Ухвала суду № 58238613, 17.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/15/16

Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Плавич Н.Д.

суддів: Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.

за участю секретаря - Полякової В.О.

у відкритому судовому засіданні у присутності відповідача ОСОБА_2, його представника, який діє за довіреністю,

розглянула апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, який діє за ордером та договором про надання правової допомоги,

на рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.10.2015р.

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2013р. позивач ОСОБА_3 звернулася до Київського районного суду м. Одеса до відповідача ОСОБА_2 з позовом про стягнення коштів за невиконання зобов'язання, просила стягнути зі ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 2 337 952, 50 грн., та 3 % річних у розмірі 206 572,49 грн. та витрати по сплаті судового збору (а.с.2-4т.1).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 23.05.2013 р. провадження по справі було відкрито (а.с.19,т1).

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. Звернув увагу на те, що є рішення Київського районного суду м. Одеси від 13.09.2012р. про відмову в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про розірвання договору доручення, повернення безпідставно набутого майна. Вказане рішення набуло чинності на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області від 28.02.2013р. (а.с.76, 97-103, 127-128, т1).

Протокольною ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.06.2013р. відмовлено відповідачу ОСОБА_2 в задоволені заяви про закриття провадження по справі.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.10.2013 р. скасовано ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17.06.2013р., питання щодо вирішення клопотання про закриття провадження у справі передано на новий розгляд до того ж суду першої інстанції (а.с.209-210,т1)

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 17.01.2014р. справа за вказаним позовом прийнята в провадження іншого судді (а.с.11,т.2).

Ухвалою суду першої інстанції від 20.02.2014р. за заявою ОСОБА_2 провадження по справі за вказаним позовом закрито (а.с.26-27, т.2).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02.04.2014р. ухвала Київського районного суду м. Одеси від 20.02.2014 р. скасована, справа направлена на новий розгляд до того ж суду (а.с.62-63,т2).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 18.04.2014р. справа за вказаним позовом прийнята в провадження нового судді (а.с.66-67,т2).

Ухвалою вказаного суду від 11.09.2014р. закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу(а.с.139-141,т2)..

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.11.2014р. ухвала Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2014 р. скасована, справа направлена до суду першої інстанції для розгляду позову по суті (а.с.162-163,т2).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2014р. справа прийнята до провадження іншого судді (а.с.165,т2).

В ході розгляду справи позивач неодноразово подавала заяви про зміну підстав позову, збільшення обсягу позовних вимог. На підставі заяви представника позивача, ОСОБА_6 від 10.06.2015 р. позивач просить стягнути зі ОСОБА_2 кошти в розмірі 8 150 065,90 грн. (а.с. 222, т.2).

В обґрунтування позовних вимог позивач, її представник посилалися на те, що позивач ОСОБА_3, на виконання домовленостей, досягнутих з відповідачем щодо спільної діяльності з купівлі корпоративних прав ТОВ «Фортуна» та утримання товариства, сплатила всього 660 000 доларів США в рахунок оплати вартості 70% частки у статутному капіталі ТОВ «Фортуна», а також 59 600 доларів США, і 69 200 грн. на утримання ТОВ «Фортуна». Позивач зазначала, що згідно письмової відповіді ОСОБА_7 від 02.02.2014 р. він отримав від ОСОБА_2 у якості сплати за придбання ОСОБА_3 70 % частки у статутному капіталі ТОВ «Фортуна» лише 180 000 доларів США., решта грошей ОСОБА_2 не передана. Посилаючись на вказані обставини, просила про задоволення її уточнених позовних вимог.

У суді першої інстанції представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 позов підтримав. При цьому, представник пояснив, що між сторонами було укладено усний змішаний правочин, у зв'язку із невиконанням зобов'язань по якому, відповідач повинен повернути позивачу грошові кошти.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав надані письмові заперечення, письмові пояснення, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В своїх запереченнях посилався на те, що ніяких усних чи письмових договорів із позивачем не укладав. Існувала лише домовленість між трьома особами: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 придбати базу відпочинку «Фортуна» у частках 70% - позивач, 30 % - відповідач та ОСОБА_5 (15% + 15%). Відповідач також підтримав заяву про застосування строку позовної давності.

Рішенням суду першої інстанції від 02.10.2015р. в позові ОСОБА_3 відмовлено(а.с.258-262,т2).

В апеляційній скарзі апелянт, представник позивача ОСОБА_3, просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про задоволення її позову в повному обсязі, посилаючись на те, що висновок суду не відповідає вимогам закону, доказам, які зібрані по справі.

В апеляційному суді представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав. Представнику було запропоновано надати обґрунтування позовним вимогам, обґрунтувати ціну позову, визначитися, які правовідносини виникли між сторонами. Пояснення представника позивача в письмовій формі приєднані до матеріалів справи(а.с.58-59,т3).

Відповідач ОСОБА_2, його представник надали свої заперечення, вважають рішення законним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи скарги, заперечення на неї, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності з вимогами ч1ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Уточнив позовні вимоги позивач просила стягнути з відповідача грошові кошти за невиконання відповідачем умов змішаного правочину стосовно спільної діяльності із купівлі корпоративних прав ТОВ «Фортуна».

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_3, її представник посилалися на наявність двох розписок від 13.02.2008 р.(а.с. 99, т2), від 15.02.2008 р. (а.с.100,т2).

Відповідно до розписки від 13.02.2008 р. зазначено, що ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 суму коштів у розмірі 1 094 350 грн., що відповідає еквіваленту 215 000 дол. США в рахунок майбутнього придбання 70 % ТОВ «Фортуна». У цій же розписці ОСОБА_2 власноручно написав, що вказані гроші отримав для передачі ОСОБА_4

Відповідно до розписки від 15.02.2008 р. ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 суму грошей у розмірі 391 375 грн., що відповідає еквіваленту 77 500 дол. США, в рахунок придбання 70 % ТОВ «Фортуна». У даній розписці ОСОБА_2 також власноручно написав, що вказані гроші отримав для передачі ОСОБА_4

Відповідно до розписки від 15.02.2008 р., яка підписана ОСОБА_4 (а.с.101,т2), ОСОБА_4, зазначивши себе продавцем частки статутного фонду ТОВ «Фортуна», підписав, що отримав від покупця ОСОБА_2 суму грошей у розмірі 1 905 000 грн., що відповідає еквіваленту 375 000 дол. США, з урахуванням отриманого раніше авансу у розмірі 508 000 грн. в рахунок продажу 30% частки підприємства ТОВ «Фортуна». У розписці зазначено, що приймання-передача грошей та написання розписки відбулося за присутності двох свідків. Факт приймання-передачі зазначених грошових коштів підтверджений підписом ОСОБА_5 та ОСОБА_8

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_3 посилається на положення ст.ст. 628, 655, 1130, 1132 ЦК України.

Суд проаналізував вказані норми матеріального права та зазначив наступне. Частиною 2 ст. 628 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Згідно ст. 1132 ЦК України, за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Статтею 167 ГК України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно ст. 147 ЦК України та ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог діючого законодавства, правочин, щодо купівлі - продажу корпоративних прав мав бути оформлений письмово. Між тим, докази про письмову форму укладання змішаного правочину позивач суду не надала.

Частиною 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів: рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

З урахуванням законодавства, діючого на час виникнення правовідносин, договір купівлі-продажу корпоративних прав підлягав вчиненню у письмовій формі, проте для внесення змін до установчих документів, пов'язаних зі зміною учасників, такий документ підлягав нотаріальному посвідченню. Судом звернута увага, що сторони не оспорювали, що будь-якого письмового договору між ними не укладалось та нотаріально не посвідчувалося.

Аналізуючи зміст розписок: від 13.02.2008р., від 15.02.2008 р. суд зробив висновок, що грошові кошти на придбання 70 % частин ТОВ «Фортуна» на ім'я ОСОБА_3 отримав ОСОБА_5 У цих розписках ОСОБА_2 засвідчив лише факт отримання грошових коштів для передачі ОСОБА_4, а останній підписав розписку від 15.02.2008 р. про отримання грошових коштів.

Дав оцінку вказаним вище доказам, які зібрані у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що немає підстав вважати, що між сторонами по справі було укладено змішаний договір щодо спільної діяльності щодо купівлі корпоративних прав ТОВ «Фортуна», доказів на підтвердження позовних вимог не надано.

В матеріалах справи є також копія рішення Київського районного суду м. Одеси від 13.09.2012 р. на підставі якого відмовлено в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання договору доручення та повернення безпідставно набутого майна (а.с.87-89, 79-82, 127-128, т.1). Вказане рішення є чинним.

У суді першої інстанції відповідач ОСОБА_2 звернув увагу на те, що база відпочинку «Фортуна» у 2010 році перейшла у власність ПП «Акварель МАК», єдиним засновником якого є саме ОСОБА_3

В суді першої інстанції відповідач ОСОБА_2 посилався на пропуск позивачем строку для звернення до суду. Щодо заяви відповідача ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності, суд зазначив, що відповідачем не надано обґрунтувань та пояснень з причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Дав оцінку доказам, що зібрані по справі суд відмовив в позові ОСОБА_3 по суті.

В апеляційному суді представник позивача ОСОБА_3 посилався на необґрунтованість висновку суду. Колегія з вказаними длводами не погоджується. Доводи апеляційної скарги, письмові пояснення щодо ціни позову, які представлені представником позивача повторюють доводи і пояснення, які перевірялися в ході розгляду справи, їм надана оцінка в рішенні суду першої інстанції. З урахуванням зазначеного, апеляційна скарга відхиляється, рішення місцевого суду залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 303,307ч1п1,308,315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, який діє за ордером та договором про надання правової допомоги, відхилити, рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.10.2015р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів , - залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: Н.Д. Плавич

Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська