Вирок № 58235776, 07.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11-кп/790/269/16 Головуючий 1-ої інстанції:

Справа: № 644/9967/15-к Лігус С.М.

Категорія: ч.1 ст. 185 КК

В И Р О К

Іменем України

07 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Каплієнка І.І.,

суддів - Григорова П.О., Плетньова В.В.

при секретарі - Попсуйшапка М.А.,

за участю прокурора - Мазепіної М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року, відповідно до якого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Лебяже Зачепилівського району Харківської області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, не працюючий, місця постійного проживання та реєстрації не має, в силу ст. 89 КК України є особою що не має судимості

засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 11 вересня 2015 року близько 18-00 години, він, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, таємно викрав велосипед «ЛВЗ моделі «Тіса», що належав гр.ОСОБА_3, вартістю 600 гривень.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить вирок скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, посилаючись на те, що покарання ОСОБА_2 призначено всупереч вимогам ст. 65 КК України, оскільки покарання у виді обмеження волі санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, за якою ОСОБА_2 засуджено, не передбачено, а про перехід до більш м'якого покарання обвинуваченому, у вироку не зазначається.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_2, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, та обгоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до положень ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, за якою обвинуваченому ОСОБА_2 призначено покарання у виді обмеження волі, такий вид покарання не передбачений, а підстави для призначення саме такого виду покарання судом у вироку не наведені.

Як зазначив суд, ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України є особою, що не має судимостей, неодружений, не працює, за місцем тимчасового проживання характеризуються задовільно.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд відніс щире каяття обвинуваченого, а обставин, що його обтяжують не встановив.

Кримінальне правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_2 засуджений, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Вважаючи обґрунтованим визнання судом першої інстанції наведених обставин, які характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним злочину, пом'якшуючу обставину та відсутність обставин, що його обтяжують, колегія суддів, разом з тим зазначає, що обґрунтовано пославшись на ці обставини, суд безпідставно призначив ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі, яке не передбачено санкцією ч. 1 ст. 185 КК України.

Враховуючи наведене, та з огляду на положення ст. 65 КК України, колегія суддів вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у розмірі, близьким до мінімального з передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а з урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого та тяжкості злочину, колегія суддів дійшла висновку про можливість звільнення його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, як про це в апеляційній скарзі просить прокурор.

Тому, колегія суддів в порядку п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України скасовує вирок відносно ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання і постановляє в цій частині свій вирок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392, 404, 405, п. 3 ч. 1 ст. 407, ч. 2 ст. 409, 414, п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання скасувати і призначити покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Головуючий -

Судді: