Рішення № 58224598, 23.05.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37961/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Москаленко К.О.,

при секретарі - Козачук К.П., Ольховської М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В :

15.10.2015 позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, просив стягнути з відповідача на свою користь грошові ктшти в розмірі 1 024 555 грн. 56 коп.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що рішенням Печерського районного суду м.Києва від 15.10.2013, яке набрало законної сили у справі №757/14243/13-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 53000 доларів США та 6000 Євро, що в гривневому еквіваленті складає 492 588 грн. 44 коп. Вказане рішення суду було виконане 12.02.2015. Посилаючись на те, що на дату здійснення розрахунку змінився офіційний курс НБУ долара США та Євро по відношенню до гривні, а саме 1 долар США = 25 грн. 09 коп., 1 Євро= 28 грн. 39 коп., просив стягнути з відповідача на його користь різницю між присудженою та виплаченою сумою заборгованості в розмірі 492 588 грн. 44 коп. та сумою грошового зобов'язання в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 12.02.2015 в розмірі 1 517144 грн. 00 коп., що відповідно становить 1 024555 грн. 56 коп.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на викладені в позові обставини та доводи, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на викладене в письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти задоволення позову, представник відповідача зазначив, що після набрання рішенням законної сили грошові зобов'язання сторін припинились, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, думку представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду м.Києва від 15.10.2013 у справі №757/14243/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 03.12.2013 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 53 000 доларів США та 6 000 Євро, що в гривневому еквіваленті складає 492 588 грн. 44 коп. (а.с.7-8,9-11,12)

Вказане рішення суду набрало законної сили 03.12.2013.

Згідно рішення Печерського районного суду м.Києва від 16.06.2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 07.10.2015 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та штрафних санкцій встановлено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києва від 29.01.2015 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 757/14243/13-ц, виданого 23.12.2013 Печерським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 492 588 грн. 44 коп.(а.с.27-28, 30-32)

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки вказаними рішеннями суду встановлено факт порушення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, а також, що згадане рішення суду від 15.10.2013 відповідачем виконане, суд, виходячи з положень вказаної норми вважає, що дані обставни не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Таким чином, зобов'язанням є правовідношення сторін, зміст якого становлять цивільні права та обов'язки.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Як встановлено судом, грошове зобов'язання має бути виконане відповідачем в іноземній валюті, в доларах США та Євро.

Відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З наведеного положення вказаної норми випливає, що сума, яка підлягає сплаті в іноземній валюті, визначається за офіційним курсом відповідної валюти, зокрема, на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Судом встановлено, що станом на дату виконання рішення суду від 15.10.2013 та відповідно здійснення відповідачем розрахунку, а саме 12.02.2015 офіційний курс НБУ долара США та Євро по відношенню до гривні становив 1 долар США=25 грн. 09 коп., 1 Євро= 28 грн. 39 коп.

Отже, гривневий еквівалент за курсом НБУ валютної заборгованості відповідача перед позивачем станом на 12.02.2015 становить: 53 000 доларів США=1 329 770 грн. 00 коп., 6 600 Євро=187 374 грн. 00 коп., що разом складає 1 517 144 грн. 00 коп.

Разом з тим, відповідач здійснив погашення заборгованості в розмірі еквівалентному 53 000 доларів США, та 6600 Євро, що становить 492 588 грн. 44 коп. на момент ухвалення рішення суду від 15.10.2013, що суперечить вимогам ч.2 ст. 533 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу, оскільки чинним законодавством не передбачено припинення зобов'язання ухваленням такого рішення. В цих випадках діє загальне правило про припинення зобов'язання проведенням належного виконання.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі ВССУ від 22.04.2015 у справі №6-6244св15.

За вказаних обставин та виходячи з положень ч.2 ст. 533 ЦК України, протягом розгляду справи встановлено факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе за договором позики зобов'язань перед позивачем, оскільки на момент здійснення відповідачем погашення заборгованості у розмірі 53 000 доларів США, та 6 600 Євро - 12.02.2015 збільшився офіційний курс долара США та Євро по відношенню до гривні, а тому для відновлення становища позивача з відповідача слід стягнути курсову різницю між присудженою за вказаним рішенням суду від 15.10.2013 та виплаченою сумою заборгованості, що становить 492588грн. і загальною сумою грошового зобов'язання в розмірі 53000 доларів США та 6600 Євро, що разом складає: 1 517 144 грн. 00 коп. - 492 588 грн. 44 коп.=1 024 555 грн. 56 коп.

Твердження представника відповідача про відсутність правових підстав для стягнення курсової різниці за невиконання грошового зобов'язання суд вважає безпідставними, і ґрунтуються на хибному розумінні положень цивільного законодавства, яким регламентовано визначення зобов'язання, підстав виникнення грошового зобов'язання та підстав відповідальності за його порушення.

Виходячи з встановлених судом обставин справи та положень чинного законодавства, яким регламентовано спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

У зв'язку з задоволенням позову, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 6 090 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 526-530, 533, 599 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215, 292, 294 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 1 024 555 (один мільйон двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень) 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат суму судового збору у розмірі 6 090 (шість тисяч дев'яносто) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Печерського

районного суду м.Києва К.О. Москаленко