Ухвала суду № 58245372, 09.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року м. Київ К/800/12146/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О.І., Сіроша М.В.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Поліпласт" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Поліпласт" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальності "Поліпласт" (далі - ТОВ "Поліпласт") звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська ОДПІ) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Поліпласт" залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "Поліпласт" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

На адресу податкового органу надійшла постанова про призначення перевірки від 31.01.2013 року, згідно якої встановлено що в провадженні ГСУ ДПС України в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження за №32013180000000005 від 15.01.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Ферід Д", ПП "АТМ", ТОВ "ВК Віконні системи", ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ «Старт Д», ТОВ "Супутник", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковита", ПП «Мегіур», ТОВ "Техніка".

Відповідно до наказу Дніпропетровської МДПІ від 18.04.2013 року №347 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Поліпласт" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при проведенні господарських операцій з ТОВ "Ферід Д", ПП "АТМ",ТОВ "ВК Віконні системи", ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Супутник", ТОВ "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковита", ТОВ "Техніка" за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року. За результатами перевірки складено акт від 25.04.2013 року №451/150/24424934.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Поліпласт" п.п. 135.5.4 п.135.5 статті 135 ПК України, п.137.10 статті 137 ПК України, п.138.2 статті 138 ПК України, п.п.139.1.9 п.139.1 статті 139 ПК України занижено податок на прибуток на суму 141940, 00 грн. та п.198.6, п.198.3 статті 198 ПК України завищено податковий кредит на суму 224551, 00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення від 03.06.2013 року №0001191520, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 224551, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 112275,50 грн., та податкове повідомлення-рішення від 03.06.2013 року №0001181510, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 141940, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 70970, 00 грн.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Стаття 78 Податкового кодексу України регламентує порядок проведення документальних позапланових перевірок п.78.1 якої передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: а саме п.п. 78.1.11. отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до п.п.78.4 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження (п.78.2).

Аналогічні норми містить п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України яким передбачено, що документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченим пунктом 201.11 ст.201 цього кодексу.

Відповідно 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону №996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: "назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що ПРАТ «Поліпласт» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року мав господарські операції з ТОВ "Ферід Д", ПП "АТМ",ТОВ "ВК Віконні системи", ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Супутник", ТОВ "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковита", ТОВ "Техніка".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що надані до перевірки позивачем первинні документи по господарських операціях з зазначеними вище контрагентами відповідають вимогам встановлених ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" але не є достовірними доказами факту поставки товарів, адже сам факт наявності у позивача податкових та видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій між позивачем і його контрагентами, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки товарів тим виконавцем (постачальником), який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що під час розгляду справи, додаткових пояснень, документів, що спростовують вищевказані факти та доводять реальність вказаних господарських операцій позивачем не надано. Таким чином, зібрані докази свідчать про те, що надані для перевірки паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, та відповідно не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку витрат, а тому у ПАТ «Поліпласт» немає права на відображення в податковому обліку наслідків таких операцій.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що відповідач при винесенні податкових повідомлень-рішень від 03.06.2013 року №0001181510, №0001191520 діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Поліпласт".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Поліпласт" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.В. Сірош