Постанова № 58222384, 08.06.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1997/16-а

Провадження № 2-а/524/162/16

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

08.06.2016 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Андрієць Д.Д.

за участю секретаря - Бєлєнького О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 25.06.1986 року по 29.08.1986 року перебуваючи у складі МПМК-3 тресту «Харківагробуд» брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в зв'язку з чим отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Таким чином він набув прав на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 25.05.2015 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії з вказаних підстав. Своїм рішенням від 13.07.2015 року №51 відповідач повідомив його про відсутність підстав для призначення пенсії відповідно до ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» через відсутність довідки форми №122 та інших первинних документів, які підтверджують періоди роботи в зоні відчуження.

Посилаючись на вказані обставини, просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці щодо відмови йому у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на десять років та зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на десять років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії.

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_2, позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Зазначив, що відповідно до положень законодавства України, у разі неможливості надати довідку форми №122, громадянин повинен надати інші документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження. Такі документів позивач надав, а тому відмова відповідача в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставною.

Представник відповідача, Романець С.В., проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що 25.05.2015 року позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області з заявою про призначення пенсії із заниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, до вказаної заяви не була додана довідка за формою №122, а також інші первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження. За наданими відомостями неможливо встановити факт нарахування такої заробітної плати за роботу в зоні відчуження.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, приходить до таких висновків.

Відповідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно ч. 3 ст. 65 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та має право на пільги встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

25.05.2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці(правонаступником якого є Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області) із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці №51 від 13.07.2015 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують в установленому порядку період роботи в зоні відчуження.

Відповідно ст. 10 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 р. на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п. 2 ст. 14 Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеними до 2 категорії, є особи, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 01.07.1986 р. - незалежно від кількості робочих днів; з 01.07.1986 р. по 31.12.1986 р. - не менше 5 календарних днів; у 1987 р. - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 р. із зони відчуження (в т.ч. особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Згідно п. 3 постанови КМУ №501 від 25.08.1992 р. «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а потім і п. 3 постанови КМУ №51 від 20.01.1997 р. «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 01.07.1986 р. до 31.12.1986 р. - не менше 5, а у 1987 р. - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору серія А; при цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору Перереєстровано і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, згідно ч. 3 ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Відповідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, має достатній стаж роботи, що не заперечується відповідачем, досяг віку 50 років, а тому, з урахуванням зменшення пенсійного віку, має право на призначення пенсії.

Згідно підп. ґ п. 7 Порядку Подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування документами», які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях №122 від 09.03.1988 р., або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Суд зазначає, що надання інших документів при зверненні за призначенням пенсії з вище зазначених підстав законодавством не передбачено.

Відповідно абз. 4 ст. 15 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями. Основним документом, що визначає час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження є довідка ф. 122, затверджена постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 122 від 09.03.1988 р., що видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, у складі яких працівник безпосередньо виконував роботи з ліквідації аварії. У разі неможливості подання довідки за формою ф. 122 для призначення пенсії на пільгових умовах надаються інші (первині) документи, передбачені постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 р., що підтверджують період роботи в зоні відчуження, зокрема, довідки військової установи або довідки архівної установи.

В п. 20 «Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого КМУ № 637 від 12.08.1993 р, встановлено, що підтвердження трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до відповідача із заявою для призначення пенсії, позивач надав наступні документи:- копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році(категорія 2); копія довідки від 11.12.1992 р.№95, видана «Харківською ПМК-3»; довідка про заробіток за червень - серпень 1986 року, видана Харківським міським архівом; копія відомостей пересувної механізованої колони №3 м.Харкова про нарахування заробітної плати студентам Бородянської дільниці у 1986 році №1-л загону «Автомобіліст», з зазначенням запису №22 «Рамазанов Максим Магомедович»; довідка Харківського міського архіву від 26.01.2012 року №К-11 про відсутність наказів на відрядження в зону Чаес та табелів робочого часу МПМК №3 тресту «Харківагробуд».

За роботу в період з 25.06.1986 по 29.08.1986 року позивачу виплачена заробітна плата по місцю роботи МПМК 33 тресту «Харківагробуд» у складі ССО «Автомобіліст», з урахуванням коефіцієнта 2 в сумі 526 карбованців 32 коп.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25.10.2000 року № 12-рп/2000 - зоною відчуження є територія, що з 26.04.1986 року охоплює ту частину радіаційно небезпечних земель, рівень забруднення яких зумовив необхідність евакуації населення у 1986 році на підставі відповідних актів органів державної влади, незалежно від часу прийняття цих актів та проведення евакуації.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» вбачається Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи серед яких зона відчуження де працював позивач с.Луб'янка, Поліський район, Київська обл.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7, оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, провадилась у ІІІ, II, І зонах небезпеки у 4-, 3-, 2-кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи. На решті території зони відчуження, що не була віднесена до зон небезпеки (зона особливого контролю), оплата праці повинна була провадитись з дня аварії в однократному розмірі тарифних ставок, посадових окладів відповідно до постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року №524-156 (0524400-86) (постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 року № 168 (168с-86-п) та абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 (207с-86-п). Зазначене повідомлялось листом Держкомпраці УРСР і Укрпрофради від 08.01.1987 року №05/2-25-2; 03-51-8.

Таким чином, застосування коефіцієнта 2 при виплаті заробітної плати позивачу за період з 25.06.1986 року по 29.08.1986 року свідчить про те, що позивач у цей час працював саме у зоні відчуження, у зв'язку з чим, посилання відповідача на відсутність документів, що підтверджують перебування позивача у вказаний період в зоні відчуження, судом не береться до уваги, оскільки спростовуються наведеними доказами.

Суд вважає за необхідне наголосити, що незбереження первинних документів та відомостей стосовно приймання позивачем участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зазначений період (при наявності відповідного посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) не може слугувати підставою для обмеження пенсійних прав позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Так, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження правомірності своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що доводи позивача ОСОБА_1 не були спростовані відповідачем, його позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Таким чином суд задовольняє позов ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 6, 17, 18, 19, 107, 162 КАС України, ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на десять років .

Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на десять років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя: