Ухвала суду № 58247780, 07.06.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/12155/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1015/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 54

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Шевченка В. А.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Бойка В. Б. ,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 березня 2016 року

у справі за позовом, поданим ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 березня 2016 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як вірно встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 перебувала з відповідачем у трудових правовідносинах з 1983 року.

З 01 січня 2015 року вона працювала електромонтером станційного устаткування електрозвязку 5 розряду в комбінованому центрі телекомунікацій № 315 м. Суми (станційний цех) Сумської філії ПАТ «Укртелеком» (а. с. 8-11, 24, 25).

Наказом № 671-к від 30 листопада 2015 року її було звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП у звязку зі скороченням чисельності та штату працівників (а. с. 12).

Доводи позивачки щодо незаконності цього звільнення суд вірно відхилив.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

У даному випадку скорочення посади, яку обіймала позивачка, було викликане необхідністю підвищення ефективності діяльності товариства та оптимізації операційних витрат, що підтверджується наказом директора ПАТ «Укртелеком» № 748 від 31 серпня 2015 року (а. с. 30-31).

У процесі звільнення позивачку у встановленому законом порядку було своєчасно попереджено про це відповідним наказом від 31 серпня 2015 року (а. с. 32), від підпису про ознайомлення з яким та самим попередженням вона відмовилася (а. с. 34, 35).

Крім того, звільнення ОСОБА_3 відбулося за згодою профспілкового комітету (а. с. 81, 82) та після відмови її від переведення на інші вакантні посади (а. с. 38-75, 76-78, 79, 80, 148).

Її доводи, викладені у апеляційній скарзі про те, що суд не урахував її переважного права на залишення на роботі перед електромонтером ОСОБА_5 є безпідставним, оскільки з аналізу робочих інструкцій та штатного розкладу слідує, що ці посади за своїми назвами, характеристиками, кваліфікаційними вимогами та функціями є різними (а. с. 26-29, 83-91, 121-124), а скороченню підлягала посада саме позивачки.

Посилання представника позивачки на графіки роботи у даному випадку теж є недоречними, так як ці документи відповідним чином не завірені, не погоджені й не містять підписів посадових осіб, у звязку з чим їх не можна вважати належними та допустимими доказами.

Поряд із цим, самі по собі факти тимчасового переведення працівників чи заміщення їх на час відсутності інших у звязку з виробничою необхідністю не можуть свідчити про аналогічність їхніх професій.

Таким чином, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія приходить до висновку, що суд ухвалив його з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 березня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього дня на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -