Ухвала суду № 58251695, 07.06.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/8355/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1375/16Головуючий у 1-й інстанції Сорока К.М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого-судді Пилипчук Л.І.,

суддів Дряниці Ю.В., Карнауха П.М.,

секретар Філоненко О.В.,

за участю представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Полтава і полтавці»

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 вересня 2014 року

по справі за позовом Кредитної спілки «Полтава і полтавці»( далі - КС «Полтава і полтавці») до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

20.07.2012 року КС «Полтава і полтавці» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 121 від 22.12.2009 року в сумі 34421 грн. 12 коп.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09 вересня 201 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь кредитної спілки «Полтава і полтавці» суму заборгованості по кредитному договору 34421 грн. 12 коп., судовий збір 344 грн. 21 коп., а всього 34 765 гр6н. 33 коп.

В апеляційній скарзі КС «Полтава і полтавці», посилаючись на порушення норм матеріального та процессуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення районного суду в частині відмови кредитній спілці в задоволенні позову, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_2 скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Зазначає, що кредитна спілка зверталася до боржників, у тому числі і до поручителя ОСОБА_2, з вимогою погашення заборгованості 14.01.2011 року, що узгоджується із п.8.1.кредитного договору, п.4.1. договору поруки та нормою ч.4 ст.559 ЦК України та підтверджує, що 6 місячний строк звернення до поручителя не пропущений.

Крім того, посилається на порушення судом першої інстанції процесуального права при прийнятті заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, за наслідками якого постановлено оскаржуване рішення, оскільки відсутні обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду та докази про це.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.12.2009 року КС «Полтава і полтавці» та ОСОБА_4 уклали кредитний договір № 121, згідно якого остання одержала грошові кошти в розмірі 10 200 грн. під 0,19 % щоденно на залишок кредиту на строк 18 місяців з 22 грудня 2009 року по 22.01.2011 року /а.с.5-6/

Пунктом 4.2. кредитного договору сторонни погодили строки та розміри погашення кредиту та виплати процентів, які зазначені в графіку розрахунків, що є додатком №1 цього договору./а.с.6/

В той же день КС «Полтава і полтавці» уклала договори поруки: №68 - з ОСОБА_5 та №69 - з ОСОБА_2 /а.с.8-9/.

Відповідно до п.п.1.2 вказаних договорів поруки поручителі взяли нас себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями боржника - члена кредитної спілки ОСОБА_7, які виникають з умов кредитного договору.

У п. 4.1. договорів поруки сторони встановили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає дію з моменту припинення забезпеченого ним зобов'язання. При цьому, сторони констатують, що строк припинення цього договору не вказується ними конкретно, так як він визначається моментом повного погашення заборгованості боржника по кредитному договору.

Згідно графіку розрахунку, позичальник ОСОБА_4 на день закінченння строку кредитеного договору 22.01.2011 року мала заборгованість в розмірі 8 932,18грн. тіла кредиту. Крім того, станом на 01.04.2012 року кредитною спілкою відповідно до умов кредитного договору нараховані процуенти в сумм 25488,92грн, а загальна сума заборгоаності становить 34421,12грн.

Частково задовольняючи позов та стягуючи солідарно завлену в позові суму заборгованості із ОСОБА_4 і ОСОБА_5, районний суд виходив з того, що позивачем пропущено 6 місячний строк пред'явлення вимоги до поручителя ОСОБА_2, який закінчився 23 червня 2011 року, тому на час пред'явлення 20.07.2012 року такої вимоги її порука вже була припинена.

Висновок районного суду відповідає фактичним обставинам та узгоджується з відповідними нормами матеріального права.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків місцевого суду не спростовують, зводяться до незгоди з рішенням суду, переоцінки доказів, хибного тлумачення норм права і умов договору.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановленні моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вказано у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у справі №6-53цс14 від 17 вересня 2014 року, аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або із дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Кредитна спілка, заперечуючи висновок місцевого суд про припинення поруки ОСОБА_2, посилається на те, що зверталася вперше до боржника та поручителів з вимогою погашення заборгованості 14.01.2011року. що є вимогою дострокового погашення заборгованості.

Однак, як убачається зі змісту повідомлення за вих.№25 від 13 січня 2011 року, воно не містить вимог дострокового погашення кредиту, а є повідомленням про порушення позичальником ОСОБА_4 термінів сплати по кредиту та нарахованих відсотків, без зазначення конкретних сум та містить вимогу погасити заборгованість до 23.12.2010 р., тобто до строку, який на час направлення повідомлення вже закінчився./а.с.13/

Повідомлення за вих№.60 від 26.03.2012 р., направлене поручителю після закінчення шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання 22.06.2011р., а тому за юридичними наслідками вказує на припинення поруки ОСОБА_2

Тому місцевий суд правомірно дійшов висновку, що ОСОБА_2 не несе відповідальності за зобов'язаннями ОСОБА_4 по кредитному договору від 22.12.2009 року.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для перегляду заочного рішення колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки норами глави 8 ЦПК України не передбачено оскарження ухвали, прийнятої за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення згідно ч.3 ст.231 ЦПК україни.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307,. 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Полтава і полтавці» - відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - суддя Л.І.Пилипчук

Судді /підписи/ Ю.В. Дряниця

П.М.Карнаух

ЗГІДНО: Л.І. Пилипчук