Рішення № 58250929, 30.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/2767/15-ц Головуючий у І інстанції Міланіч А. М.Провадження № 22-ц/780/2860/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 4 30.05.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого:ОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 03 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_7 служба Бородянського районного управління юстиції Київської області, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_7 служба Бородянського РУЮ Київської області, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що рішенням апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2013 року їй виділено у власність магазин № 7 Торговельний комплекс «Данко», розташований по вул. Філіпова, 7 в смт. Пісківка Бородянського району.

У січні 2014 року вона звернулась в ОСОБА_7 службу Бородянського РУЮ з відповідною заявою про реєстрацію права власності на вказаний магазин, однак державним реєстратором їй було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень на даний магазин, через те, що вона не в повному обсязі подала документи для проведення державної реєстрації.

У листопаді 2014 року ОСОБА_6 дізналася, що ОСОБА_8 неправомірно отримав в реєстраційній службі свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 24210138 від 14 липня 214 року, а саме на той самий магазин, що по вул. Філіпова, 7 в смт. Пісківка Бородянського району.

20 листопада 2014 року ОСОБА_8 помер, його спадкоємцем є відповідач ОСОБА_5

Вважає, що оскільки при видачі покійному ОСОБА_8 вищевказаного свідоцтва про право власності на зазначений торговельний комплекс реєстраційною службою Бородянського РУЮ не було зясовано достовірні дані про зазначений обєкт нерухомого майна, зокрема, з технічного паспорту від 11 березня 2006 року вбачається, що приміщення за адресою: вул. Філіпова, 7 в смт. Пісківка Бородянського району на яке видане зазначене свідоцтво про право власності на імя ОСОБА_8, і торговельний комплекс «Данко», який є її власністю, являється одним і тим самим об»єктом.

Просила визнати свідоцтво № 24210138 від 14 липня 2014 року про право власності на обєкт нерухомого майна мінімаркет «Данко», що знаходиться по вул. Філіпова, 7 в смт. Пісківка Бородянського району Київської області, видане на імя ОСОБА_8, недійсним, скасувати державну реєстрацію права власності в реєстрі прав власності на обєкт нерухомого майна мінімаркет «Данко», що знаходиться по вул.Філіпова, 7 в смт.Пісківка Бородянського району Київської області, на імя ОСОБА_8

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 03 березня 2016 року позов задоволено.

Визнано свідоцтво індексний номер 24210138 від 14 липня 2014 року про право власності на обєкт нерухомого майна мінімаркет «Данко», що знаходиться по вул. Філіпова, 7 в смт. Пісківка Бородянського району Київської області, видане на імя ОСОБА_8, недійсним.

Скасовано державну реєстрацію права власності в реєстрі прав власності на обєкт нерухомого майна мінімаркет «Данко», що знаходиться по вул. Філіпова, 7 в смт. Пісківка Бородянського району Київської області, на імя ОСОБА_8.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також матеріали справи та доводи апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2013 року, у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_8, у власність ОСОБА_6 виділено магазин № 7 «Торговельний комплекс «Данко», розташований в смт. Пісківка Бородянського району по вул. Філіпова,7, зареєстрований 25 липня 2002 року в Бородянському БТІ за ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 24 липня 2002 року /а.с.6-18/.

17 лютого 2014 року позивачка звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою щодо проведення державної реєстрації права власності на вищевказаний магазин, а державний реєстратор, встановивши, що документи подані не в повному обсязі, прийняв рішення № 11422960 від 05 березня 2014 року, яким відмовив позивачці у здійсненні державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно /а.с.42/.

ОСОБА_7 службою Бородянського РУЮ Київської області ОСОБА_8 14 липня 2014 року було видано свідоцтво індексний номер 24210138 про право власності на нерухоме майно, а саме, міні-маркет «Данко», розташований по вул. Філіпова, 7 в смт. Пісківка Бородянського району Київської області, на підставі якого за ОСОБА_8 зареєстроване право власності на дане майно, що підтверджується копією даного свідоцтва та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 54198691 від 29 лютого 2016 року /а.с.43, 44-51/.

20 листопада 2014 року ОСОБА_8 помер і його спадкоємцем є відповідач ОСОБА_5 /а.с.20,40/.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України, ст. 41 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 2, п. 9 ч. 1 ст. 27, ч 1, 2 ст. 26 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та пп. 10 п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 та виходив з того, що оскільки спірний обєкт нерухомого майна на підставі вищевказаного рішення апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2013 року, яке є чинним, було виділено у власність позивачки ОСОБА_6, однак, ОСОБА_7 служба Бородянського РУЮ, не зясувавши та не перевіривши всі достовірні дані про даний обєкт нерухомого майна, видала ОСОБА_8 свідоцтво про право власності на це нерухоме майно, тим самим порушила права позивачки, як власника даного майна.

Проте з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2013 року, у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_8, у власність ОСОБА_6 виділено магазин № 7 «Торговельний комплекс «Данко» загальною площею 191,4 кв.м., розташований в смт. Пісківка Бородянського району по вул. Філіпова,7, придбаний під час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу від 24 липня 202 року та зареєстрований 25 липня 2002 року в Бородянському БТІ за ОСОБА_8 (а.с.6-12).

Відповідно до Декларації про готовність об»єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 17 лютого 2014 року ПП ОСОБА_8, в період з грудня 2013 року по січень 2014 року було побудовано міні-маркет «Данко», загальною площею 142,4 кв.м., розташований смт. Пісківка Бородянського району по вул. Філіпова,7, на який, відповідно, останньому 14 липня 2014 року було видано свідоцтво індексний номер 24210138 про право власності на нерухоме майно.

Отже, розглядаючи спір та ухвалюючи своє рішення суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що міні-маркет «Данко», загальною площею 142,4 кв.м. та Торгівельний комплекс «Данко», загальною площею 191,4 кв.м. є одним і тим же спірним обєктом, оскільки відповідно до поданих апелянтом доказів міні-маркет є новоствореним майном, яке померлим було побудовано та введено в експлуатацію вже після рішення апеляційного суду про поділ майна подружжя, а розташування об»єктів нерухомого майна за однією і тією ж юридичною адресою, на думку колегії суддів, не є безспірним доказом того, що це один і той же об»єкт.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов не обґрунтованого висновку про те, що позивач довів обставин, на які посилається, як на підставу своїх вимог про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно на ім»я померлого ОСОБА_8

Крім того, відповідно до положення ч. 4 ст. 10 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції в порушення ст.ст. 212-215 ЦПК України, не встановив фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення, та дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог, крім того, не визначившись вірно із субєктним складом сторін.

Визнаючи свідоцтво недійсним та скасовуючи його державну реєстрацію, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що ОСОБА_7 службу Бородянського РУЮ Київської області залучено у справу третьою особою, а не співвідповідачем.

Отже, суд першої інстанції в порушення ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не сприяв всебічному і повному зясуванню обставин справи не розяснив позивачу, його права та обовязки, зокрема, на залучення в якості відповідача ОСОБА_7 службу Бородянського РУЮ Київської області.

Оскільки, на стадії апеляційного розгляду, відповідно до ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо залучення іншої особи співвідповідачем у справі, вказані недоліки не можуть бути усунуті при розгляді справи апеляційним судом.

За таких обставин, ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307-309, 313 - 315, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 03 березня 2016 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_7 служба Бородянського районного управління юстиції Київської області, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: С.М.Верланов

ОСОБА_3