Постанова № 58271568, 09.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/502/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря : Богданової С.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глорі Плюс" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Глорі Плюс" (далі ТОВ, позивач) звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000031503 від 04 січня 2016 р., про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% за платежем орендна плата з юридичних осіб у сумі 427213,26 грн.;

- зобов'язати ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області врахувати 19437,28 грн. як переплату орендної плати ТОВ "Глорі Плюс" та внести відповідні зміни у картку особового рахунку платника ТОВ "Глорі Плюс" по орендній платі за землю в базу даних АІС "Податковий блок".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що своєчасно та в повному обсязі сплачувало податок на землю, зокрема з 2013 р. по 2015 р., згідно сум, задекларованих у відповідних податкових деклараціях з плати за землю, складених та поданих до податкового органу у відповідності з чинним законодавством України. Позивач зауважує, що податковим органом не заперечується, що вищезазначені декларації складені та подані в порядку та строки визначені чинним законодавством України, проте, з незрозумілих причин, ним визначено ТОВ "Глорі Плюс" заборгованість з орендної плати за землю.

Також позивач зазначає, що у період 2013-2014 рр. у нього виникла переплата з орендної плати (за 2013 рік - 5464,42 грн., за 2014 рік - 13972,86 грн.), що віднесена відповідачем на оплату неіснуючої, на думку позивача, недоїмки, у зв'язку з чим позивач вважає, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повинно внести зміни у картку особистого рахунку платника ТОВ "Глорі Плюс" по орендній платі за землю і врахувати вказану переплату.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним 11 квітня 2016 року прийнято постанову про задоволення позову.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 0000031503 від 04 квітня 2016 року.

Зобов'язано відповідача внести в картку особистого рахунку ТОВ "Глорі Плюс" переплату з орендної плати за землю у розмірі 19437 грн. 28 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем сплачувалась оренда плата у строки, передбачені податковим законодавством України та згідно розмірів, визначених у податковій декларації з урахуванням уточнень до неї . А тому застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, не ґрунтується на нормах податкового законодавства та на фактичних обставинах справи.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

До Одеського апеляційного адміністративного суду надійшли заперечення позивача на зазначену апеляційну скаргу, в яких він просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Глорі Плюс" зареєстровано як юридична особа 21.01.2005 р. за № 15561230000004485 (а.с. 148-149).

Підприємство взято на податковий облік 11.03.1992 р. за № П-331 (відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 27.09.2010 р. № 1663 (а.с. 158).

11.12.2015 р. на підставі пп. 19№.1.1 та пп. 19№.1.2 п. 19№.1 ст. 19№, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та ст. 75, 76 та 86 Податкового кодексу України, Медведєвим В.М., головним державним ревізором-інспектором відділу місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013, 2014, 2015 рр., за результатами якої складено акт від 11.12.2015 р. № 9439/15-03/02651150 (а.с. 17-19).

Актом встановлено, що дані перевірки свідчать про несвоєчасність сплати ТОВ "Глорі Плюс" узгодженої суми плати за землю (орендна плата). Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми земельного податку за земельні ділянки, передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.01.2016 р. № 0000031503, яким ТОВ "Глорі Плюс" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за платежем орендна плата з юридичних осіб у сумі 427213,26 грн. (а.с. 15).

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу того, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області встановило недоїмку зі сплати орендної плати за землю у періоді, що перевірявся, та нарахувала ТОВ "Глорі Плюс" відповідну штрафну санкцію - пеню.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди, за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

ТОВ "Глорі Плюс" користується земельними ділянками на праві оренди на підставі укладених з територіальною громадою м. Одеси договорів (а.с. 52-56; 60-64; 67-71).

Судом встановлено, що у 2013 р. ТОВ "Глорі Плюс" складено та подано такі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності): звітна від 31.01.2013 р. № 9003365992, нова звітна від 14.02.2013 р. № 9006342316, уточнююча від 27.03.2013 р. №9016100614, уточнююча від 24.07.2013 р. № 9045013581, уточнююча від 17.09.2013 р. № 9057953252.

У 2014 р. позивачем подані такі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності): звітна від 17.02.2014 р. № 9007405757, уточнююча від 20.03.2014 р. № 9014836219. При цьому зазначена уточнююча декларація подана у зв'язку із самостійним виявленням технічної помилки, а саме, у р. 13 (нараховано орендної плати за 2014 р усього) стовп. 9 (річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника), що обчислюється шляхом складення даних стрічки 2.1-2.3 в цьому ж стовпчику залишилась незаповненою, а сума зобов'язання за рік змістилась на січень місяць.

У 2015 р. позивачем надано звітну декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 03.02.2015 р. № 9008276986.

Суд зазначає, що відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Суд зазначає, що ніхто не може обмежувати платника податків у його праві на самостійне усунення недоліків при визначенні податкових зобов'язань, та відповідно, не може бути обмежено також його право на подання уточнюючого розрахунку, яким усуваються зазначені помилки, а органи податкової служби на загальних підставах мають перевірити достовірність відомостей, зазначених в уточнюючому розрахунку (уточнюючій податковій декларації).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зазначено про розрахунок штрафу відповідно до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, відповідно до якого якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що відповідно до платіжних доручень, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем сплачувалась оренда плата у строки, передбачені податковим законодавством України та згідно розмірів, визначених у податковій декларації з урахуванням уточнень до неї.

Отже, враховуючи те, що податковим органом прийнята уточнююча декларація з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2014 рік, подана позивачем 20.03.2014 року (проте не взята до уваги відповідачем при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваного рішення) та приймаючи до уваги наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, не ґрунтується на нормах податкового законодавства та на фактичних обставинах справи, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як таке, що прийнято неправомірно.

Відносно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача врахувати 19437,28 грн. як переплату орендної плати ТОВ "Глорі Плюс" та внести відповідні зміни у картку особового рахунку платника ТОВ "Глорі Плюс" по орендній платі за землю в базу даних АІС "Податковий блок" , апеляційний суд зазначає наступне.

Слід зауважити, що механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, визначений в Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 року № 765, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за № 217/24994).

Відповідно до п. 3 р. 1 зазначеного Порядку, інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Зі змісту п. 1 р. 2 цього ж Порядку вбачається, що інтегровані картки платників відкриваються за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів.

З правового аналізу наведених положень вбачається, що облік платежів у картках особового рахунку за своєю юридичною природою не є тими діями суб'єкта владних повноважень, які породжують для підприємства будь-які правові наслідки.

Отже, саме по собі відображення у картці особового рахунку відповідних даних не породжує для платника податків та зборів настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов'язки.

Таким чином, дії податкового органу по обліку платежів у картці особового рахунку неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Крім того, за правилами п. 5 р. 4 зазначеного Порядку, дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

З зазначених приписів даного Порядку вбачається, що територіальний орган Міндоходів відображає в інтегрованій картці платника дані про надходження податків, зборів та єдиного внеску у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування сплачених платежів.

Отже, законодавчо визначена процедура, за якої відображаються територіальними органами Міндоходів дані в інтегрованій картці платника.

Тобто, позивачем не надано до суду доказів наявності обставин необґрунтованої відмови від внесення вказаної інформації, отже права позивача у даному випадку не є порушеними.

З урахуванням наведеного апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача внести в картку особового рахунку ТОВ переплату з орендної плати за землю в розмірі 17437,28 грн., а тому наявні підстави для скасування постанови суду та часткового задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2, ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Законом України Про судовий збір, в редакції після 1 вересня 2015 року податковий орган не звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Ухвалою судді апеляційної інстанції від 28 квітня 2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

Враховуючи те, що в зазначеному позові заявлено дві майнові вимоги, апелянтом при поданні апеляційної скарги повинен був сплачений судовий збір у розмірі 7049 грн. 02 коп.(за вимогу щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000031503 від 04 січня 2016 року) та 1515 грн. 80 коп. (за позовну вимогу про внесення змін у картку особового рахунку платника)

В силу положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної інстанції , не повертаючи справу на новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційна скарга суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору, задоволена частково, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення судового збору у розмірі 7049 грн. 02 коп. відповідно до задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Судові витрати у розмірі 1515 грн. 80 коп. мають бути стягнені з товариства з обмеженою відповідальністю "Глорі Плюс".

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нової постанови суду про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 0000031503 від 04 січня 2016 року.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565511) судовий збір у розмірі 7049 (сім тисяч сорок дев'ять) грн. 02 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №31212206781008, одержувач ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030101 код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011 Код ЄДРПОУ суду 34380461, за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Глорі Плюс" (код ЄДРПОУ 02651150) судовий збір у розмірі 1515(тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №31212206781008, одержувач ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030101 код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011 Код ЄДРПОУ суду 34380461.

Постанова суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Л.П. Шеметенко