Рішення № 58222147, 07.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/5463/14-ц Головуючий у І інстанції Шинкар А.О.Провадження № 22-ц/780/2554/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 07.06.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

07 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Антоненко В.І., Яворського М.А.,

за участю секретаря Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про стягнення коштів за договором страхування,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди. Заявлені вимоги мотивував тим, що 27 січня 2014 року між ним та відповідачем укладено договір страхування витрат осіб, які подорожують за кордон, в той же день він вилетів до ОСОБА_3. 28 січня 2014 року у звязку з погіршенням стану здоровя він звернувся за медичною допомогою до медичного центру «Асаф Арофе», де його було поміщено в реанімаційне відділення та проведено відповідне лікування, вартість якого разом з медикаментами склала 7181 доларів США та була сплачена ним за власні кошти. У квітні 2014 року його представник звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, листом від 22 травня 2014 року за № 1952/10 відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на недотримання ним умов договору, зазначених у п. 7.3 частини «В» договору. Просив стягнути із ПАТ «СК «АХА Страхування» страхове відшкодування у розмірі 57397,73 грн., що еквівалентно 7181 доларів США, та моральну шкоду у розмірі 2000 грн., заподіяну неправомірними діями відповідача, внаслідок чого він змушений брати у родичів в борг гроші на лікування.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 квітня 2015 року, позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 57397,73 грн., а також в дохід держави судовий збір у сумі 573,97 грн., решту позовних вимог залишено без задоволення.

Відповідач ПАТ «СК «АХА Страхування», не погоджуючись із рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2015 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що судом не було взято до уваги, що позивач є громадянином України та ОСОБА_3, що підтверджується інформацією, зазначеною у довіреності позивача, а отже відсутні правові підстави для визнання вказаної події страховим випадком та виплати страхового відшкодування у звязку з тим, що договір страхування не діє на території України та країн постійного проживання застрахованої особи і країни, громадянином якої вона є.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 березня 2016 року касаційну скаргу ПАТ «СК «АХА Страхування» частково задоволено, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 23 квітня 2015 року скасовано у частині вирішення позову ОСОБА_2 до ПАТ «СК «АХА Страхування» про стягнення коштів за договором страхування, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2015 року залишено без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим рішення суду першої інстанції в повній мірі даним вимогам не відповідає.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 27 січня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «СК «АХА Страхування» укладено договір страхування витрат осіб, які подорожують за кордон, та в цей же день внесено страховий платіж у розмірі 1917,14 грн.

27 січня 2014 року ОСОБА_2 вилетів до ОСОБА_3, а 28 січня 2014 року звернувся за медичною допомогою до медичного центру «Асаф Арофе», де його було поміщено в реанімаційне відділення та проведено відповідні дослідження і лікування. Вартість лікування разом з медикаментами склала 7181 долар США, що станом на 28 січня 2014 року еквівалентно 57397,73 грн.

У квітні 2014 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою про виплати страхового відшкодування.

Листом від 22 травня 2014 року за № 1952/10 відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на недотримання позивачем умов договору, визначених у п. 7.3 частини «В» договору.

ОСОБА_4 А договору страхування встановлено період страхування з 28 січня 2014 року по 27 січня 2015 року, страхова сума 30000 доларів США та ризики, що покриваються, в тому числі надання невідкладної допомоги та невідкладної стаціонарної допомоги (сплачується вартість наданих послуг та медикаментів).

Пунктом 7.3 договору встановлено, що договір набирає чинності з дати початку періоду страхування, яка вказана в договорі, та діє до 24:00 годин дня, вказаного в договорі як дати закінчення періоду страхування виключно у випадку надходження до дати початку періоду страхування, яка вказана в договорі, на розрахунковий рахунок страховика страхового платежу в повному обсязі в сумі, вказаній в договорі як «Загальний страховий платіж».

Договір набирає чинності з 00 год. 00 хв. дня, наступного за днем надходження на розрахунковий рахунок чи до каси страховика страхового платежу в повному обсязі в сумі, відповідно до вказаної в договорі, як Загальний страховий платіж, та діє до 24:00 години дня, вказаного в договорі як дата закінчення періоду страхування виключно у випадку надходження на розрахунковий рахунок чи до каси страховика страхового платежу в повному обсязі в сумі відповідно до вказаної в договорі як «Загальний страховий платіж» пізніше дати початку періоду страхування, вказаної в договорі.

При цьому відповідальність страховика по відшкодуванню збитків застрахованому за ризиками, вказаними в Програмі страхування договору, настає з дати перетину застрахованим кордону України при виїзді за кордон при умові сплати страхового платежу в повному обсязі відповідно до вказаному в договорі як «Загальний страховий платіж», але, в будь-якому випадку, не раніше дати, вказаної в договорі як дата початку періоду страхування, та діє до дати перетину застрахованим кордону України при вїзді із-за кордону, але, в будь-якому випадку, не пізніше 24:00 дня, вказаного в договорі як дата закінчення періоду страхування.

Відповідно до п. 7.1 договору, територія страхування територія країни (країн), яка вказана в частині А договору, окрім України, та країн постійного проживання застрахованої особи і країни, громадянином якої він є.

Наведені обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобовязаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобовязаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Задовольняючи позов у частині стягнення страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив із того, що страховий випадок стався на території ОСОБА_3, тобто країни, яка вказана у частині А договору, тому відмова у виплаті страхового відшкодування є безпідставною.

Із такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини, аналіз яких свідчить, що частина А договору страхування дійсно відносить ОСОБА_3 до країн, на території яких діє страхування. Разом з тим, п. 7.1 договору виключає із переліку країн, наведених у частині А договору, України, країну постійного проживання застрахованої особи і країну, громадянином якої він є.

Колегія суддів приймає до уваги, що згідно довіреності від 23 березня 2014 року (а. с. 13), яку ОСОБА_2 видав для представництва його інтересів у суді, страхувальник є громадянином ОСОБА_3, посвідчення особи громадянина ОСОБА_3 від 27 липня 2004 року, та проживає у цій країні. Довіреність видана в ОСОБА_3, підпис ОСОБА_2 завірено апостилем.

Обставин громадянства ОСОБА_3 позивачем під час розгляду справи не спростовано.

Пунктом 1 статті 2 Закону України «Про громадянство» визначено, що законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на принципі єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Саме із вимог даного закону виходив суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову і стягуючи із відповідача на користь позивача страхове відшкодування.

Разом із тим, правові відносини з Україною є публічними, в той час як у приватних правовідносинах сторони можуть допускати наявність другого громадянства у громадянина України та регулювати це відповідними наслідками, як і було зроблено сторонами під час укладення договору страхування.

Отже, враховуючи положення п. 7.1 договору договір страхування витрат осіб, які подорожують за кордон, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «СК «АХА Страхування» 27 січня 2014 року, не діє на території ОСОБА_3.

Колегія суддів враховує також, що згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України за вих. № 0.64-990/0/15-15 від 27 січня 2015 року про надання інформації щодо перетину державного кордону України у період з 26 січня 2014 року по 27 січня 2015 року, ОСОБА_2 27 січня 2014 року залишив територію України через міжнародний аеропорт «Бориспіль» авіарейсом «775 Київ Тель-Авів»; 01 вересня 2014 року повернувся на територію України через міжнародний аеропорт «Бориспіль» авіарейсом «776 Тель-Авів Київ»; 21 вересня 2014 року знову покинув територію України через міжнародний аеропорт «Бориспіль» авіарейсом №779 Київ Тель-Авів».

Обставини видачі позивачу паспорту громадянина України 30 грудня 2004 року у звязку із поверненням на постійне місце проживання в Україну та реєстрація з 08 грудня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1 не спростовують обставин громадянства країни ОСОБА_3 у позивача.

Виходячи із вищевикладеного, висновок суду першої інстанції про стягнення коштів за договором страхування є помилковим і не ґрунтується на всебічному дослідженні обставин, підтверджених доказами, наявними в матеріалах справи, в звязку із цим рішення суду першої інстанції в частині стягнення коштів за договором страхування підлягає скасуванню.

Оскільки відповідно до п.7.1 ОСОБА_4 Умови Договору страхування витрат осіб, які подорожують за кордон територія страхування територія країни (країн), яка вказана в ОСОБА_4 А Договору, окрім України та країни постійного проживання застрахованої особи і країни, громадянином якої він є, а наявність у позивача на момент страхового випадку громадянства країни ОСОБА_3 та проживання там підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, та не спростовані представником позивача, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення коштів за договором страхування.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ухвалене за неповного зясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставами для його скасування в цій частині із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду було залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та не є предметом розгляду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України колегія суддів здійснює перерозподіл судових витрат і стягує із позивача на користь відповідача 773,80 грн. судових витрат за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2015 року в частині вирішення позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про стягнення коштів за договором страхування скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_2 в позові до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про стягнення коштів за договором страхування.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» судові витрати 773,80 грн..

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Антоненко В.І.

ОСОБА_5