Рішення № 58278458, 13.06.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 532/2223/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1520/16Головуючий у 1-й інстанції Омельченко І.І. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Гальонкіна С.А., Акопян В.І.

При секретарі: Фадейкіній Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банку «Контракт»

на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 04 квітня 2016 року

в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» про розірвання іпотечного договору, скасування заборони відчуження та повернення оригіналів документів,-

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27 травня 2014 року між ТОВ «Зоря» та ПАТ Банк «Контракт» було укладено Договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії, згідно якого відповідач зобов»язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитної лінії, що не перевищує 500 000 євро, а ТОВ «Зоря» зобов»язувався повернути кредит до 26 травня 2015 року.

Належне виконання Позичальником своїх зобов»язань забезпечено всім належним йому майном:

1. Іпотекою земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_2, розташованою по АДРЕСА_1; закладу громадського харчування, загальною площею 874,2 кв.м., що знаходиться цією ж адресою.

2. Порукою юридичної особи ТОВ «А.В.В. Стандарт»;

3. Порукою фізичної особи ОСОБА_3;

4. Заставою обладнання, а саме лінії із виробництва зрощеної ламелі.

Була накладена заборона відчуження предмету іпотеки, та були передані оригінали документів, що стосуються предмету іпотеки. Позивачка зазначала, що Банк порушив умови, викладені в договорі і не надав ТОВ «Зоря» кредит в сумі 500 000 євро, а надав лише суму 150 000 євро.

Станом на 22.05.2014 року загальна вартість іпотеки становить 7 103 000 грн., що складає 442 759,28 євро, та практично дорівнює сумі кредиту, який повинен був бути наданим. Вважала, що виконання такого договору порушує співвідношення майнових інтересів її та відповідача. Оскільки ПАТ Банк «Контракт» в односторонньому порядку відмовився виконувати укладений кредитний договір в повному обсязі, а іпотека має похідний характер від основного зобов»язання, тобто Іпотечний договір забезпечує повернення кредиту в сумі 500 000 євро, які так і не були надані, позивачка прохала розірвати Іпотечний договір, скасувати заборону відчуження предмету іпотеки та зобов»язати ПАТ Банк «Контракт» повернути оригінали документів, переданих після підписання договору.

Прохала суд стягнути із відповідача понесені нею судові витрати.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 04 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволений.

Розірвано іпотечний договір № 24/2014-01 з майновим поручителем, посвідчений 27.05.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., зареєстрований в реєстрі за № 1755.

Скасовано заборону відчуження предмету іпотеки, а саме:

- земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_2, яка розташована по АДРЕСА_1, накладену 27.05.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., зареєстровану в реєстрі за № 1756;

- закладу громадського харчування, загальною площею 874,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1, накладену 27.05.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., зареєстровану в реєстрі за № 1757.

Зобов»язано ПАТ Банк «Контракт» повернути ОСОБА_2:

- державний акт, серія НОМЕР_3 від 12.09.2008 р.;

- договір купівлі-продажу від 04.12.2009 р.;

- технічний НОМЕР_1 від 05.09.2013 р.;

- свідоцтво про право власності № НОМЕР_4 від 17.05.2014 р.;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № НОМЕР_6 від 17.05.2014 р.;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № НОМЕР_5 від 27.05.2014 р.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ Банк «Контракт» прохало рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вважають рішення місцевого суду неправосудним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення .

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія судів приходить до висновку про її задоволення.

Розглядаючи справу місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи, що 27 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством Банк «Контракт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря» укладено договір № 24/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії (зі змінами та доповненнями а.с.14-20,21,22, 23-24, 25, 26, 27).

Згідно умов, вище вказаного договору, Банк зобов'язався надати Позичальнику Кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з Максимальним лімітом кредитної лінії, що не перевищує 500 000 євро, а позивальник зобов'язується повернути Кредит в строк до 26 травня 2015 року. Ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 150 000 євро.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, 27 травня 2014 року між ПАТ Банк «Контракт» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 24/2014-01 (зі змінами і доповненнями а.с.28-33, 34-35). Згідно Іпотечного договору Іпотекодавець передав в заставу земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_2, яка розташована за адресою: Полтавська область, Кобеляцький район, с. Світлогірське, вул.. Гагаріна, 45, та заклад громадського харчування, загальною площею 874,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Дані об'єкти належать на праві приватної власності ОСОБА_2

Відповідно до п. 1.1.1. Іпотечного договору сторони визначили, що Іпотекодержатель має право пред'явити Іпотекодавцю необхідність задоволення вимог за рахунок Предмета іпотеки, визначеного п. 1.2 даного договору, що випливають з Кредитного договору та даного Договору в частині, яка визначається Іпотекодержателем самостійно на момент необхідності такого задоволення. У відповідності до цього договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на вказаних в іпотечному договорі умовах.

Із п.1.3 Іпотечного договору вбачається, що відповідно до звітів про оцінку нерухомого майна, загальна вартість Предмету іпотеки станом на 22 травня 2014 року складає 7 103 000 грн.

Сторони цього Договору оцінюють Предмет іпотеки у 3 090 000 грн.

05 грудня 2014 року сторонами укладено Додатковий договір № 1 до Іпотечного договору № 24/2014-01 з майновим поручителем, згідно якого сторони дійшли згоди про зміну строку повернення кредиту та терміну дії договору до 29 січня 2019 року (а.с.34-35).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання Іпотечного договору, місцевий суд виходив з того, що Іпотечний договір забезпечує повернення кредиту в сумі 500 000 євро, а ТОВ «Зоря» фактично було надано лише 150 000 євро, та послався на те, що виконання іпотечного договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду.

Нормами ст. 627 ЦК України закріплено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (ст.3 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Як вже зазначено, між ПАТ Банк «Контракт» та ТОВ «ЗОРЯ» 27.05.2014 року було укладено договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії.

В розділі 1 Кредитного договору сторони погодили визначення термінів, що застосовуються в договорі та дійшли згоди, що Кредитна лінія - це форма Кредиту, за якою протягом встановленого договором терміну Позичальник має право повністю або частково отримати Кредит в межах отриманого ліміту кредитування. Максимальний ліміт кредитної лінії - це максимально можлива сума заборгованості Позичальника за Кредитом, що може виникнути протягом терміну дії даного Договору. Ліміт Кредитної лінії - це розмір кредитних коштів, якими фактично може користуватися Позичальник у визначений Договором строк.

Відповідно до Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику Кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з Максимальним лімітом кредитної лінії, що не перевищує 500 000 євро, а позивальник зобов'язується повернути Кредит в строк до 26 травня 2015 року. Ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 150 000 євро.

Як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції позивач не заперечував, що при укладенні Іпотечного договору він був обізнаний з умовами Кредитного договору щодо розміру Максимального ліміту кредитної лінії (максимальної заборгованості) та розміру ліміту кредитної лінії (реально наданих в користування кредитних коштів). Таким чином, Позивач був обізнаний, що Боржнику був виданий кредит саме у розмірі 150 000,00 євро.

Даний договір був підписаний сторонами власноручно, ними не оспорювався.

Таким чином висновки місцевого суду, що іпотечний договір підлягає розірванню з тих підстав, що Іпотечний договір забезпечує повернення кредиту в сумі 500 000 євро, а ТОВ «Зоря» фактично було надано лише 150 000 євро, та виконання іпотечного договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін, є помилковими.

У відповідності з вимогами ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.

У відповідності з Правовою позицією (постанова Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року № 6-75цс13) однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

З матеріалів справи не вбачається підстав для розірвання іпотечного договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України.

Що стосується розірвання спірного договору з підстав, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, на які послався місцевий суд, слід зазначити.

Нормами частини 2 та 4 статті 652 ЦК України закріплено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Пунктом 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» ща № 5 від 30.03.2012 року зазначено, що закон пов»язує можливість розірвання договору безпосереднь не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Таким чином, ч. 2 ст. 652 ЦК України визначаються правила розірвання або зміни договору за рішенням суду, за умови, що сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять даних, що Позивач звертався до відповідача з будь-якими заявами про приведення договору іпотеки у відповідність з обставинами, які на думку Позивача змінилися.

Відсутні докази такого звернення і основного кредитора - ТОВ «Зоря».

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для розірвання іпотечного договору, не є істотним порушенням умов договору зі сторони Відповідача, а також не є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, оскільки як вже зазначалось, сторони при укладенні договору іпотеки дійшли згоди по всім істотним умовам договору іпотеки і позивачу було відомо про суму наданих ТОВ «ЗОРЯ» в користування кредитних коштів. Таким чином зміна обставин не настала.

Ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, позивачем не доведено одночасне настання всіх чотирьох умов, встановлених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про іпотеку» та стосуються тільки реалізації права задоволення вимог Кредитора шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки за невиконання зобов'язань, передбачених Кредитним договором.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії договору. В разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до п. 7.10. іпотечного договору нотаріусом роз'яснено Сторонам порядок державної реєстрації іпотеки та порядок задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок Предмета іпотеки, статей 3-13, 17-20, 23, 24, 33-51 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 203, 553-559, 572-593 ЦКУ, ст.ст. 57-65, 74, 97 Сімейного кодексу України, ст. 27 ЗУ «Про нотаріат» , вимоги щодо укладення Договору та наслідки невиконання його умов, забезпечено ознайомлення Сторін зі змістом Договору, встановлено дійсні наміри Сторін та факт однакового розуміння Сторонами значення умов та правових наслідків цього Договору. Сторони підтвердили, що текст договору їм зрозумілий, відповідає волі та особисто підписаний.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що зі сторони відповідача відсутні будь-які порушення в реалізації зобов»язань за Договором № 24/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 27.05.2015 року та Іпотечного договору № 24/2014-01 з майновим поручителем від 27.05.2014 року. Підстав для розірвання Іпотечного договору немає.

Не підлягають до задоволення і позовні вимоги щодо скасування заборони відчуження предмету іпотеки та щодо зобов'язання ПАТ Банк «Контракт» повернути ОСОБА_2 документи, що стосуються предмету іпотеки.

В порядку ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк «Контракт» судові витрати в розмірі 1875, 72 грн.

З врахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст. 303, п.3 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банку «Контракт» задовольнити.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 04 квітня 2016 року скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк «Контракт» понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 1875 грн. 72 коп.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя (підпис) П.С. Абрамов

Судді (підписи) В.І. Акопян

С.А. Гальонкін

З оригіналом згідно: