Ухвала суду № 58246214, 07.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2016 р. м. Київ К/800/23327/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014

у справі № 2а-3712/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Венс Транс континент проект»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014, позов задоволено частково. Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва пов'язані з проведенням зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Оптмихмаш Львів» за серпень 2011 року, за результатами якої було складено акт №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012. Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання в Акті №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект». В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки відмова в задоволенні частини позовних вимог у справі не оскаржується, відтак, суд касаційної інстанції, керуючись приписами ч.2 ст. 220 КАС України, переглядає судове рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва 03.02.2012 здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект» з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Оптмихмаш Львів» за період з 01.08.2011 до 31.08.2011, в результаті чого відповідачем складено акт №107/3-23-30-37640909 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Оптмихмаш Львів».

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем було здійснено саме позапланову перевірку позивача, про що свідчить складання Акту від 03.02.2012 №107/3-23-30-37640909, оскільки в матеріалах справи відсутня Довідка. Крім того, перевірка ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проводилася з порушенням норм закону та за відсутності направлення позивачу письмового запиту про надання пояснень та документального підтвердження; рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки проведено за відсутності наказу та за відсутності підстав для проведення такої перевірки.

Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не було враховано, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню перевірок платників податків прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

Оскільки, наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дій відповідача, які були здійснені під час проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Оптмихмаш Львів» за період з 01.08.2011 до 31.08.2011, за результатами якої складено акт №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012, судами має бути встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

За змістом ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль