Ухвала суду № 58246354, 09.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2016 р. м. Київ К/800/4148/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу,

за касаційною скаргою Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року,

встановив:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України про визнання протиправним і скасування наказу першого заступника голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Павлюка О.П. від 15 жовтня 2015 року № 254-к.

Зазначив, що він займає посаду начальника Територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області (далі - Територіальне управління). У період з 27 липня 2015 року по 31 серпня 2015 року відповідачем проведено службове розслідування стосовно позивача, за наслідками якого 15 жовтня 2015 року прийнято оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани і позбавлено преміювання за неналежну організацію роботи та порушення вимог діючих нормативно-правових актів. До складу комісії з проведення службового розслідування неправомірно залучено представників Держпраці і не були залучені спеціалісти власного органу підпорядкування. Оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням встановленого законом строку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивів задоволення позову. В решті судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, необґрунтованість висновків суду, не встановлення всіх обставин у справі, ігнорування доводів відповідача, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Скаргу мотивує тим, що підставою для прийняття наказу від 15 жовтня 2015 року № 254-к була службова записка голови комісії з проведення службового розслідування Радіонова О.М. та пояснювальна записка позивача, а не акт службового розслідування, а тому наказ прийнято без порушення строку. Судами не враховано рішення у справах № 826/16982/15 та № 826/17020/15, які мають преюдиціальне значення для вирішення цього спору. Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки не направлено на адресу відповідача примірник позову та додатків до нього.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 працюває на посаді начальника Територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області.

В березні 2015 року ТОВ «Краянліфт» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області про визнання протиправною відмови щодо надання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та зобов'язання надати відповідні дозволи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі № 851/1397/15, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року залишена без змін, позов задоволено частково. Оцінюючи відмову територіального управління у видачі ТОВ «Краянліфт» дозвільних документів, суди виходили з того, що товариством до відповідача надано необхідний перелік документів, до оформлення яких останнім не висловлено будь-яких зауважень, однак територіальним управлінням безпідставно відмовлено у видачі дозвільних документів.

З метою перевірки фактів, викладених в листах-зверненнях ТОВ «Краянліфт», щодо неправомірних дій начальника Територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області ОСОБА_4, за перевищення термінів реєстрації ліфтів, що порушує вимоги Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів НПАОП 0.00-102-08, та у зв'язку з самовільним відбуттям у відпустку без відповідного погодження, 24 липня 2015 року першим заступником голови Держгірпромнагляду України прийнято наказ №42, яким утворено комісію для проведення службового розслідування стосовно позивача.

Цим наказом також утворено та затверджено комісію у складі: начальника управління організації державного нагляду Держгіпромнагляду України, голови комісії - начальника Головного управління Держпраці в Одеській області, заступника голови комісії, головного спеціаліста з питань протидії корупції Держпраці, головного спеціаліста сектору внутрішнього аудиту Держпраці, головного спеціаліста сектору внутрішнього аудиту Держпраці, секретаря комісії.

Наказом від 27 липня 2015 року №44 Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України позивача відсторонено від виконання повноважень начальника Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області з 27 липня 2015 року по 24 вересня 2015 року.

За результатами службового розслідування, предметом якого була перевірка з питань організації роботи з видачі дозволів, оформлення відпусток, реєстрації ліфтів позивачем, складено акт від 31 серпня 2015 року.

Перевіркою встановлено, що рішення про відмову ТОВ «Краянліфт» у видачі дозвільних документів прийнято особисто начальником територіального управління. Наведені у листі начальника Територіального управління Держгіпромнагляду в Одеській області 23 грудня 2014 року № 3438/01 підстави для відмови у видачі дозвільних документів не мають законодавчо визначеного обґрунтування, а подані документи відповідають вимогам закону. Протягом березня-липня 2015 року позивач відбував у відпустки загальною тривалістю 47 календарних днів та у 2014 році було виявлено один аналогічний випадок (відпустка тривалістю 3 календарні дні), які не були погоджені з керівництвом, чим порушено наказ Держгіпромнагляду України від 03 січня 2012 року №6 «Про порядок організації надання відпусток». Запроваджений позивачем у липні 2015 року порядок реєстрації ліфтів не дає можливості у повному обсязі дотримуватись вимог НПАОП 0.00-102-08.

За наслідками службового розслідування, на підставі службової записки голови комісії зі службового розслідування та пояснювальної записки позивача, наказом Держгіпромнагляду України від 15 жовтня 2015 року №254-к начальника Територіального управління Держгіпромнагляду в Одеській області ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани та позбавлено преміювання відповідно до Положення про преміювання працівників територіального управління.

Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що листи ТОВ «Краянліфт», які досліджувались під час проведення службового розслідування, не містять відомостей про те, що порушення їх прав допущені саме позивачем. Обмеження права позивача, як начальника, на відпустку необхідним погодженням з керівництвом Держгірпромнагляду, суперечить нормам Конституції України. Крім того, позивач щоразу повідомляв відповідача про намір відбути у відпустку. Суд вважав неправильним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі його пояснювальної записки та службової записки голови комісії зі службового розслідування, а не акту перевірки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині, апеляційний суд виходив з того, що судовим рішенням у справі № 851/1397/15 визнано протиправною відмову Територіального управління Держгіпромнагляду в Одеській області, начальником якого є позивач, у видачі дозвільних документів ТОВ «Краянліфт». Це свідчить про наявність законних підстав для проведення службового розслідування щодо позивача та притягнення його до дисциплінарної відповідальності, як керівника територіального управління. Однак апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням десятиденного строку, передбаченого пунктом 10 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Постанова № 950).

Колегія суддів вважає такі висновки передчасними та такими, що не ґрунтуються на повно і всебічно встановлених обставинах справи.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Згідно з частиною 1 статті 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Підставою для притягнення позивача до відповідальності та оголошення йому догани в оскаржуваному наказі визначено наступні обставини: порушення термінів реєстрації ліфтів; безпідставна відмова у видачі документів дозвільного характеру; - видання наказів про відпусток без погодження з керівництвом і відбуття у відпустки без повідомлення про свою відсутність на робочому місці.

З огляду на вчинення позивачем декількох дисциплінарних проступків та притягнення до відповідальності за їх вчинення одним наказом, суди мали з'ясувати і дослідити, коли кожне з них мало місце (враховуючи, що деякі з них мають триваючий характер) та коли відповідачем було виявлено ці проступки.

Позивач перебуває на державній службі, на його трудові відносини з Держгірпромнаглядом України (у тому числі й щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності), поширюються положення Кодексу законів про працю України.

У зв'язку з цим суди мали перевірити, чи при винесенні оскаржуваного наказу відповідачем дотримано строки притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачені статтею 148 КЗпП, який має вищу юридичну у сфері законодавства про працю та є пріоритетним над Постановою № 950.

Відповідач просив суди попередніх інстанцій врахувати обставини, встановлені в адміністративних справах № 826/16982/15 та 826/17020/15, в яких судами надано правову оцінку діям позивача у межах спірних правовідносин, встановлено протиправність його самовільного виходу у відпустки без погодження заступника голови Держгірпромнагляду України і скасовано наказ Держгірпромнагляду України від 24 липня 2015 року № 42 в частині призначення службового розслідування у зв'язку з самовільним відбуттям позивача у відпустку.

Крім того, оскаржуваним наказом позивача також позбавлено преміювання, однак суди не перевірили правомірність таких дій відповідача на відповідність вимогам чинного законодавства.

З'ясування цих обставин та надання їм правової оцінки має істотне значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частиною 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (частина друга статті 227 КАС України).

Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, повно і всебічно встановлених обставинах справи, їх належній правовій оцінці, вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, так як порушення допущені обома судовими інстанціями.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України задовольнити частково.

Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К. Головчук С.В Ліпський Д.В.