Ухвала суду № 58226599, 10.06.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/351/16-ц Номер провадження 22-ц/775/843/2016

Єдиний унікальний номер 219/351/16-ц

Номер провадження 22-ц/775/843/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Шевченко Л.В.

Доповідач Корчиста О.І.

УХВАЛА

Іменем України

08 червня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Дундар І.О., Будулуци М.С.

за участі секретаря Чуряєва В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

встановив:

У січні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі за текстом ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 16 407 гривень. На обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторонами укладено кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 6 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ПАТ КБ «Приватбанк» відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок, випустив і надав платіжну картку, а також здійснював її обслуговування. ОСОБА_1 зобов'язалася у строки здійснювати погашення заборгованості, проте через неналежне виконання умов договору виникла заборгованість на вказану суму.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2016 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 13 837,62 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 5 034,53 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 8 803,09 гривень, а також понесені позивачем судові витрати в розмірі 1 162,20 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення з неї відсотків за користування кредитом на суму 8 803,09 гривень скасувати та в цій частині позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що позивач при нарахуванні відсотків за кредитом використовував різні відсоткові ставки, а саме 36%, 43,20%, 34,80%, 30%, при цьому про їх зміну її не попереджав, з умовами під розпис вона ознайомлена не була, а також позивач нарахував окремо відсотки на сальдо поточної заборгованості за тілом кредиту.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримала та просила її задовольнити.

В судове засідання представник ПАТ КБ «Приватбанк» не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, апеляційну скаргу просив відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові матеріали справи і перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині стягнення відсотків за кредитним договором, то апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами було укладено договір № б/н від 14 квітня 2008 року, згідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Також, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та "Тарифами банку", складають між нею та банком договір, що підтверджується відповідним підписом в анкеті-заяві.

Крім цього, судом першої інстанції було встановлено, що через неналежне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за вищенаведеним кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 30 листопада 2015 року складає 16 407 гривень та складається із заборгованості за тілом кредиту на суму 5 034,53 гривень, заборгованості за відсотками за користування кредитом на суму 8 803,09 гривень, заборгованості за пенею та комісією в розмірі 1 550 гривень та штрафів в розмірі 250 гривень та 769,38 гривень, що підтверджується розрахунком та відповідає умовам договору.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав у повному обсязі, а відповідач ухиляється від виконання зобов'язання, заборгованість за договором не погашає. Крім цього, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, доказів її погашення не надано, а позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 5 034,53 гривень та заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 8 803,09 гривень, які є винагородою банку та передбачені кредитним договором, обґрунтовані та підлягають стягненню з боржника.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції зазначеним нормам процесуального права в межах його перегляду апеляційним судом, а саме, в частині визначення розміру заборгованості за відсотками, відповідає повністю, за наступних підстав.

Зі змісту договору, укладеному між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 № б/н від 14 квітня 2008 року, вбачається, що ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Крім цього, вбачається, що ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. (а.с.7)

Відповідачем зазначені обставини не спростовані, тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона не була ознайомлена з Умовами не знайшли свого підтвердження.

Також не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги про неправомірну зміну позивачем процентної ставки за кредитним договором за наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1056 1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг процентна ставка за даним договором є змінюваною, при цьому, п. 1.1.6.2, п.1.1.6.2.1, п. 1.1.6.3.4 передбачено повідомлення Клієнта про внесені зміни шляхом публікації на офіційному сайті банку, а також шляхом надіслання смс повідомлення.

Надіслання такого смс повідомлення про зміну розміру процентної ставки за кредитом на адресу ОСОБА_1 підтверджується роздруківкою смс розсилки.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає вимогам закону та підстав для його скасування в цій частині не має.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді