Ухвала суду № 58258926, 13.06.2016, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/1611/16-ц

Провадження №4-с/636/11/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді Слурденко О.І., при секретарі Шиловій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві Харківської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 та начальника відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3, щодо зобовязання вчинити передбачені законом дії у виконавчому провадженні №4340275, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Горкава О.В. і начальника відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 та зобовязання вчинити дії у виконавчому провадженні №4340275 про стягнення на її користь з ОСОБА_4 аліментів в розмірі ? частини з усіх видів доходів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засідання представник заявниці наполягала на скарзі та просила її задовольнити, зобовязати державного виконавця та начальника відділу державної виконавчої служби виконати передбачені законом дії та надати копії документів необхідних для визначення соціального статусу дитини і отримання державної допомоги на дитину.

Представник ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Перевіривши матеріали скарги, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За розясненнями п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження, у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

Судом встановлено, що у відділі Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Чугуївського міського суду Харківської області №636/271/14-ц від 08.05.2014 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі ? частини з усіх видів доходів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 18.01.2013 року до повноліття дитини.

23.05.2014 року державним виконавцем вищезазначеної виконавчої служби ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №4340275, копія якої не була направлена скаржниці.

До цього часу стягнення з боржника не проводилось, жодних аліментів ОСОБА_1 не отримано, в тому числі скаржнику не було надано довідку про розмір заборгованості по аліментам. Тому, остання неодноразово зверталася із усними та письмовими заявами до відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, але відповіді по суті так і не отримала.

Інформацією управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві за №Ю-3941 від 26.11.2015 року на звернення ОСОБА_1 було надано перелік вжитих заходів відділом Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві з метою виявлення доходів боржника, встановлення наявності в нього рухомого чи нерухомого майна, земельних ділянок, тощо, в результаті яких вищезазначене виконавче провадження так і не виконується.

З наведеного вбачається, що державним виконавцем Горкавою О.В. не здійснено передбачених законом дій в рамках вказаного виконавчого провадження.

Тобто, державний виконавець у виконавчому провадженні №4340275 не скористався усіма наданими йому правами і можливостями для примусового виконання судового рішення щодо стягнення аліментів з боржника на користь ОСОБА_1, що свідчить про те, що виконавчі дії не було проведено належним чином та відповідно до встановлених законом положень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ст.30 Закону державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

За приписами ст.32 Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами Національної поліції.

Згідно з ст.52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про неправомірну бездіяльність державного виконавця ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 та начальника відділу ОСОБА_3 на якого згідно ст.ст.5,25 ЗУ «Про виконавче провадження» покладено контроль за виконанням обовязків державними виконавцями щодо не виконання всіх належних дій для стягнення з ОСОБА_4 аліментів на користь скаржниці.

Державним виконавцем грубо порушено вимоги ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якого державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження та надсилає її копії не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові та ст.31 того ж Закону, якою передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження державний виконавець зобов 'язаний довести до відома сторін виконавчого провадження, надсилаючи адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Також порушено п.3 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», в частині права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Таким чином, державний виконавець ГоркаваО.В. порушивряд статей Закону України «Про виконавче провадження», допустивши у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів стягувача, не надіславши постанову про відкриття виконавчого провадження та не вживши передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 08.04.2013 року, не вчинивши жодних результативних виконавчих дій, направлених на виконання цього рішення.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що бездіяльність державного виконавця порушує права скаржниці та є неправомірною, оскільки правопорушення є триваючим.

Розглядаючи вимоги ОСОБА_1 щодо зобовязання державного виконавця ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 та начальника відділу ОСОБА_3 проводити один раз на місяць перевірку виконання боржником рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 08.04.2013 року; проводити один раз в два місяці перевірку майнового стану боржника шляхом направлення запитів УДАІ, ДФС, реєстраційну службу, тощо; негайно, а в подальшому один раз на три місяці здійснювати перевірку майнового стану боржника за результатами яких вилучати майно, передавати його на зберігання та реалізовувати в встановленому законом порядку; накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей, якщо такі будуть виявлені; один раз на місяць викликати боржника для дачі письмових пояснень з приводу виконавчого листа, що знаходиться у виконавчому провадженні, за фактами виконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження, а у разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; зобовязати на її адресу направляти всі копії документів по вчинених виконавчих діях, суд приходить до висновку, що в задоволенні цих вимог слід відмовити, оскільки до компетенції та повноважень суду не входить можливість втручання в дії інших державних органів та установ.

Як роз'яснено у п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» виходячи зі змісту статті 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби

Відповідно до п.20 цієї ж Постанови, у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Суди розглядають справи за такими скаргами в передбаченому розділом VII ЦПК порядку незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або іншим чином впливати на їх розгляд.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 383, 384, 387, 210, 293 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», п.п.18,20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання бездіяльності державного виконавця Горкава О.В. і начальника відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3, та зобовязання вчинити дії у виконавчому провадженні №4340275, - задовольнити.

Визнати бездіяльність Державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 та начальника відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №4340275 - незаконною.

Зобовязати Державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 та начальника відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження №4340275 вчинити необхідні виконавчі дії для повного, своєчасного та неупередженого виконання рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 08.04.2013 року та невідкладно направити стягувачу копію постанови про відкриття виконавчого провадження та довідку про заборгованість з аліментів боржника з моменту відкриття виконавчого провадження по день ухвалення ухвали суду.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Харківської області шляхом подання апеляції протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: