Ухвала суду № 58261303, 13.06.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3377/16-к

Провадження № 1-кс/265/927/16

У Х В А Л А

13 червня 2016 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області, Козлов Д. О., при секретарі Азаровій А. О., за участі слідчого Якубович Я. В., розглянувши клопотання слідчого 2-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Донецькій області, Якубович Я. В., про накладення арешту на видаткову частину банківських рахунків, погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області, Архипенко Р. І., за кримінальним провадженням № 32015050000000017 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2016 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя надійшло клопотання слідчого 2-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Донецькій області, Якубович Я. В., про накладення арешту на видаткову частину банківських рахунків, погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області, Архипенко Р. І., за кримінальним провадженням № 32015050000000017 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий посилався на те, що службові особи ПП «ВКФ «Уніпром», яке є експортером металобрухту, у період з 2014 р. по теперішній час здійснює заготівлю та реалізацію металобрухту підприємству - нерезиденту. Проведеними заходами встановлено, що ПП «ВКФ «Уніпром», згідно зовнішньо-економічного контракту, здійснює експортні операції з реалізації металобрухту на адресу нерезидента «DILER DEMIR CELIK END.VE TIC. A.S. Tersane Cad. Diler Han» (46-48 Karakoy-ISTANBUL). Митне оформлення вантажу здійснюється через митний пост «Запоріжсталь» (код митниці - 112030000). Відвантаження та відправлення експортуємого вантажу ПП «ВКФ «Уніпром» здійснюється з території «Філії «Запорізький річковий порт» ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот»» (ЄДРПОУ 00017733). Шляхом аналізу відомостей податкової звітності ПП «ВКФ «Уніпром» та оформлених вантажно - митних декларацій, встановлені факти невідображення результатів зазначених експортних операцій у звітності підприємства.

Також за результатами вжитих заходів встановлено, що ПП «ВКФ «Уніпром» використовується у тіньовій схемі постачання металобрухту на адресу інших СПД - експортерів. Результати зазначеної господарської діяльності не відображуються у податковій звітності ПП «ВКФ «Уніпром», а по обліку покупців відображається придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей за завищеною ціною від СПД з ознаками фіктивності.

Крім того встановлені факти неправомірного відображення у податковому обліку та звітності підприємства операцій щодо закупівлі товарно-матеріальних цінностей у СПД, що мають ознаки фіктивності.

Таким чином службові особи ПП «ВКФ «Уніпром», діючи умисно, у порушення п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 ст. 138, п. п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, не здійснили нарахування та сплату податку на прибуток та податку на додану вартість, що призвело до ненадходження грошових коштів до державного бюджету у розмірі 6437626,6 грн. (у т. ч. податку з прибутку підприємства - у сумі 6012626 грн., податку на додану вартість - у сумі 425000 грн.), чим ухилилися від сплати податків в особливо великих розмірах.

Вказане правопорушення підтверджується «Дослідженням про результати фінансово-господарської діяльності ПП «ВКФ «УНІПРОМ» (ЄДРПОУ 35705471)за період 2011 - 2015 р. р.» відділу перевірок сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Донецькій області № 9/05-99-16-02-06-02/35705471 від 17.02.2016, «Результатами опрацювання зібраної податкової інформації щодо ПП «ВКФ «УНІПРОМ» (код ЄДРПОУ 35705471) за звітний період декларування ПДВ травень 2015 р. з питань проведення фінансово - господарських операцій з ТОВ «Будівельна компанія Форс» (код ЄДРПОУ 39234748) за травень 2015 року, а також при визначенні сум податкового кредиту за травень 2015 року» відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області 15.09.2015 № 1326/7/05-19-22-05 від 15.09.2015.

По кримінальному провадженню № 32015050000000017 у порядку ст. ст. 276 -279 КПК України повідомлення про підозру не складалося.

Оскільки санкція ч.3 ст. 212 КК України передбачає конфіскацію майна, відповідно до ст. 170 КПК України необхідно накласти арешт на рахунки ПП «ВКФ Уніпром» (ЄДРПОУ 35705471).

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно відомостей які містяться у АІС «Податковий блок» ПП «ВКФ Уніпром» (ЄДРПОУ 35705471) відкрито рахунок №26008006313117 в банківській установі ПАТ «Ідея Банк» (МФО 336310).

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Підприємницькі товариства, відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства.

Приймаючи до уваги, факт спричинення службовими особами ПП «ВКФ Уніпром» (ЄДРПОУ 35705471) під час виконання ними своїх службових обов'язків збитків Державному бюджету України в особливо великому розмірі, а також з метою забезпечення цивільного позову, виконання вироку суду стосовно можливої конфіскації майна, а також те, що накладення арешту на вклади особи здійснюється виключно за рішенням суду, у слідства виникла необхідність в арешті грошових коштів, які знаходяться на рахунках ПП «ВКФ Уніпром» (ЄДРПОУ 35705471).

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є достатні підстави вважати, що кошти, які знаходяться на рахунках ПП «ВКФ Уніпром» (ЄДРПОУ 35705471) були здобуті внаслідок здійснення кримінального правопорушення.

Таким чином просив слідчого суддю винести рішення про накладення арешту на усі грошові кошті, які знаходяться на рахунку №26008006313117, а також на видаткову частину зазначених рахунків в ПАТ «Ідея Банк» (МФО 336310), шляхом заборони перераховувати грошові кошти з вказаних рахунків із зобов'язанням службових осіб вказаної банківської установи під час оголошення ухвали надати письмову інформацію про залишок грошових коштів на рахунку №26008006313117, що належать ПП «ВКФ Уніпром» (ЄДРПОУ 35705471) у ПАТ «Ідея Банк» (МФО 336310), на момент оголошення постанови суду та надавати таку письмову інформацію з моменту пред'явлення постанови суду про накладення арешту кожне 1 число місяця ініціатору винесеного подання за адресою: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114 СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області.

Слідчий, Якубович Я. В., у судовому засіданні підтримав доводи клопотання про арешт майна, яке просив задовольнити.

Вислухавши учасників процесу, що з'явились, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволені клопотання слідчого про арешт майна, виходячи з наступного вмотивування.

За ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому на підставі ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Також за ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на перелічені норми слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим Якубович Я. В. у порушення ст. 170 КПК України не було доведено того, що накладення арешту на рахунки у банківській установі ПП «ВКФ Уніпром» необхідно для запобігання ризиків, викладених у абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, а також не доведено необхідність такого арешту.

Так в обґрунтування необхідності накладення арешту слідчий вказував на можливу конфіскацію майна як виду покарання за вчинений злочин, а також на відшкодування шкоди, завданої внаслідок такого злочину.

В той же час в судовому засіданні було встановлено, що органом досудового розслідування розслідується період діяльності ПП «ВКФ Уніпром» 2014-2015 років, а рахунки, на які просить накласти арешт слідчий були відкриті в ПАТ «Ідея Банк» представниками ПП «ВКФ Уніпром» вже у березні 2016 року.

Також не було доведено слідчим набуття грошових коштів на такому рахунку в банку представниками ПП «ВКФ Уніпром» злочинним шляхом.

Таким чином в судовому засіданні слідчим не було доведено обґрунтованість правової підстави для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину у 2016 році представниками ПП "ВКФ Уніпром", а також наявність цивільного позову у кримінальному провадженні № 32015050000000017 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України.

Внаслідок цього при перевірці наявності підстав для арешту майна слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є необґрунтованим, на підставі чого таке клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого 2-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Донецькій області, Якубович Я. В., про накладення арешту на видаткову частину банківських рахунків, погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області, Архипенко Р. І., за кримінальним провадженням № 32015050000000017 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя