Ухвала суду № 58240585, 01.06.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 733/702/15-ц Провадження № 22-ц/795/802/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Овчарик В. М. Доповідач - Губар В. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГубар В.С.суддів:Висоцької Н.В., Позігуна М.І., при секретарі:Халимон Т.Ю.за участю:представника відповідача Козового О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Державної акціонерної компанії «Хліб України» про задоволення грошових вимог, стягнення середньої заробітної плати за затримку видачі дублікату трудової книжки, виплати середнього заробітку за затримку виконання рішення суду і наказу № 170 від 26.05.2006 року, виплати відпускних за період вимушеного прогулу, матеріальної допомоги на оздоровлення,-

в с т а н о в и в:

В квітні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що з 07 вересня 2004 року по 26 травня 2006 року він двічи поновлювався та тричі звільнявся з посади директора ДП ДАК «Хліб України» Ічнянське хлібоприймальне підприємство», за що з відповідача було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Після його поновлення на роботі він здавав відповідачу дублікат трудової книжки, оскільки її оригінал знаходився у приватній структурі, в якій він у цей час працював, і з якої звільнився 28 лютого 2005 року, після чого став на облік у центрі зайнятості. Дублікат трудової книжки знаходиться у відповідача. Наказом від 26 травня 2006 року № 170-к, з яким він ознайомився 5 червня 2006 року, його в черговий раз поновлено на роботі, однак цей наказ залишився без виконання.

Виходячи з викладеного, та, уточнивши свої позовні вимоги, ОСОБА_6 просив стягнути з державної акціонерної компанії «Хліб України» на його користь середній заробіток за затримку видачі дублікату трудової книжки за період з 5 червня 2006 року до 5 серпня 2006 року у розмірі 2508 грн. 84 коп; 2508 грн. 84 коп. за невиконання наказу № 170-к від 26 травня 2006 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 03 лютого 2006 року про його поновлення на роботі. Зазначав, що його вимушений прогул становить 1 рік і 9 місяців за період з 07 вересня 2004 року до 26 травня 2006 року (останній наказ про його поновлення), тому відповідно до умов п.5.3 контракту просив стягнути з відповідача відпускні у розмірі 2195 грн. 37 коп. та 2195 грн. 37 коп. матеріальної допомоги на оздоровлення, які не були виплачені позивачеві при останньому звільненні. Крім того, просив суд визнати робочими днями 30 березня 2005 року, 14 лютого 2006 року, 21 лютого 2006 року та 05 червня 2006 року, оскільки у ці дні він був на роботі, що підтверджується наданими ним копіями відрядження, та стягнути з відповідача на його користь 132 грн. заробітної плати за ці 4 дні з розрахунку 1 000 грн. його заробітної плати згідно контракту.

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин , що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції необ»єктивно підійшов до вирішення спору та приховував позицію відповідача, робив незрозумілі перерви у судовому засіданні для таємного збору паперів та досліджував докази позивача і утримувався від дослідження доказів і заперечень відповідача, що, на думку апелянта, є порушенням процесуального закону, а також в порушення ст.64 ЦПК України відмовився витребувати письмові докази в оригіналі.

Апелянт вказує, що наказ № 170-к від 26.05.2006 року, наданий суду відповідачем, не містить круглої печатки, а копія статуту ДАК „Хліб України" сфальсифікована і не може бути належним доказом у справі.

ОСОБА_6 посилається на те, що судом першої інстанції не наведено мотивів відмови у виплаті середньої заробітної плати за період з 05.06.2006 року по 05.08.2006 року в розмірі 2508,84 грн. за затримку виконання наказу № 170-к від 26 травня 2006 р. та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 3.02. 2006 р. про поновлення його на роботі. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову стягнення 132 грн. заробітної плати за 4 дні (30.03. 2005; 14 і 21 лютого 2006р. та 05.06 2006 р.) та про стягнення грошових коштів за затримку видачі дублікату трудової книжки.

Не згоден з висновком суду про відмову у виплаті відпускних і суми на оздоровлення, який суд обґрунтовує тим, що ці вимоги вже були предметом судового розгляду в 2005, 2006, 2008 і 2009 роках, оскільки суд самовільно приєднав до справи копії судових рішень щодо позивача за вказані періоди і що мотиви відмови у задоволенні аналогічних вимог були різними.

ОСОБА_6 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що документально підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідно до положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка позивача в суд не перешкоджає розглядові справи.

В апеляційному суді представник ДАК «Хліб України» підтримав заперечення відповідача на апеляційну скаргу, яку вважає необґрунтованою та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Наголошував, що з 02 березня 2006 р. позивач звільнений по ст. 40 ч. 4 КЗпП України за прогул без поважних причин і після цього на посаді більше не поновлювався. Трудові правовідносини з позивачем припинені з 02.03.2006 р. і натепер будь-які грошові зобов»язання відповідача перед ОСОБА_6 - відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оригінал особової справи ОСОБА_6, статутні документи, оригінали Журналу реєстрації трудових книжок, Книги обліку руху трудових книжок директорів дочірніх підприємств з 15 вересня 2001 року по 22 вересня 2010 року та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.02.2016р. скасовано ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 24.09. 2015 р. якою залишено без змін рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07.08.2015р.,справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Частиною 1 статті 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України. Згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Перевіряючи доводи скарги, апеляційним судом витребуваний та досліджений оригінал особової справи ОСОБА_6 та встановлено, що особова справа позивача не містить жодних відомостей або документальних доказів про те, що ОСОБА_6 надавав відповідачеві дублікат трудової книжки.

Апеляційним судом також витребувані та досліджені оригінал Книги обліку руху трудових книжок директорів дочірніх підприємств з 15 вересня 2001 року по 22 вересня 2010 року та оригінал Журналу реєстрації трудових книжок. Зазначені документи підтверджують, що ОСОБА_6 надавав відповідачеві трудову книжку та отримав її 16.09.2004 р.; відповідачеві трудової книжки після 16 вересня 2004 року - у вказаних Книзі та Журналі - не зафіксовано. Записи про надання ОСОБА_6 відповідачеві дублікату трудової книжки у вказаній Книзі обліку руху трудових книжок директорів дочірніх підприємств та в Журналі реєстрації трудових книжок - відсутні. Отже, вимоги позивача про стягнення на його користь середнього заробітку за затримку видачі дублікату трудової книжки за період з 5 червня 2006 року до 5 серпня 2006 року у розмірі 2508 грн. 84 коп. не доведені у суді першої інстанції і не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді і у задоволенні цих вимог позивачеві відмовлено правильно. Відтак, доводи апеляційної скарги щодо безпідставної відмови судом першої інстанції в задоволенні цих позовних вимог не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд відхиляє аргументи скарги про залучення судом першої інстанції до матеріалів справи сфальсифікованих письмових доказів, оскільки усупереч ст. 60 ЦПК України позивачем не доведено у суді першої інстанції та не представлено апеляційному суду належних і допустимих документальних доказів які саме наявні у справі документи визнані недостовірними в судовому порядку.

Апеляційний суд не приймає аргументи скарги про неналежне фіксування судових засідань у суді першої інстанції, виходячи з наступного.

Главою 5 Розділу ІІІ ЦПК України передбачений порядок та умови проведення фіксування цивільного процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитись із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.

Виходячи з приписів ст. 27 ЦПК України передбачено право особи, яка бере участь у справі, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти.

З матеріалів справи вбачається, що по цій справі судові засідання проводились: 29 квітня 2015 року (початок о 10 год. 00 хв., закінчення - 0 10 год. 04 хв. -відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представника відповідача та витребування додаткових документів), 21 травня 2015 року розгляд справи не відбувся у зв'язку з відсутності головуючого по справі судді), 04 червня 2015 року (початок о 09 год. 00 хв., закінчення - о 10 год. 01 хв. - оголошення ухвали про задоволення заяви про відвід судді Головченко М.М.), 16 червня 2015 року (початок о 15 год. 00 хв., закінчення - о 15 год. 15 хв. - відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представника відповідача), 02 липня 2015 року (початок о 15 год. 00 хв., закінчення о 16 год. 32 хв. оголошенням перерви у зв'язку з необхідністю надання доказів по справі), 15 липня 2015 року (початок о 14 год. 00 хв. І закінчення о 14 год. 55 хв. оголошенням перерви по справі для витребування документів), 29 липня 2015 року (початок о 14 год. 00 хв., закінчення - о 17 год. 08 хв. оголошенням перерви для повторного витребування документів), 07 серпня 2015 року ( початок о 14 год. 00 хв., закінчення - 0 15 год. 35 хв. оголошенням рішення по справі).

З досліджених апеляційним судом технічних записів судових засідань (3 диски) встановлено, що на компактдисках наявні технічні записи всіх судових засідань в повному обсязі. Зауваження позивача з приводу неправильності чи неповноти запису фіксування судових засідань по справі технічними засобами - відсутні, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний судом не може визнати обґрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2005 року ОСОБА_6 поновлений на посаді директора дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» Ічнянське хлібоприймальне підприємство.

Додатковим рішенням Ічнянського районного суду від 05 квітня 2005 року вказано, що ОСОБА_6 поновлено на посаді директора з 07 вересня 2004 року ( т.1 а.с.197-199).

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 14 липня 2005 року рішення Ічнянського районного суду від 18 лютого 2005 року та додаткове рішення від 05 квітня 2005 року залишені без змін і набрали законної сили (а.с.200 т.1)

На виконання рішення Ічнянського районного суду від 05 квітня 2005 року наказом ДАК «Хліб України» № 85-к від 29 березня 2005 року ОСОБА_6 поновлений на посаді директора дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Ічнянське ХПП» з 07 вересня 2004 року (а.с.201 т.1).

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 29 червня 2006 року змінено рішення Ічнянського районного суду від 17 квітня 2006 року та стягнуто з дочірнього підприємства ДАК «Хліб України Ічнянське хлібоприймальне підприємство на користь ОСОБА_6 2130 грн. 34 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Як убачається з мотивувальної частини рішення, період стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить з вересня 2004 року по 29 березня 2005 року. Рішення Ічнянського районного суду від 17 квітня 2006 року в частині відмови у стягненні компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги на оздоровлення, премії - відмовлено і в цій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін та набрало законної сили. Відповідно до ст. 61 ЦПК України рішення апеляційного суду Чернігівської області від 29 червня 2006 року та рішення Ічнянського районного суду від 17 квітня 2006 року набрали законної сили і є преюдиціальними при вирішенні цієї справи. (а.с.210-217 т. 1).

Наказом ДАК «Хліб України» № 86-к від 30 березня 2005 року ОСОБА_6 звільнений з посади директора дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Ічнянське хлібоприймальне підприємство» (т.1 а.с.49).

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 03 лютого 2006 року ОСОБА_6 поновлений на посаді директора дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Ічнянське хлібоприймальне підприємство» з 30 березня 2005 року (т. 2 а.с.72-79).

На виконання рішення апеляційного суду Чернігівської області від 03 лютого 2006 року, наказом № 53-к від 21 лютого 2006 року ОСОБА_6 поновлений 21 лютого 2006 року на посаді директора дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Ічнянське хлібоприймальне підприємство». (т. 1 а.с.50). Наказом № 170-к від 26 травня 2006 року внесено зміни до наказу № 53-К від 21 лютого 2006 року із вказівкою, що ОСОБА_6 поновлений на посаді директора дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Ічнянське хлібоприймальне підприємство» з 30 березня 2005 року. З наказом № 170-к від 26.05.2006 р. ОСОБА_6 ознайомлений 05 червня 2006 року, що підтверджується його особистим підписом на цьому наказі (т.1 а.с.54, т. 2 а.с.57). Відповідно до ст. ст. 60, 64 ЦПК України вказаний наказ № 170-к від 26.05.2006 р. позивачем не спростований та є належним і допустимим доказом у цій справі. Апеляційному суду надана копія цього наказу, засвідчена відтиском печатки відділу кадрів ДАК «Хліб України. Відсутність на цьому документі круглої печатки підприємства, на чому наголошує апелянт, не впливає на вирішення спору по суті і ці доводи скарги не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Як убачається з рішення апеляційного суду Чернігівської області від 05 січня 2007 року, ОСОБА_6 звертався в суд з позовом про стягнення з ДАК «Хліб України» середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2005 року до 26 травня 2006 року, стягнення компенсації за невикористану відпустку та матеріальної допомоги. Цим рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 05 січня 2007 року позов задоволено частково. З дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Ічнянського хлібоприймального підприємства на користь ОСОБА_6 стягнуто 6535 грн.89 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30 березня 2005 року по 02 лютого 2006 року. В задоволенні решти позову відмовлено (а.с.208-209). Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 05 січня 2007 року набрало законної сили та є преюдиціальним при вирішенні цієї справи.

Відтак, беручи до уваги вищевказані рішення апеляційного суду Чернігівської області від 29 червня 2006 року та рішення Ічнянського районного суду від 17 квітня 2006 року, рішення апеляційного суду Чернігівської області від 05 січня 2007 року вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07 вересня 2004 року до 26 травня 2006 року задоволенню не підлягають.

Твердження ОСОБА_6, що судом першої інстанції необгрунтовано відмовлено у стягненні середньої заробітної плати за затримку виконання рішення апеляційного суду Чернігівської області від 03 лютого 2006 року та наказу № 170-к віл 26.05.2006 року за період з 05.06.2006 року по 05.08.2006 року не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді, оскільки наказом № 170-к віл 26.05.2006 року було внесено зміни в наказ № 53-к від 21.02.2006 року, а ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2009 року задоволено позов ОСОБА_6 та на підставі ст. 236 КЗпП України стягнуто з Державної акціонерної компанії «Хліб України» на користь ОСОБА_6 оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі в розмірі 2530 грн. 76 коп. Зокрема, за період з 03.02.2006 року по 26.05.2006 року - 2157 грн.46 коп. та за період з 26.05.2006 року по 05.06.2006 року - 373 грн. 50 коп. (т.1 а.с.206).

За таких обставин вимоги позивача про визнання робочими днями дні 30.03.2005 р., 14.02.2006 р., 21.02.2006 р., 05.06.2006 р. та стягнення за ці дні заробітної плати у розмірі 132 грн. спростовуються наявними у справі доказами і задоволенню не підлягають.

Окрім того, чинне трудове законодавство України не передбачає такої диспозиційної норми закону як невиконання роботодавцем наказу про поновлення на роботі та не передбачає санкцій у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі невиконання та за період невиконання наказу про поновлення на роботі.

В спростування доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не були витребувані надані відповідачем документи в оригіналі, а саме статут, накази про звільнення та поновлення його на роботі не завірені круглою печаткою, апеляційним судом в судовому засіданні були оглянуті оригінали вказаних документів, які належним чином оформлені та завірені.

Апелянтом не надано обґрунтування в порядку ст. ст. 57-60 ЦПК України в чому полягає відсторонення суду від дослідження доказів і заперечень відповідача.

Приписами ч. 3 ст. 131 ЦПК визначено, що сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов»язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.

Зокрема, зважаючи на загальнодоступний Єдиний Державний реєстр судових рішень, позивач мав би надати суду наявну в реєстрі ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 30 червня 2010 р., якою залишено без змін рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2010 року, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6 до Державної акціонерної компанії «Хліб України» і дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Ічнянське хлібоприймальне підприємство про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за відпрацьовані дні 14.02.2006 р. та 05.06.2006 р., за затримку видачі трудової книжки, компенсації відпускних та виплати компенсації на оздоровлення ( справа 22ц-2399/2010), залишені без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2012 р. (справа № 6-44632св12).

З огляду на вищевикладене, аргументи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права необґрунтовані та не містять передбачених процесуальним законом підстав для скасування правильного по суті судового рішення. Отже, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: