Вирок № 58220662, 10.06.2016, Житомирський районний суд Житомирської області

КП№ 278/1012/16-к

УКРАЇНА

Житомирський районний суд Житомирської області

В И Р О К

Іменем України

10 червня 2016 року Житомирський районний суд Житомирської області

в складі головуючого судді Баренко С.Г.,

за участю секретаря судового засідання Лабенської Л.І.,

учасників кримінального провадження:

прокурора Мельника А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1.,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 06.01.2016 за № 12016060170000020, за яким обвинувачується:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Ріжок, Літинського району, Вінницької області, з середньою освітою, на утриманні малолітніх дітей не має, працює водієм в ТОВ "Поділля Автотранс", проживає за адресою: АДРЕСА_1, -

за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) ,-

В С Т А Н О В И В:

06.01.2016 о 9 год. 50 хв. ОСОБА_1 керував технічно-справним рейсовим автобусом YOTONG ZK 6831, номерний знак НОМЕР_1 та рухався по правій смузі автодороги сполученням Житомир-Могилів-Подільський в напрямку м. Житомира. Проїжджаючи поблизу пішохідного переходу, який був позначений спеціальними дорожніми знаками та розміткою, в порушення пункту 18.4. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), не звернув уваги на автомобіль Фольцваген Кадді, водій якого зупинився в лівій смузі руху для того, щоб надати пішоходу ОСОБА_3, яка перетинала дорогу на пішохідному переході по ходу руху автобуса, можливість перейти дорогу, не зменшив швидкість та не зупинився, створив небезпеку для останньої та наїхав на неї.

В результаті цієї ДТП ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді багатовідламкуватого перелому обох кісток гомілки з їх розтрощенням, розміжженням м'яких тканин гомілки, уламкового перелому 4-5 плюсневих кісток лівої стопи, перелому шийки правої плечової кістки, зі зміщенням відламків, а також масивну рану в ділянці правого колінного суглобу, верхньої та середньої частин правої гомілки. 07.01.2016 потерпілій ампутовано праву нижню кінцівку з формуванням культі на рівні верхньої частини гомілки. Такі тілесні ушкодження потягли за собою розвиток комбінованого шоку та анемії. Таким чином порушення ОСОБА_4 вимог ПДР знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку із спричиненням ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи відповідно до пред'явленого обвинувачення та погодився із цивільним позовом прокурора. Пояснив, що 06.01.2016 він їхав у напрямку м. Житомира.

Коли обвинувачений наблизився до пішохідного переходу, він не помітив потерпілу, яка в цей час переходила дорогу та наїхав на неї. Про свій чинок шкодує, вказав, що матеріально допомагав потерпілій. Просив не позбавляти його волі, вказав, що на його утриманні перебуває мати похилого віку (94 роки). Захисник обвинуваченого ОСОБА_2, з урахуванням щирого каяття обвинуваченого, активного сприяння розкриттю злочину, відсутності претензій з боку потерпілої, просив при призначенні покарання застосувати положення статей 69, 75-76 КК.

ОСОБА_3 звернулась із заявою про розгляд справи без її участі, оскільки жодних претензій до ОСОБА_1 вона немає. Вказала, що останній постійно допомагав їй, просила не карати його суворо.

Прокурор вважав за можливе провести дослідження доказів у даній справі за спрощеним порядком, мотивуючи це тим, що учасники кримінального провадження не оспорюють обставини вчиненого злочину. З посиланням на статті 127-128 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК), статтю 1206 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) заявив цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 витрати на стаціонарне лікування потерпілої у сумі 12140 грн. 19 коп.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин справи, які визнані учасниками судового провадження. Судом з'ясовано, що останні правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій не має. Наслідки наведеної частини статті 349 та частини 1 статті 394 КПК учасникам роз'яснено.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за частиною 2 статті 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд у відповідності до статті 65 КК ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин (стаття 12 КК), характеризується позитивно, працевлаштований. Обставинами, які в силу статті 66 КК пом'якшують покарання є щире каяття обвинуваченого, сприяння розкриттю злочину. Обставин, що згідно зі статтею 67 КК обтяжують покарання судом не встановлено.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - це покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. Суд бере до уваги відсутність у ОСОБА_1 попередніх кримінальних переслідувань, його допомогу потерпілій, необережний характер вчиненого злочину, міркування прокурора, який вважав за можливе звільнити обвинуваченого від призначеного покарання. ОСОБА_1 працює водієм, що є його основним джерелом заробітку, а тому суд погоджується із думкою прокурора про недоцільність позбавляти обвинуваченого права керувати транспортними засобами. З огляду на обставин справи та особу ОСОБА_1 суд дійшов висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов прокурора у відповідності до статей 127-128 КПК, статті 1206 ЦК підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 349, 373-376, 394 КПК суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК та призначити йому покарання 3 (роки) позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням та з іспитовим строком тривалістю в 2 (два) роки. Покласти на засудженого обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу інспекції та періодично з'являтись на реєстрацію в інспекцію

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на залучення експертів у розмірі 1583 грн. 28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Управління фінансів Житомирської Районної державної адміністрації кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 в сумі 12140 грн. 19 коп. (р/р 354 1700 100 1771 ГУ ДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, код отримувача 01991671).

Речовий доказ: автобус Ютонг, номерний знак НОМЕР_2 залишити у власника.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С.Г. Баренко