Ухвала суду № 58240823, 08.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Писанець В.А.

№22-ц/796/8471/2016 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №757/283/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Шебуєвої В.А.,

ОніщукаМ.І.,

за участю секретаря Горобець А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Луцького міського центру зайнятості на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 січня 2016 року в справі за позовною заявою Луцького міського центру зайнятості до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А

У грудні 2015 року Луцький міський центр зайнятості звернувся в суд з позовною заявою до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про стягнення коштів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 січня 2016 року у відкритті провадження по справі за позовною заявою Луцького міського центру зайнятості до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про стягнення коштів відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, Луцький міський центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду для продовження розгляду.

Зазначає, що висновок суду про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є незаконним та необґрунтованим.

Посилаючись на норми КАС України та Постанову Верховного суду України від 22.09.2015 року, вказує, що спір про стягнення грошових коштів, виплачених як матеріальне забезпечення ОСОБА_2 внаслідок поновлення її на роботі за рішенням суду не підпадає під дію п. 4 ч. 4 ст. 50 КАС України та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволення.

Відмовляючи у відкритті провадження в справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підвідомчий адміністративному суду.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Луцький міський центр зайнятості звернувся в суд з позовною заявою до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про стягнення коштів - допомоги по безробіттю, що були виплачені ОСОБА_2 у зв'язку з отриманням статусу безробітної. (а.с. 2-3)

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування.

Тобто, однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Тобто суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду із позовом до особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності, а тому даний спір про стягнення грошових коштів не підпадає під дію ч.4 ст. 50 КАС України та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Такий правовий висновок зроблений у постанові Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року в справі №21-1884а15.

Отже, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, помилково прийшов до висновку, що справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Луцького міського центру зайнятості задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 січня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

В.А. Шебуєва