Ухвала суду № 58246210, 07.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2016 р. м. Київ К/800/14386/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Кобилянський Є.В.,

від відповідача - Піонтковська А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Такка Шантрьє»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015

у справі № 826/17821/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такка Шантрьє»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2014 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 08.07.2014 № 93926552208 та № 93826552208.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2014 скасовано та ухвалено нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Такка Шантрьє» з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносин з ПП «Безпека - Комплекс» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 23 червня 2014 року № 546/26-55-22-08/33400586, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог:

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 92708,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 79166,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 08.07.2014 були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 93926552208, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 71875,00 грн.;

- № 93826552208, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 55210,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 45834,00 грн., за штрафними санкціями - 9376,00 грн.

У судовому порядку встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Такка Шантрьє» (Замовник) та Приватним підприємством «Безпека - Комплекс» (Охоронна фірма) укладено Договір Охорони № 3 від 01 лютого 2011 року, за умовами якого Замовник доручає, а Охоронна фірма зобов'язується за плату забезпечити схоронність майна Замовника, вказаного у переліку об'єктів Замовника, які охороняються, що є додатком № 1 до цього Договору.

Пунктом 1.6 Договору встановлено, що загальна вартість послуг Охоронної фірми за цим Договором складає 475000,00 грн., в тому числі ПДВ 79166,67 грн. Оплата за цим Договором здійснюється Замовником щомісячно.

На виконання умов Договору між сторонами укладено Дислокацію з 01 лютого 2011 року, яка містить інформацію про охоронювану територію, графік роботи, Замовника, тощо.

Згідно протоколу узгодження ціни за надання охоронних послуг (Додаток № 2 до Договору) сторони погодили, що ціна за надання охоронних послуг одним цілодобовим постом складає 37,20 грн. за одну годину охорони працівником «Охорони» з 08-00 години 01 лютого 2011 року.

За результатом отриманих послуг, між позивачем та Приватним підприємством «Безпека - Комплекс» укладались акти виконаних робіт за лютий - листопада 2011 року.

Приватним підприємством «Безпека - Комплекс» виписано на адресу позивача податкові накладні за лютий - листопад 2011 року на загальну суму 475000,00 грн.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується виписками з банківського рахунку.

На підтвердження того, що позивачем здійснювалась діяльність по здаванню власного нерухомого майна в оренду в періоді, який перевірявся відповідачем (лютий 2011 р. - листопад 2011 р.), надано копії договорів оренди та актів прийому передачі нерухомого майна.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що операції позивача з ПП «Безпека комплекс», здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від СУ ФР Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області надійшов протокол допиту свідка громадянина ОСОБА_4, проведеного ст. о/у ОУ Броварської ОДПІ лейтенанта податкової міліції Ситюком О.В. від 10.10.2013 та додаток до протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_6, проведеного слідчим СУ ФР Броварської ОДПІ підполковником податкової міліції Митрофановим Ю.В. від 20.09.2013.

Крім того, згідно витягу з кримінального провадження №32013100130000094, встановлено, що з урахуванням матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень по кваліфікації ч.2 ст.205 КК України внесено запис до ЄРДР від 12.09.2013 про те, що ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в період часу з 2011 року по 2013 рік, створили ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичні особи), у тому числі ПП «Безпека комплекс», з метою прикриття незаконної діяльності та сприянню службовим особам підприємств реально діючого сектору економіки в ухиленні від сплати податків, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що повідомлені ДПІ фактичні обставини щодо фіктивності операцій з надання послуг з посиланням на конкретне джерело інформації щодо цих фактів (пояснення керівника) не отримали оцінки у суді першої інстанції, хоча вони є належними та допустимими доказами. У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що надані позивачем документи не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим законодавством вимогам щодо їх складення і підписання повноважною особою платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до приписів ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тому, встановлення певних фактів в ході оперативно-розшукових заходів, слідства у кримінальній справі, що стосується осіб, причетних до створення підприємства (постачальника), не є підставою для звільнення від доказування обставин в адміністративній справі і без відповідного судового рішення у кримінальній справі такі факти самі собою не є доказом вчинення злочину і допущення суб'єктом господарювання (покупцем) чи відсутності з боку останнього певного порушення вимог податкового законодавства.

Однак, суд апеляційної інстанції, обмежившись посиланням на інформацію отриману податковим органом в ході розслідування кримінальної справи, без дослідження всіх необхідних первинних документів, без з'ясування суті і змісту господарських операцій, та дослідження всіх належних та допустимих доказів у справі, зробив передчасний висновок про безпідставність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту.

За змістом ч. 4, ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Оскільки суди обох інстанцій неповно встановили всі обставини по даній справі, що входять до предмету доказування, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Наведені обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

З огляду на неповноту встановлення судами усіх обставин справи, що входять до предмету доказування, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи, з урахуванням чого встановити правомірність прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Такка Шантрьє» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль