Ухвала суду № 58285408, 09.06.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/10648/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/789/653/16 Доповідач - Кузьма Р.М.Категорія - 30

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Кузьми Р.М.

суддів - Жолудько Л. Д., Костів О. З.,

з участю секретарія - ОСОБА_1; Х.Ю.

та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 44395,16 грн., стягнення витрат на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 1000грн., а також стягнення з ОСОБА_3 завданої йому моральної шкоди.

Посилаючись на те, що 07.02.2015 року близько 15год. 30хв. в м.Тернополі по вул.Ст.Бандери сталася дорожньо-транспортна пригода з вини відповідача ОСОБА_3, було пошкоджено належний позивачу автомобіль «Форд» д.н.з. НОМЕР_1. У зв'язку із тим, що ОСОБА_3 застрахував свою цивільно-правову як власника транспортного засобу відповідальність у товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант». 09.02.2015 року ОСОБА_3 звернувся до вказаної страхової компанії з метою одержання завданої йому матеріальної шкоди. 09.04.2015 року на картковий рахунок ОСОБА_2 надійшло 11986,46грн. страхового відшкодування згідно страхового акту №64583. Не погоджуючись із сумою страхової виплати 16.04.2015 року позивач звернувся до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» щодо проведення повторної авто товарознавчої експертизи пошкодженого автомобіля в присутності представника страхової компанії. 22.04.2015 року в присутності представника товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» було проведено огляд автомобіля. 05.05.2015року було складено висновок №72/15, яким встановлено, що вартість матеріальної шкоди (збитку) завдана автомобілю НОМЕР_1, станом на момент ДТП, згідно вихідних даних становить 56381,62 грн. Оригінал даного висновку був переданий страховій компанії 05.05.2015 року. 25.05.2015 року ОСОБА_2 звернувся до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» із заявою про відшкодування завданої матеріальної шкоди, однак листом, який надійшов від страхової компанії йому було відмовлено у виплаті відшкодування матеріальної шкоди.

Крім цього внаслідок ДТП позивач пережив моральні страждання, оскільки з моменту ДТП пройшов тривалий проміжок часу, а автомобіль непридатний до експлуатації, внаслідок чого утворилися вимушені зміни у його життєвих стосунках, знизився ступінь престижу ділової репутації, а збирання та підготовка документів забрала багато часу та зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, тому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 в його користь 2000грн. моральної шкоди.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 14 березня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_2 30374,30 гривень матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 473,95 гривень сплаченого при зверненні до суду судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 травня 2016 року в резолютивній частині рішення конкретизовано, що в задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_3 та СК "Альфа-Гарант" відмовлено.

В апеляційній скарзі товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Зокрема апелянт зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" є необгрунтованими та не підлягають до задоволення з тих підстав, що товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" не порушувало жодних прав позивача.

У судове засідання належним чином повідомлений представник товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" не зявився.

Позивач ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що розмір страхової виплати, що є вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу та у даному випадку складає 42360,76грн., з яких Страховиком сплачено 11986,46 грн., тому з відповідача товариства з додатковою відповідальністю СК «Альфа-Гарант» слід стягнути 30374,30 грн. недоплаченої страхової виплати, що не перевищує ліміту суми страхового відшкодування згідно договору.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч.2, ч.5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01.03.2013року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.03.2015 року ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Як вбачається із постанови, ОСОБА_3 07.02.2015року о 15год.30хв. вм.Тернополі по вул.С.Бандери, керуючи транспортним засобом «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 був неуважний, що призвело до порушення ПДР, а саме не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечного інтервалу, не врахував дорожню обстановку та допустив зіткнення із транспортним засобом «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, який стояв припаркований з права відносно руху транспортного засобу «ВАЗ» в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.п.2.3.(б), 12.1,13.1 Правил дорожнього руху.

Обставини того, що 07.03.2015року о 15год. 30год. по вул. Ст. Бандери в м.Тернополі, автомобіль марки «Форд» н.з. ВО9714ВС отримав механічні пошкодження підтверджуються і довідкою інспектора ВДАІ ОСОБА_4, яка була видана ОСОБА_2

Власником автомобіля марки «Форд» н.з. ВО9714ВС, відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ СХХ 556206 є ОСОБА_2

Згідно з полісом № АІ/0564630 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.05.2014року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована товариством з додатковою відповідальністю СК «Альфа-Гарант», згідно п.4 полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 50000грн.

У відповідності до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання страхової події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

09.02.2015року ОСОБА_2 звернувся до товариства з додатковою відповідальністю СК «Альфа-Гарант» з метою відшкодування завданої йому матеріальної шкоди, з повідомленням про вище вказану ДТП. Було призначено огляд пошкодженого автомобіля «Форд» н.з. ВО9714ВС.

09.04.2015року на картковий рахунок ОСОБА_2 надійшло 11986,46грн. страхового відшкодування згідно страхового акту №64583, з висновком якого його ознайомлено не було.

Не погоджуючись із сумою страхової виплати, 16.04.2015року позивач повторно звернувся до товариства з додатковою відповідальністю СК «Альфа-Гарант» щодо проведення повторної автотоварознавчої експертизи пошкодженого автомобіля в присутності представника страхової компанії, оскільки отриманої ним суми явно недостатньо для покриття заподіяної шкоди, а можливо будуть виявлені приховані дефекти.

22.04.2015 року в присутності представника товариства з додатковою відповідальністю СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_2 експертом авто товарознавцем ОСОБА_5 було проведено огляд автомобіля «Форд» н.з. ВО9714ВС, щодо встановлення дійсної вартості завданої шкоди власнику автомобіля після ДТП, яка мала місце 07.02.2015 року. Жодних зауважень чи скарг від представника товариства з додатковою відповідальністю СК «Альфа-Гарант» в момент огляду автомобіля не надходило.

05.05.2015року було складено висновок №72/15, яким встановлено що вартість матеріальної шкоди (збитку) завдана автомобілю НОМЕР_3, станом на момент ДТП, згідно вихідних даних становить 56381,62 грн. Оригінал даного висновку був переданий страховій компанії 05.05.2015року.

25.05.2015року ОСОБА_2 звернувся до товариства з додатковою відповідальністю СК «Альфа-Гарант» із заявою про відшкодування завданої матеріальної шкоди, однак листом, який надійшов від страхової компанії 15.06.2015року йому було відмовлено у виплаті відшкодування матеріальної шкоди.

Виходячи з наведеного суд першої інстанції прийшов до підставного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

При цьому судом враховано та відмовлено в стягненні з відповідача різниці суми між визначеними судом 42360,76 грн. та загальною сумою 56381,62 грн. визначеною експертом згідно висновку №72/15, оскільки що при визначенні суми оцінювачем було додано до вартості відновлювального ремонту (42360, 76 гривень), ще суму втрати товарної вартості автомобіля, проте дані кошти (сума втрати товарної вартості), за своєю правовою природою не може розцінюватися як сума заподіяної прямої шкоди, а тому до стягнення на користь потерпілої особи не стягується.

Виходячи з вищенаведеного доводи апеляційної скарги щодо невірної оцінки доказів судом першої інстанції є безпідставними та висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Кузьма Р.М.

Судді : Жолудько Л.Д.

ОСОБА_6