, тобто особа, яка керувала транспортним засобом в момент ДТП, яка має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий йому власником. Отже, відповідач-2 на законних підставах керував автомобілем, а тому відсутні підстави для відшкодування шкоди власником автомобіля - ОСОБА_2

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, та визначивши її в розмірі 1000,00грн., судом враховані розяснення, які містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» (з послідуючими змінами та доповненнями) про те, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визнаючи розмір відшкодування шкоди моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити відповідні мотиви.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ніяких тілесних ушкоджень внаслідок ДТП не отримав, а тому сам факт ДТП ніяким чином не міг вплинути на стан здоровя позивача, на його стосунки з оточуючими людьми. Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди у визначеному ним розмірі, а саме в сумі 10000,00грн.

Позивачем надані суду докази на підтвердження понесених ним витрат, що пов'язані з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 650,00грн. та в частині сплати судового збору при подачі до суду позовної заяви. Судові витрати стягнуто у відповідності до положень ст.88 ЦПК України.

Колегія суддів повністю погоджується з доводами суду про відсутність підстав для відшкодування позивачу упущеної вигоди та витрат на правову допомогу, оскільки на підтвердження цих вимог ОСОБА_1 не надав належних і допустимих доказів.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують і не дають колегії суддів підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, яке постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді