Ухвала суду № 58244266, 06.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20136/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

представника позивача Галамбудського І.І.,

представника відповідача Михайлюк-Філімонової Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 30 квітня 2015 року №0003251503.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити, в той час як представник позивача проти цього заперечував, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що податковим органом 28 квітня 2015 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача за 2013 рік, за результатами якої складено акт №2109/26-58-15-04-23535206 від 28 квітня 2015 року, при цьому, висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме, самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток - 1367248,00 грн., граничний термін сплати - 11.03.2014 р., при цьому 1367248,00 грн. сплачено 05.03.2015 р. (359 днів затримки сплати).

На підставі акта перевірки, відповідачем 30 квітня 2015 року прийнято оскаржуване рішення, яким за затримку на 359 календарних днів термінів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1367248,00 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 273449,60 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, оскаржуване рішення залишено без змін, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, в той час, як податковий орган правомірності своїх дій не довів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно ст. 46.1 Податкового кодексу України (далі - ПК) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із абз. 1 та абз. 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 28 лютого 2014 року позивачем засобами електронного зв'язку направлено відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік (а.с. 30).

В даній декларації позивачем задекларовано зменшення нарахованої суми податку на 2 009 478,00 грн., що не є спірним.

В березні 2015 року позивач самостійно виявив факт помилкового неподання додатку ЗП до наведеної декларації з податку на прибуток за 2013 рік, у зв'язку з чим 05 березня 2015 року він засобами електронного зв'язку направив до ДПІ уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №2 (а.с. 35).

Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Разом з тим, як вказує апелянт, згідно з даними КОР, на підставі податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік 11.03.2014 року було нараховано суму 1367248,00 грн., оскільки підприємством не подано з декларацією додаток ЗП про зменшення визначеного податкового зобов»язання за рахунок авансових внесків, при цьому, погашення податку в сумі 1367248,00 грн., проведено відповідачем 05.03.2015 року у зв»язку з поданням підприємством уточнюючої податкової декларації.

Як наслідок, податковий орган застосував до платника штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого зобов»язання.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що подання уточнюючої декларації не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, тому нарахування відповідачем штрафної санкції, яка, в свою чергу, залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, є протиправним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Оскільки, ухвалою від 19.05.2016 року відповідачу було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення, він підлягає стягненню за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2016 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві несплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 (двадцять) коп. на рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 08 червня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.