Постанова № 58243996, 09.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 червня 2016 року № 826/22336/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (позивач)до Головного територіального управління юстиції у м. Києві (відповідач-1), Головного управління юстиції у Київській області (відповідач-2)третя особа:ОСОБА_1 (третя особа)прозняття арешту, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, в якому просило:

- зняти арешт, номер запису про обтяження: 162918 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації: 18.02.2013 року 14:43:11, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 36381432, виданий 11.02.2013 року, видавник: державний виконавець Махова Д.А., вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис обтяження: все нерухоме майно, Обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві, код ЄДРПОУ: 34691374, Особа, майно/права якої обтяжуються (власник): ОСОБА_1, Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, з вилученням запису про обтяження з наступного іпотечного нерухомого майна:

- домоволодіння, загальна площа - 343,0 кв.м., житлова площа - 169,1 кв.м., реєстраційний номер майна - 24786055, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, що перебуває в іпотеці AT «ПроКредит Банк» на підставі Договору іпотеки № 1.2645-ІД від 29.09.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за №3714 та Договору №1 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки від 18.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1502;

- земельної ділянки, площею 0,1603 га, кадастровий номер - НОМЕР_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, що перебуває в іпотеці AT «ПроКредит Банк» на підставі Договору іпотеки №1.2645-ІД від 29.09.2010 pоку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за №3714 та Договору №1 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки від 18.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1502.

- зняти арешт, зареєстрований 11.02.2013 року 15:59:22 за №13519553 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, накладений постановою про арешт майна, серія та номер: 36381432, виданий 11.02.2013 року, видавник: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, державний виконавець Махова Д.А.; вид обтяження: публічне обтяження, тип реєстрації: поточна, тип обтяження: арешт рухомого майна, Обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, код ЄДРПОУ: 34691374, Особа, майно/права якої обтяжуються (власник): ОСОБА_1, Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, з вилученням запису про обтяження з наступного заставного рухомого майна:

- автомобіля легкового, марки TOYOTA, модель PRADO, 2003 p.в., колір сірій, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, універсал, ідентифікатор НОМЕР_3, номер об'єкта НОМЕР_3, номер державної реєстрації: НОМЕР_5, що перебуває в заставі АТ «ПроКредит Банк» на підставі Договору застави транспортного засобу з майновим поручителем №1001-Д316 від 28.07.2005 року, що діє із змінами та доповненнями та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за №3867.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ПАТ «ПроКредит Банк» має пріоритетне право на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими особами.

У судовому засіданні 09.11.2015 року судом здійснено заміну відповідачів - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на їх правонаступників - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Головне управління юстиції у Київській області відповідно.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Відповідачі явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили. Від відповідача-1 29.09.2015 року через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи не заперечував проти задоволення позову.

З огляду на неявку в судове засідання представників відповідачів, які згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України є такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (позичальник, боржник) та AT «ПроКредит Банк» (банк) була укладена Рамкова угода №FW105.543 від 29.09.2010 року, в межах якої було укладено договір про надання кредитної лінії №105.41494 від 29.09.2010 року, а також, було укладено кредитну угоду №1001/12.01 від 28.12.2001 року, в межах якої було укладено ряд кредитних договорів (надалі - кредитні договори).

08.07.2005 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу №1001-Д316 з майновим поручителем, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3867 (надалі договір застави транспортного засобу). На підставі даного договору в заставу банку було передано транспортний засіб марки Toyota, модель Land Cruiser Prado, 2003 p.в., № кузова НОМЕР_3, днз АА 6444 AB (надалі - транспортний засіб).

29.09.2010 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки №1.2645-ІД1, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. та зареєстрований в реєстрі за №3714 (надалі - договір іпотеки). На підставі даного договору в іпотеку Банку було передано домоволодіння, загальною площею 343,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вулиця Стельмаха Михайла, будинок 3 та земельну ділянку, площею 0,1603 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Чайки, вулиця Стельмаха Михайла, 3 (надалі - Нерухоме майно).

Підписуючи договір застави транспортного засобу та договір іпотеки, ОСОБА_4 (надалі - заставодавець) взяв на себе зобов'язання виконати зобов'язання ФОП ОСОБА_3 за умовами кредитних договорів, в випадку їх невиконання, в межах вартості майна, що було передане в заставу (іпотеку) банку.

Станом на 17.09.2015 року заборгованість ФОП ОСОБА_3 за капіталом та процентами за кредитними договорами становить 402 124,48 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.09.2015 року (1 дол.США = 21,822599 грн.) складає 8 775 401,28 грн., та 3 472 314,24 грн., а разом - 12 247 715,52 грн.

Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимогам, з урахуванням викладених ним обставин, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (надалі - Закон №606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.1 ст.52 Закону №606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У ч.3 ст.54 Закону №606-XIV зазначено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до ст.57 Закону №606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

У ч.2 ст.60 Закону №606-XIV зазначено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Згідно ч.8 ст.54 Закону №606-XIV примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898-IV (надалі - Закон №898-IV) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У абз.11, абз.12, абз.13 ст.1 Закону №898-IV зазначено, що пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно; вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного и того ж нерухомого майна; нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

Згідно ч.1 ст.3 Закону №898-IV іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.6 та ч.7 ст.3 Закону №898-IV у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №898-IV обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Державна реєстрація застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.2 та ч.3 ст.1 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 року №2654-XII (надалі - Закон №2654-XII) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У ч.1 ст.20 Закону №2654-XII заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону №2654-XII звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Згідно до ч.7 ст.20 Закону №2654-XII реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №898-IV обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Державна реєстрація застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до п.4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 (в редакції на час винесення рішення у справі №369/7540/14-ц) (надалі - Порядок №868), у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об'єкти нерухомого майна, а саме на земельну ділянку, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

Згідно п.п.4 п.15 Порядку №868 під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Відповідно до п.п.10 п.37 Порядку №868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, наявність чинного обтяження, зареєстрованого на нерухоме майно боржника є підставою для відмови в реєстрації права власності на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами, банк звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом про звернення стягнення на нерухоме майно та визнання за банком права власності на нерухоме майно.

30.06.2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було ухвалено рішення по справі №369/7540/14-ц, яким звернуто стягнення на нерухоме майно шляхом набуття Банком права власності на це майно та визнання за банком права власності на нерухоме майно.

Згідно з відомостями, що містяться в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта, індексний номер 38131816 від 27.05.2015 року, за ОСОБА_1 зареєстроване обтяження, а саме: 18.02.2013 року було зареєстровано запис про обтяження - арешт нерухомого майна: номер запису про обтяження - 162918 (спеціальний розділ); дата, час державної реєстрації - 18.02.2013 14:43:11; підстава виникнення обтяження - постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 36381432, видана 11.02.2013 року; підстава внесення запису - Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 430741 від 18.02.2013 року 14:55:42; особа, майно/права якої обтяжуються (власник) - ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1; особа, в інтересах якої встановлено обтяження: Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», код ЄДРПОУ- 21677333.

Звернення стягнення на зазначене вище майно мало відбуватися з метою задоволення вимог стягувана - Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк».

11.02.2013 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №36381432 з метою виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.04.2012 року по справі №2609/8327/12 за позовом AT «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

04.02.2015 року дане виконавче провадження було закінчене та передане на виконання до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Київській області, де було прийняте до виконання за № 46517583.

На час звернення до суду з даним позовом, виконавче провадження №46517583 (36381432) з виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.04.2012 року по справі №2609/8327/12 закінчене, про що 02.09.2015 року винесено відповідну постанову.

Таким чином, у зв'язку із закінченням виконавчого провадження, арешт, що накладений на все майно ОСОБА_4, вже не забезпечує інтереси AT «ПроКредит Банк», як сторони виконавчого провадження.

Підчас укладення договору іпотеки, до державного реєстру іпотек було внесено запис про іпотеку нерухомого майна №10306078 від 29.09.2010 року 19:51:41. Іпотека не припинена і є чинною станом на дату подання даної позовної заяви, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна до об'єкта нерухомого майна №43814650 від 14.09.2015 року.

При цьому, арешт нерухомого майна за постановою суб'єкта оскарження за виконавчим провадженням № 36381432, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта № 38131816 від 27.05.2015 року зареєстрований 18.02.2013 року, тобто пізніше, ніж обтяження вказаних об'єктів іпотекою.

Умовами п. 6.4. договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за виробом іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя яким є застереження, вказане у розділі 7 договору з урахуванням інших умов договорів. П.6.5. договору передбачено, що вибір одного із способів звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки у будь-який інший спосіб, який не буде суперечити вимогам законодавства, діючого на момент такого стягнення.

Отже, беручи до уваги вищезазначене та враховуючи те, що арешт як обтяження був зареєстрований пізніше, ніж іпотека АТ «ПроКредит Банк», то саме АТ «ПроКредит Банк» як іпотекодержатель із найвищим пріоритетом має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки переважно перед будь-якими іншими кредиторами боржника, в тому числі, за виконавчими документами, на підставі яких був накладений оспорюваний арешт на нерухоме майно.

18.05.2015 року між банком, позичальником та заставодавцем було укладено угоду №1 про порядок погашення заборгованості (надалі - угода про погашення заборгованості), відповідно до умов якої заставодавець в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами передає у власність банку все заставне майно, в тому числі транспортний засіб.

Відповідно до п.2.2 договору застави транспортного засобу заставна вартість транспортного засобу становить 194 425,00 грн.

Як вже зазначалось вище, сума заборгованості за кредитними договорами станом на 17.09.2015 року становить 12 247 715,52 грн., тобто, значно перевищує вартість транспортного засобу.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 11.09.2015 року №47835660 за ОСОБА_1 зареєстроване наступне обтяження: 11.02.2013 року було зареєстровано запис про обтяження - арешт рухомого майна, а саме: зареєстровано: 11.02.2013 року 15:59:22 за №13519553; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 36381432, 11.02.2013 року; боржник: ОСОБА_1, код: НОМЕР_1, АДРЕСА_2; розмір основного зобов'язання: 7 869 075,96 грн.; термін дії - 11.02.2018 року.

Звернення стягнення на зазначене вище майно мало відбуватися з метою задоволення вимог стягувача - Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк».

Виконавче провадження №46517583 (36381432) з виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.04.2012 року по справі №2609/8327/12 закінчене, про що 02.09.2015 року винесено відповідну постанову.

Як вже зазначалось вище, підписуючи угоду про погашення заборгованості, сторони домовились про передачу у власність банку транспортного засобу в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині зняття арешту, номер запису про обтяження: 162918 (спеціальний розділ) та зняття арешту, зареєстрованого 11.02.2013 року 15:59:22 за №13519553.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV) (в редакції від 01.01.2013 року) записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно ч.2 ст.26 Закон №1952-IV (в редакції від 01.01.2013 року) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1952-IV (в редакції від 01.01.2016 року) записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Згідно ч.1 ст.26 Закону №1952-IV (в редакції від 01.01.2016 року) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерчства юстиції України від 12.12.2011 року №3502/5 (надалі - Порядок №3502/5) визначає процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) та скасування записів (далі - заява) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Згідно п.2.1 Порядку №3502/5 для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

У п.2.3 Порядку №3502/5 зазначено, що заявник під час подання заяви пред'являє органові державної реєстрації прав або нотаріусу документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703.

Відповідно до п.2.6 Порядку №3502/5 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Згідно п. 2.10 Порядку №3502/5 за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

Відповідно до п.2.11 Порядку №3502/5 державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.

Таким чином, записи в Державному реєстрі прав скасовуються на підставі судового рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що набрало законної сили. Зазначене судове рішення подається реєстратору разом із заявою та іншими документами, визначеними Порядком №3502/5.

Скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є правовою підставою для скасування запису у Державному реєстрі прав.

Отже, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, документи, визначені Порядком № 3502/5.

Таким чином, позовні вимоги в частині вилучення запису про обтяження з іпотечного нерухомого майна та вилучення запису про обтяження з заставного рухомого майна не підлягають задоволенню, оскільки внесення запису про скасування державної реєстрації здійснюється на підставі відповідної заяви позивача.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вищезазначений розподіл обов'язку доведення встановлює презумпцію правомірності дій позивача та наявність протиправності в діях суб'єкта владних повноважень, яка має бути спростована відповідачем певними засобами доказування.

Натомість в ході судового розгляду справи представником відповідача не було надано суду належних доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваних дій.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог в частині.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, ч.6 ст.128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» задовольнити частково.

2. Зняти арешт, номер запису про обтяження: 162918 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації: 18.02.2013 року 14:43:11, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 36381432, виданий 11.02.2013 року, видавник: державний виконавець Махова Д.А., вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис обтяження: все нерухоме майно, Обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві, код ЄДРПОУ: 34691374, Особа, майно/права якої обтяжуються (власник): ОСОБА_1, Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, з іпотечного нерухомого майна:

- домоволодіння, загальна площа - 343,0 кв.м., житлова площа - 169,1 кв.м., реєстраційний номер майна - 24786055, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, що перебуває в іпотеці AT «ПроКредит Банк» на підставі Договору іпотеки № 1.2645-ІД від 29.09.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за №3714 та Договору №1 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки від 18.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1502;

- земельної ділянки, площею 0,1603 га, кадастровий номер - НОМЕР_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, що перебуває в іпотеці AT «ПроКредит Банк» на підставі Договору іпотеки №1.2645-ІД від 29.09.2010 pоку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за №3714 та Договору №1 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки від 18.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1502.

3. Зняти арешт, зареєстрований 11.02.2013 року 15:59:22 за №13519553 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, накладений постановою про арешт майна, серія та номер: 36381432, виданий 11.02.2013 року, видавник: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, державний виконавець Махова Д.А.; вид обтяження: публічне обтяження, тип реєстрації: поточна, тип обтяження: арешт рухомого майна, Обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, код ЄДРПОУ: 34691374, Особа, майно/права якої обтяжуються (власник): ОСОБА_1, Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, з заставного рухомого майна: автомобіля легкового, марки TOYOTA, модель PRADO, 2003 p.в., колір сірій, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, універсал, ідентифікатор НОМЕР_3, номер об'єкта НОМЕР_3, номер державної реєстрації: НОМЕР_5, що перебуває в заставі АТ «ПроКредит Банк» на підставі Договору застави транспортного засобу з майновим поручителем №1001-Д316 від 28.07.2005 року, що діє із змінами та доповненнями та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за №3867.

4. В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

5. Судові витрати в сумі 1 218,00 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (код ЄДРПОУ 21677333) за рахунок асигнувань Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук