Постанова № 58245861, 07.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 369/11549/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Усатов Д.Д.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Софїївсько- Борщагівської сільської ради шостого та сьомого скликання Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання незаконними та скасування рішень Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №25 від 29.04.2013, №7 від 05.07.2013 та №21 від 14.01.2011 та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Софіївсько-Борщагівської сільської ради шостого та сьомого скликання Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, в якому просив:

- визнати незаконними та скасувати рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №25 від 29.04.2013 року, яким було визначено відмовити гр. ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, Києво-Святошинського району Київської області та наданні у власність зазначеної земельної ділянки у зв'язку з невідповідністю категорії ділянки плану села Софіївська Борщагівка, яким зазначена земельна ділянка віднесена до земель житлової та громадської забудови;

- зобов'язати Софіївсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області виконати рішення Києво-Святошинського районного суду від 09 грудня 2013 року по адміністративній справі №369/8025/13-а;

- зобов'язати Софіївсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області розглянути на пленарному засіданні сесії, подані поштою заяви від 20.12.2012, 20.02.2013, 30.03.2013 ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, порядку та у спосіб передбачений ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення;

- визнати незаконним та скасувати рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 7 від 05.07.2013, яким було затверджено містобудівну документацію «Генеральний план села Софіївська Борщагівка, поєднаний з детальним, плануванням території окремих частин села Софіївська Борщагівка», розроблений ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» м. Київ;

- зобов'язати Софіївсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області належним чином повідомити через засоби масової інформації та на веб сайті відповідача (в мережі Інтернет) про скасування рішення №7 від 05.07.2013 року;

- визнати незаконним та скасувати рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 21 від 14 січня 2011 року, яким визначено - Звернутись до розробника генерального плану села Софіївська Борщагівка ДП «УкрНДІпроцивільсільбуд» від імені сільського голови щодо завершення робіт по розробці генерального плану суміщеного з детальним планом села Софіївська Борщагівка та передбачити перспективний розвиток населеного пункту в західному, південному і південно-східному напрямках;.

- зобов'язати Софіївсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області належним чином повідомити через засоби масової інформації та на веб сайті відповідача (в мережі Інтернет) про скасування рішення №21 від 14.01.2013 року.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2015 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Софіївко-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 25 від 29.04.2013, яким було визначено - відмовити ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, Києво-Святошинського району Київської області та наданні у власність зазначеної земельної ділянки у зв'язку з невідповідністю категорії ділянки плану села Софіївська Борщагівка, яким зазначена земельна ділянка віднесена до земель житлової та громадської забудови. Зобов'язано Софіївсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області розглянути на пленарному засіданні заяви від 20 грудня 2012 року, 20 лютого 2013 року, 30 березня 2013 року ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, порядку та у спосіб, передбачений ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти належне рішення. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 7 від 05.07.2013 та зобов'язання Софіївсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області належним чином повідомити через засоби масової інформації та на веб-сайті відповідача (в мережі Інтернет) про скасування рішення №7 від 05.07.2013 року, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Крім того, 06.05.2016 року позивачем до Київського апеляційного адміністративного суду було подано заяву (клопотання) про зміну (уточнення) позовних вимог, в якій він просив змінити позовні вимоги по адміністративній справі, що стосуються пункту позову щодо дати прийнятого оскаржуваного рішення, а саме: визнати незаконними та скасувати рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 16 сесії 7 скликання №25 від 29.04.2014 року та зробити уточнення позовних вимог, а саме: стягнути з відповідача коштів на відшкодування шкоди, завданої його бездіяльністю на користь позивача за сплату судового збору.

Так, відповідно до статті 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 51 КАС України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивач мав право на зміну (уточнення) позовних вимог лише до початку судового розгляду справи та винесення рішення по суті спору. Під час перегляду справи судом апеляційної інстанції така можливість відсутня.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачаться з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27 лютого 2009 року позивач звернувся до голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з заявами про виділення йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

27 березня 2009 року Софіївсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області було прийнято рішення №141 про вибір місця розташування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3 в селі Софіївська Борщагівка, яким позивачу надано дозвіл на вибір місця розташування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, площею - 0,08 га за умови отримання висновків про можливість її відведення для вищевказаних цілей відповідно до п. 7 ст. 151 Земельного кодексу України.

17 серпня 2009 року Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області було затверджено висновок № 11755 про можливість відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради, згідно якого Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області вважає за можливе відвести земельну ділянку орієнтовною площею 0,08 га в АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 09 грудня 2009 року № 65 про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3, погоджено місце розташування земельної ділянки гр. ОСОБА_3 та надано йому дозвіл на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,0800 га (рілля) в АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу Софіївсько Борщагівської сільської ради.

31 серпня 2010 року позивач звернувся з заявою про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відповідно до рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради.

08 вересня 2010 року Відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації було прийнято висновок №5749 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 Софіївко-Борщагівської сільської ради.

19 листопада 2010 року Управлінням Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області було прийнято висновок № 22041 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради.

14 січня 2011 року Софіївсько-Борщагівською сільською радою прийнято рішення № 21 про замовлення робіт щодо завершення розробки генерального плану села Софіївська Борщагівка, яким вирішено звернутись до розробника генерального плану села Софіївська Борщагівка ДП «УкрНДІпроцивільсільбуд» від імені сільського голови щодо завершення робіт по розробці генерального плану суміщеного з детальним планом села Софіївська Борщагівка та передбачити перспективний розвиток насаленого пункту в західному, південному і південно-східному напрямках.

22 травня 2015 року позивач звернувся до Голови обласної державної адміністрації зі скаргою на порушення сільським головою, працівниками Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області земельного законодавства України.

Листом від 27.05.2013 № 237 Софіївсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області повідомила, що станом на 23.05.2013 заяву з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та фотокопії проекту землеустрою від гр. ОСОБА_3 не отримувала.

Листом від 01.06.2013 № П-377 Києво-Святошинська районна державна адміністрація повідомила позивача про те, що вона звернулась до Софіївсько-Борщагівської сільської ради з приводу питань викладених у скарзі.

Рішенням Софіївсько-Борщагвської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06 липня 2013 року № 7 затверджено містобудівну документацію «Генеральний план села Софіївська Борщагівка, поєднаний з детальним плануванням території окремих частин села Софіївська Борщагівка» розроблений ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» м. Київ.

Рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29 квітня 2014 року № 25 відмовлено гр. ОСОБА_3 у наданні у власність земельної ділянки.

Вважаючи рішення відповідача №25 від 29.04.2013 року, № 7 від 05.07.2013 та № 21 від 14 січня 2011 року незаконними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 25 від 29.04.2013 року не ґрунтувалося на положеннях ст. ст. 12, 118 Земельного кодексу України, а тому не є правомірним та підлягає скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції, за встановлених обставин справи, дійшов висновку про те, що рішення відповідача № 7 від 05.07.2013 року та № 21 від 14 січня 2011 року не порушують права позивача.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно із положеннями частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою вказаної статті ЗК встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма цієї статті).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно зі статтею 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинськго району Київської області №25 від 29.04.2013.

Разом з тим, матеріали справи не містять належним чином завіреної копії вказаного рішення, а містять лише належним чином завірене рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №25 від 29.04.2014 року (том 2 а.с. 77). Проте, вказане рішення позивачем оскаржено не було.

З огляду на викладене, помилковим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинськго району Київської області №25 від 29.04.2013 та у зв'язку з цим зобов'язання відповідача розглянути на пленарному засіданні заяви позивача від 20 грудня 2012 року, 20 лютого 2013 року, 30 березня 2013 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, порядку та у спосіб, передбачений ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти належне рішення.

Стосовно позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 7 від 05.07.2013, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, право на захист можна визначити як надану правомочній особі можливість застосування заходів правоохоронного характеру для відновлення її порушених прав чи таких, що оспорюються.

Право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке з'являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання і реалізується в межах охоронюваних правовідносин, які виникли при цьому.

Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факт їх порушень.

При цьому, пункт 1 частини другої статті 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно щодо інтересу, порушеного протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень за наявності між ними та порушенням причинно-наслідкового зв'язку умови порушення її прав.

Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення не порушує прав, свобод та інтересів ні позивача, ні безпосередньо апелянта.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 не надано жодного доказу, що свідчив би про наявність порушень її прав з боку відповідача.

Таким чином, судом не встановлено, що рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 7 від 05.07.2013 порушує будь-яким чином права, інтереси чи свободи ні позивача, ні ОСОБА_2 або перешкоджає в їх реалізації, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

До аналогічного висновку суд апеляційної інстанції приходить і стосовно рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 21 від 14 січня 2011 року.

Стосовно решти позовних вимог, колегія суддів зазначає, що вони є похідними від попередньо розглянутих, а тому також не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог, з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстави для її скасування в цій частині відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2015 року скасувати в частині визнання незаконним та скасування рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинськго району Київської області №25 від 29.04.2013, яким будо визначено - відмовити гр. ОСОБА_3 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 Києво-Святошинського району Київської області та наданні у власність зазначеної земельної ділянки у зв'язку з невідповідністю категорії ділянки плану села Софіївська Борщагівка, яким зазначена земельна ділянка віднесена до земель житлової та громадської забудови; зобов'язання Софіївсько-Борщагівську сільську раду Києво- Святошинського району Київської області розглянути на пленарному засіданні заяви від 20.12.2012, 20.02.2013, 30.03.2013 ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, порядку та у спосіб, передбачений ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти належне рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С