Ухвала суду № 58263002, 08.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №314/180/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Надворна О.С..

Провадження № 22-ц/778/2596/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3

при секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Садівничого товариства «Феросплавщик-3», третя особа Садівниче товариство «Мічурінець», про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобовязання демонтажу металевих воріт, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи: СТ «Мічуринець», СТ «Феросплавщик-3» про усунення перешкод у користування майном шляхом зобов'язання демонтажу металевих воріт та стягнення моральної шкоди.

В квітні 2015 року ОСОБА_4 уточнила свій позов, і пред'явила позовні вимоги до СТ «Феросплавщик-3», третя особа СТ «Мічурінець», про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобовязання демонтажу металевих воріт, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є членом СТ «Мічурінець», якому на підставі державного акту на право користування землею № 012856 від 13.10.1987 року належить 5га землі на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Навколо СТ «Мічурінець» знаходяться інші садові товариства, зокрема СТ «Феросплавщик-3».

В квітні 2014 року на дорозі загального призначення відповідач самовільно встановив металеві ворота, розміром 5,3х 2,5 метрів, без отримання будь-яких погоджувальних документів та дозволів, у тому числі, від членів СТ «Мічурінець». Наявність вказаних воріт унеможливлює вільне користування дорогою загального призначення, вона не може вільно пройти до належної їй земельної ділянки, розташованої в СТ«Мічурінець».

Зазначала, що вказані обставини завдали їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000 грн.

Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача вона була змушена звернутися до адвоката, за послуги якого вона сплатила 2000 грн.

Враховуючи вищевикладене просила суд зобов'язати СТ «Феросплавщик-3» усунути перешкоди у користуванні дорогою загального користування шляхом демонтування встановлених металевих воріт; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2000 грн.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2016 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_4 є членом СТ «Мічурінець», і їй на підставі права власності належить земельна ділянка для ведення садівництва, площею 0,09 га, розташована на території СТ «Мічурінець» (а.с.7).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. З ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Відповідно до ст. З, ст. 15 ЦПК України особа має право на захист свого цивільного права чи інтересу лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі рішення Вільнянського виконкому № 30 від 11.02.1988 року Запорізькому заводу феросплавів для організації колективного саду була передана земельна ділянка, площею 3 га, яка розташована на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, і виданий Державний акт на право користування землею Б№ 013530, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 175 (т.1 а.с. 14, т.2 а.с. 34-38).

Рішенням № 166 від 08.09.1988 р. виконкомом Вільнянської райради зареєстрований Статут садівничого товариства «Феросплавщик-3» Запорізького заводу феросплавів (т.2а.с.8-33).

ОСОБА_6 ст. 35 Земельного Кодексу України до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються. йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо зобов'язання відповідача СТ «Феросплавщик -З» демонтувати встановлені в 2014 році на дорозі ворота, позивач ОСОБА_4 зазначає, що вказана дорога , на її думку, належить до доріг загального користування, і тому експлуатація цієї дороги повинна здійснюватись вільно не тільки членами СТ «Феросплавщик-3», а й землекористувачами всіх інших садівничих товариств, які розташовані поруч. Встановлення ж спірних воріт перешкоджає їй особисто безперешкодно користуватись своєю земельною ділянкою, оскільки перегороджена воротами дорога є найбільш зручним шляхом сполучення.

Діяльність садівничих товариств (кооперативів) регулюється Законом України «Про кооперацію» від 10.07.2003 № 1087-IV/ .Відповідно до ст. 15 вищезазначеного Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить в тому числі й прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів.

Витягом з протоколу № 1 загальних зборів Садівничого товариства «Феросплавщик-3» від 26.04.2014 року підтверджується факт прийняття присутніми на зборах членами товариства рішення щодо необхідності встановлення металевих воріт на території СТ. «Феросплавщик-3» за членські внески. При цьому на зборах були присутні 53 з 61 членів СТ «Феросплавщик-3», тобто зір повноважений у співвідношенні - 87%. (т.2, а.с. 65).

Допитані в якості свідків у суді першої інстанції члени СТ « Феросплавщик-3», ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 підтвердили факт того, що в в квітні 2014 року на загальних зборах СТ «Феросплавщик-3» з метою запобігання крадіжкам на території СТ «Феросплавщик-3» та задля безпеки на дорозі в зв'язку з жвавим рухом вантажного транспорту було прийнято рішення щодо необхідності встановлення металевих воріт. Про вказане рішення були повідомлені всі садівничі товариства, хоча ця дорога розташована виключно на земельній ділянці, яка надана в безстрокове користування саме СТ «Феросплпвщик-3». Всім бажаючим були видані ключі від воріт, а хто не забажав замовляти ключі міг звернутись до охоронця, який цілодобово чергує і на будь-яку вимогу завжди відкриває ворота. Проте деякі члени СТ « Мічурінець», а саме ОСОБА_4 категорично заперечували проти встановлення воріт. В зв'язку з цим остання скаржилась в різні органи, створювались конфліктні ситуації. Свідки наголошують, що окрім догори, яка перегороджена воротами, наявна інша дорога, і цим шляхом сполучення ОСОБА_4 може вільно доїжджати до належній їй земельній ділянки, тільки необхідно виходить на іншій зупинці транспорту.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції представник відповідача також не заперечував відносно надання ключів від воріт позивачки, за наявності її заяви.

ОСОБА_6 обстеження шляху загального користування на

території садівничих товариств «Мічурінець», «Феросплавщик», «Норита»,

«Жайворонок», складеного 27.08.2014 року комісією виконавчого комітету

Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, в якому підтверджений факт встановлення на шляху сполучення між вказаними садівничими товариствами металевих воріт розміром 5,3 м X 2,5 м з двостороннім замком, які зверху нарощені колючим дротом. Як зазначено в акті, споруда перешкоджає руху землекористувачів СТ «Мічурінець» та проїзду транспорту. Комісія дійшла висновку, що споруда створена без законних підстав, та підлягає демонтажу; (а.с.11).

Судом правомірно не прийнято його в якості належного доказу ,так як з відповіді Люцернянської сільської ради за вих. № 71-р від 15.12.2015 року, отриманою відповідачем на свій письмовий запит про надання інформації щодо повноважень комісії на здійснення обстеження та надання висновків з цього приводу, вбачається, що вищевказаний акт у Люцернянській сільській раді не зареєстрований, розпоряджень та наказів щодо створення відповідних комісій для обстеження шляхів сполучення Люцернянською сільською радою не видавалося (т.1, а.с. 243,244 )

Суд першої інстанції розглянувши справу ,обґрунтовано визначився , що дорога, на якій знаходяться спірні ворота, згідно із Проектом організації території колективного саду СТ «Феросплавщик-3» - розташована в межах ділянки, визначеної Державним актом направо користування землею Б № 013530.

Факт встановлення цих воріт виключно на території земельної ділянки, землекористувачем якої є СТ «Феросплавщик-3» також підтверджується планом земельної ділянки М 1:1000, який був розроблений на замовлення відповідача сертифікованим інженером -землевпорядником Державного агентства земельних ресурсів України ОСОБА_11 (а.с.62-64, \

Районним судом, правомірно зроблені висновки ,щодо відсутності належних доказів того, що ворота розташовані на території СТ « Мічурінець» і внаслідок їх встановлення порушені інтереси користувача земельної ділянки ОСОБА_4В, члена СТ « Мічурінець».

ОСОБА_6 до вимог ч. І ст. 23, ст. 1167 ЦК України право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умови порушення її права, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307,308.317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2016 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: