Постанова № 58237560, 09.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 479/212/16-п 09.06.2016 09.06.2016 09.06.2016

Номер провадження: 33/784/87/16

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/784/87/16 Головуючий у першій інстанції:

Категорія: ч.1 ст.212-2 КУпАП суддя: Кондрачук А.П.

Головуючий апеляційного суду:

суддя: Значок І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Значок І.С.

при секретарі Луговенко К.С.

за участі особи, притягнутої

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11 квітня 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаїв, громадянина України, працюючого на посаді голови Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області, проживаючого в АДРЕСА_1,

- притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 - 2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 510 грн.

Також стягнуто судовий збір в сумі 275 грн.60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді голови Кривоозерської районної державної адміністрації України в Миколаївській області, з 1 квітня 2015 року згідно розпорядження Президента України від 31 березня 2015 року № 363/2015-рп у відповідності з підпунктом 1.1. «Розподілу обов'язків між головою райдержадміністрації, першим заступником, заступником голови райдержадміністрації та керівником апарату райдержадміністрації з реалізації повноважень, передбачених Законом України «Про місцеві державі адміністрації», затвердженого розпорядженням голови РДА від 03 листопада 2014 року № 283-р, забезпечує виконання Конституції та Законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади. Крім цього, у відповідності з номенклатурою посад працівників Кривоозерської райдержадміністрації, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці : «Голова районної державної адміністрації здійснює керівництво діяльністю установи за всіма напрямками її роботи. Забезпечує охорону державної таємниці в установі, здійснює за нею постійний контроль згідно зі статтями 5, 37 Закону України «Про державу таємницю».

В порушення вимог підпункту 1.1. Розподілу обов'язків, частини 5 статті 37 Закону, пункту 3, підпункту 2 пункту 749 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939, зобов'язання громадянина України у зв'язку з допуском до державної таємниці в частині виконання вимог режиму секретності, ОСОБА_3 не забезпечував контроль за охороною державної таємниці, що в свою чергу призвело до невжиття заходів з охорони державної таємниці посадовими особами установи.

Таким чином, ОСОБА_3, будучи головою Кривоозерської РДА, не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контроль за охороною держави таємниці в установі, що вказано в акті тематичної перевірки охорони державної таємниці від 1 січня 2015 року № 64/4/4т, чим скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачене пунктом 6 частини 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.

Зазначає, що у постанові вказано, що протокол про адміністративне правопорушення складено Службою безпеки України в Миколаївській області, однак, відповідно до ч.1 ст.255 КУпАП складання протоколів про адміністративне правопорушення віднесено не до компетенції державного органу, яким є Служба безпеки України, а до компетенції уповноважених цим органом його посадових осіб.

На переконання апелянта, протокол про адміністративне правопорушення складений особою, повноваження якої, в матеріалах не підтверджені.

Зазначає, що він, як керівник державного органу, здійснив всі заходи для забезпечення охорони державної таємниці, а саме: в райдержадміністрації створено РСО; на нарадах у голови райдержадміністрації і на планових заняттях з правової підготовки працівників райдержадміністрації до відома працівників доводяться правові акти, що регламентують питання охорони державної таємниці; РСО розміщене в приміщенні, що відповідає вимогам чинного законодавства щодо його обладнання, забезпечене в повному обсязі необхідними журналами, книгами, папером, сейфами для зберігання документів; штатним розкладом райдержадміністрації передбачено посаду начальника РСО; працівник, що здійснює в райдержадміністрації повноваження РСО своєчасно і в повному обсязі отримує заробітну плату відповідно до чинного законодавства.

На думку апелянта, об'єктивним показником наявності контролю є відсутність в райдержадміністрації передбачених ст. 39 Закону "Про державну таємницю" фактів, зокрема: розголошення державної таємниці, втрати документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації. Недоліки ж в роботі інших працівників райдержадміністрації, зокрема, керівника РСО, не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності керівника державного органу.

Заслухавши пояснення апелянта та його захисника на підтримку апеляційної скарги, які просили задовольнити скаргу, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Висновки суду про те, що в діях ОСОБА_1. вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-2 КУпАП обґрунтовані і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Так, вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення та акту за результатами перевірки стану охорони державної таємниці в Кривоозерській районній державній адміністрації Миколаївської області, складеного спеціальною експертною комісією Управління СБ України в Миколаївській області

Апелянтом будь яких заперечень щодо наявності визначених у акті та протоколі порушень стану РСО не зазначалось.

Водночас, ОСОБА_1 пояснив, що допущення таких порушень в основному стало можливим через неналежне його інформування начальником РСО про дійсний стан забезпечення охорони державної таємниці. Тоді як, ним приймались максимальні заходи для надання можливості керівнику РСО належним чином виконувати покладені на нього обов'язки.

Таким чином, висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи і є вірним.

Доводи апелянта про складання протоколу неповноважною особою є неспроможними з огляду на наданий апеляційному суду Наказ начальника УСБУ в Миколаївській області №77 від 27.02.2015р., згідно якого, ОСОБА_4 включений до переліку осіб, уповноважених на оформлення матеріалів та складання протоколів про адміністративні правопорушення у сфері охорони інформації з обмеженим доступом.

Разом з тим, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, разом з обставинами, що мають значення для правильного вирішення справи, суд зобов'язаний був з'ясувати й обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, крім іншого, суд зобов'язаний враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.

Зазначених вимог закону суд не дотримався.

Так, при визначенні міри стягнення суд вірно врахував дані про особу ОСОБА_1, який до адміністративної відповідальності притягується вперше.

До того ж, суд послався на характер вчиненого правопорушення, однак, не вказав які саме обставини мав на увазі у цьому сенсі.

Між тим, у апеляційному суді ОСОБА_1 пояснив, що на момент розгляду протоколу про адміністративне правопорушення у Кривоозерському районному суді, вказані в акті недоліки були усунуті. Вказане підтверджується дослідженим судом актом перевірки спеціальною експертною комісією УСБУ в Миколаївській області від 18.03.2016р.

До того ж він приймає заходи впливу до керівника РСО за неналежне виконання ним своїх посадових обов'язків та несвоєчасне доведення до відома щодо наявності порушень вимог чинного законодавства щодо охорони державної таємниці в Кривоозерській РДА.

Не встановлено також будь яких негативних наслідків такого порушення (у виді розголошення державної таємниці, втрати документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації тощо).

Тому призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу хоч і в мінімальному розмірі є необґрунтованим.

За вказаних обставин та у сукупності з виключно позитивними даними про особу ОСОБА_1, зокрема його участі у зоні АТО у якості волонтера, суд вважає можливим, на підставі ст.22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

З урахуванням наведеного рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 294, 22 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11 квітня 2016 року, якою ОСОБА_3, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого п.6 ч. 1 ст. 212 - 2 КУпАП скасувати.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Справу провадженням закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Значок І.С.