Ухвала суду № 58223415, 10.06.2016, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/495/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2016 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Поліщук Т.М., перевіривши виконання вимог ст.ст. 109-121 ЦПК України по справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса ОСОБА_4, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння та визнання права власності на 2/3 будинковолодіння ,-

встановила:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Острозького районного суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_3, третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса ОСОБА_4, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння та визнання права власності на 2/3 будинковолодіння.

Позовна заява подається з додержанням загальних правил предявлення позову та повинна відповідати вимогам ст.ст. 119-120 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України.

В порушення п.2 ч.2 ст.119 ЦПК України позов подано ОСОБА_1 та ОСОБА_2, водночас, до позовної заяви долучено копії паспортів на імя ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що не відповідає особам позивачів вказаним в позовній заяві.

В порушення п.3 ч.2 ст.119 ЦПК України в позовній заяві не чітко викладено зміст позовних вимог, не зазначено яке свідоцтво оспорюється позивачами та в якій частині, ким та коли воно видане, його № та не долучено копію оспорюваного свідоцтва про право власності до позовної заяви.

У відповідності до п.4 ч. 2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, яка у позовах щодо вимог майнового характеру про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.

В порушення вищевказаного позивачі, звертаючись з позовом до суду про визнання права власності на майно, не визначили ціну позову та не надали належних доказів що підтверджують дану ціну позову на момент звернення до суду, що позбавляє суд можливості перевірити правильність та повноту сплати позивачами судового збору.

В порушення п.п.5, 6 ч.2 ст. 119 ЦПК України, вказуючи в позовній заяві про те що спірне будинковолодіння відносилося до типу колгоспного двору, членами якого було шестеро осіб троє з яких померли, позивачі в позовній заяві не зазначають про наявність чи відсутність спадкоємців, що прийняли спадщину після їх смерті.

В порушення п.п.5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України ОСОБА_5 в позовній заяві не зазначає доказів, якими вона підтверджує обставини, що обґрунтовують її вимоги, зокрема, вказуючи в позовній заяві про неможливість оформлення своїх спадкових прав, не зазначає відповідних доказів, які б підтверджували винесення нотаріусом мотивованої письмової постанови про відмову їй у вчиненні нотаріальної дії, як це передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого завтердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Визначаючись із субєктним складом сторін, у виниклих спірних правовідносинах, позивачем не визначено стороною органу місцевого самоврядування - відповідної сільської ради.

Згідно ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Відповідно до п. 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідно становить 551, 20 грн.

Згідно п.1.1 ч.2статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року в якому заява подається до суду.

У позовній заяві обєднано вимогу немайнового характеру та вимога майнового характеру. Позивачами при подачі вказаної позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1102,40 грн. однією квитанцією.

Згідно ст. 2 ЗУ «Про судовий збір» платники судового збору громадяни України, іноземці.., які звертаються до суду.

Позовну заяву подано ОСОБА_1 та ОСОБА_2, платниками судового збору згідно доданої квитанції вказано ОСОБА_7 та ОСОБА_6., що не відповідає особам позивачів зазначеним в позовній заяві. Вказані розбіжності позбавляють суд можливості встановити платника судового збору та перевірити відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ «Про судовий збір» правильність сплати судового збору та зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Крім того, згідно довідки МСЕК від 15.03.2016р. ОСОБА_6 є інвалідом ІІ групи, а тому він звільнений від сплати судового збору відповідно до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Таким чином, позивачем ОСОБА_5 при зверненні до суду має бути сплачено судовий збір в розмірі 551,20 грн. за позовними вимогами немайнового характеру та, крім того - за позовними вимогами майнового характеру про визнання права власності на майно, в розмірі 1% ціни позову, надавши докази дійсної вартості спірного майна на момент звернення до суду, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 551,20 грн.

Згідно частини першої статті 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Ухвалою суду від 01.06.2016р. позовну заяву було залишено без руху, позивачам було надано строк для усунення недоліків, а також було розяснено наслідки невиконання ухвали.

Копія даної ухвали була отримана позивачами 04.06.2016р., згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення. Таким чином, строк для усунення недоліків сплив 09.06.2016р.

У встановлений строк, позивачі недоліки позовної заяви не усунули, натомість позивач ОСОБА_8 подала суду заяву з проханням вважати позовну заяву не поданою та повернути. Позивач ОСОБА_2 заяви про усунення недоліків не подав.

Враховуючи наведені обставини, відповідно до вимог ст. 121 ч.2 ЦПК України позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 119, ст. 121 ч.2 ЦПК України,

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса ОСОБА_4, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння та визнання права власності на 2/3 будинковолодіння, вважати неподаною та повернути позивачам.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Острозького районного суду ОСОБА_9