Ухвала суду № 58244176, 07.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2016 рокусправа № 808/93/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський компресор"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року по справі №808/93/16 за позовом Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до публічного акціонерного товариства "Мелітопольський компресор" про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах,-

в с т а н о в и В :

Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» заборгованості по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період вересень-грудень 2015 року у сумі 42 869 грн. 98 коп. В обґрунтуванні заявлених вимог, позивач посилається на те, що ПАТ "Мелітопольський компресор" в порушення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не перераховувало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (список №2).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована обов'язком підприємства відшкодовувати Фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Мелітопольський компресор" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не надано суду доказів фактично понесених витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах. При цьому, заявник апеляційної скарги вказує на те, що сам по собі розрахунок витрат не є належним доказом понесення УПФУ таких витрат.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що колишнім працівникам ПАТ "Мелітопольський компресор" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-

1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, позивачем направлялися ПАТ "Мелітопольський компресор" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених, відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до Розрахунку боргу загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період вересень -грудень 2015 року становить 42 869, 98 грн.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з" цієї статті (ч.2 ст.13 Закону).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000р. №1461 частину 2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було виключено та одночасно цим же Законом доповнено статті 2 та 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" пунктами, якими встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами "б"-"з" ст..13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". А саме, Законом №1461 доповнено пункт 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" абзацом четвертим відповідно до якого об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст..13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст..12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Також Законом №1461 встановлено розмір збору з зазначеного об'єкту оподаткування - 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами третім і четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (ст..4 Закону).

Таким чином, відповідно до Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з", ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21 -1 від 19.12.2003 р. зі змінами та доповненнями (надалі Інструкція).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зберігається зазначений вище порядок відшкодування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про існування у відповідача обов'язку відшкодовувати органам Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на доводи апеляційної скарги, відповідач не заперечує свого обов'язку щодо покриття понесених Фондом витрат, в той же час вказує на те, що позивачем не надано доказів фактично понесених витрат.

Відповідно до п.6.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із п. 6.5 Інструкції №21-1, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п.6.8 Інструкції №21-1, підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, отримавши розрахунки Фонду, про що не заперечував відповідач, підприємство було зобов'язаного сплатити такі суми у строки, які визначено п.6.8. Інструкції. При цьому, чинне законодавство не зобов'язує органи ПФУ направляти платникам будь-які інші докази на підтвердження фактичних витрат, ніж розрахунок, який складено у спосіб, передбачений Інструкцією №21-1. Крім цього, позивачем до справи долучені довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський компресор" залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року по справі №808/93/16 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України

(Повний текст ухвали виготовлено 08.06.2016р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська