Постанова № 58219583, 06.06.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р. Справа № 922/1126/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників сторін:

Прокурор - Горгуль Н.В.

1-го позивача - ОСОБА_1

2-го позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області м. Харків (вх.№1327 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 19.04.16 у справі №922/1126/15

за позовом Заступник прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі:

1) Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків,

2) Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довжик" с.Довжик, Харківська область

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Харківської області м.Харків в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довжик" с.Довжик, Харківська область, в якій просив суд, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог стягнути з СТОВ Довжик на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування у розмірі 1735743,14грн. на р/р 33118331700249, УК Золочівський район с. Довжик, код ЄДРПОУ 37315882, МФО 851011 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.04.2016 р. у справі №922/1126/15 (суддя О.О.Присяжнюк) позов задоволено частково, стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довжик" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області; Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області на розрахунковий рахунок 33118331700249 УК у Золочівському районі, код ЄДРПОУ 37315882, МФО 851011 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, символ звітності 331 в установі банку Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 126510,02 грн., стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довжик" на користь державного бюджету України - 1827,0 грн. судового збору, в решті позову відмовлено.

Заступник прокурора Харківської області з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що акт перевірки є належним доказом обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення збитків по відшкодуванню шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства; суд першої інстанції помилково дійшов висновку про можливість видобування води відповідачем без спеціального дозволу, що складені акти не оскаржені відповідачем та не визнані незаконними у встановленому чинним законодавством порядку.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що прокуратура Харківської області помилково вважає, що акт перевірки №1005/01-04/07-09 від 25.07.2014 року є належним доказом заявлених позовних вимог про стягнення збитків по відшкодуванню шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, оскільки вказані висновки суперечать приписам п.1.3 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2009р. «Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» та II розділу ГПК України.

Позивач вважає, що матеріалами справи не доводиться наявність факту протиправної поведінки відповідача у період з 01.04.2012 року по 30.09.2013 рік, і, як наслідок, складу правопорушення у діях відповідача; розмір збитків визначений прокуратурою з порушенням норм матеріального права та не підтверджується допустимими доказами, а тому позовні вимоги щодо стягнення завданих відповідачем збитків в розмірі 1735743,14 грн. задоволенню не підлягають, в акті перевірки №1175/01-03/07-11 від 26.09.2013 року відсутні дані, що свідчили б про відсутність у СТОВ «Довжик» дозволу на спеціальне водокористування, тобто факту самовільного водокористування, тобто у вказаний період не можливо застосувати міру відповідальності як відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів.

Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що прокурор помилково не приймає до уваги акт планової перевірки №1175/01-03/07-11, яка проводилась позивачем в період 06.09.2013 по 26.09.2013р., яким було зафіксовано, що жодних порушень в частині прав та підстав спеціального водокористування з боку СТОВ «Довжик» не встановлено та завданої шкоди у період 2012 3-й квартал 2013року виявлено не було. Цей акт є діючим, не був оскаржений, не скасований, тому правомірно прийнятий судом до уваги, що свідчить про неправомірність позовних вимог про стягнення збитків за цей період, та можливість ставити питання про стягнення збитків відповідно за період четвертий квартал 2013р. перший квартал 2014 р.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явлення представника не перешкоджає розгляду скарги.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що в період з 24.07.2014 року по 25.07.2014 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області, в межах виконання листа прокуратури Золочівського району Харківської області від 15.11.2013 за № 04-28/2030вих13, враховуючи згоду Державної екологічної інспекції України від 22.01.2014 №2/3-187ЗГ та на підставі наказу від 23.07.2014 року № 1005/01-04 здійснено позапланову перевірку дотримання вимог Водного кодексу України у діяльності СТОВ «Довжик».

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 25.07.2014 за № 1005/01-04/07-09, яким встановлено, що СТОВ «Довжик» здійснює забір води з трьох свердловин на виробничі та госпобутові потреби з 28.02.2012 року по 24.07.2014 року без дозволу на спеціальне водокористування за адресом: Харківська область, Золочівський район, с.Довжик та с.Макарихі.

Відповідно до листа Золочівського відділення Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 05.08.2014 року № 901/10/2013-01-66 за період з 2012 року по 1 квартал 2014 року підприємством з підземних джерел забрано 34962 м3 води, з яких в 2012 році 16500 м3 за 2013 рік 16308 м3 за 1 квартал 2014 року 2154 м3.

Отже, прокурор стверджував, що СТОВ «Довжик» у період з з 2012 року по 1 квартал 2014 року здійснювало водокористування з вищезазначених артезіанських свердловин без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44,48, Водного кодексу України.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області, з метою усунення порушень виявлених під час здійснення перевірки, винесено припис від 28.07.2014 № 07-25/255, яким керівника СТОВ «Довжик» зобовязано отримати дозвіл на спеціальне водокористування.

За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 002096 від 01.08.2014 року та винесено постанову про накладання адміністративного стягнення № 07-26-591 від 01.08.2014 року, згідно якої заступника директора СТВО «Довжик» - ОСОБА_2, визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Розясненням Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року встановлено, що у випадках накладення адміністративних стягнень за невиконання вимог природоохоронного законодавства на відповідальних посадових осіб підприємств, накладений штраф хоча й має матеріальний характер, але є заходом відповідальності, а не відшкодування шкоди.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області із врахування норм передбачених «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 року (із змінами згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011 № 220, далі по тексту - Методика) та листа Золочівського відділення Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 05.08.2014 року № 901/10/2013-01-66 розрахована шкода за період з 30.07.2012 рік по 21.08.2012 рік, розмір якої становить 1869418,14 грн. та предявлена претензія № 3 від 27.01.2015 року.

10.04.2015 року Державна екологічна інспекція у Харківській області із врахуванням листа Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 08.04.2015 року № 324/10/20-13-01-66 та відзиву відповідача від 23.03.2015 року внесла зміни до претензії № 3 від 27.01.2015 року, в частині показника обєму забраної води, розмір шкоди після внесення змін становив 1735743,14 грн., який став підставою для внесення прокуратурою заяви про зменшення позовних вимог.

Пунктом 1.3 Методики встановлено, що єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).

Пунктом 1.4 Методики зазначено, що ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що зміни до претензії № 3від 10.04.2015, які додані до заяви прокуратури не відповідають зазначеним вище приписам Методики, оскільки розрахунок розміру збитків по претензії від 10.04.2015 на суму 1735743,14 грн. здійснений за період з 01.04.2012 року по 31.03.2014 рік, однак актом перевірки № 1175/01-03/07-11 від 26.09.2013 складеного відносно СТОВ «Довжик», Державною екологічною інспекцією у Харківській області зафіксовано, що дозвіл на спеціальне водокористування від товариства не вимагається.

Претензія від 10.04.2015 в розмірі 1735743,14 грн. станом на момент розгляду справи змінена Державною екологічною інспекцією у Харківській області, про що свідчать зміни до претензії № 3 від 24.12.2015 зареєстровані за № 4824/01-25/02-11.

24.12.2015 року Державна екологічна інспекція у Харківській області розглянула лист відповідача від 22.12.2015, лист Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 16.12.2015 № 1708/10/20-13-01-66 та від 13.03.2015 № 212/10/2013-01-66 та враховуючи приписи п.п. 1.3, 1.4 Методики внесла зміни до претензії № 3 від 27.01.2015 року в частині показника обєму забраної води та періоду самовільного забору відповідачем підземної води.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відсутнє правопорушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у строк до 26.09.2013 рік та як наслідок не можливо застосовувати норми Методики для нарахування шкоди у період з 01.04.2012 року по 26.09.2013 рік.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що розмір шкоди після внесення вказаних змін становить 126510,02 грн., який став підставою для внесення Державною екологічною інспекцією у Харківській області заяви про зменшення позовних вимог, яка залишена без задоволення.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою, відповідно до п. 9.1 Методики, розрахунок розміру: Зсам = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), куб.м; Тар - розмір, грн/100 куб. м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн/100 куб.м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника «Інші водні об'єкти», встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

Тариф на підземну воду (ставка збору за спеціальне використання води) у відповідності до ст. 325 ПКУ у редакції 2014 року складав 53,47 коп./м3 .

Пункт 9.2. Методики передбачає, що фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що розмір шкоди внаслідок самовільного водокористування відповідача, який підлягає задоволенню становить Зсам = 100*0,5347*2366,00 = 126510,02 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно зі ст.14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної-влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 48 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування це забір води з водних обєктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні обєкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для гоподарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобовязані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявністю дозволу.

Згідно з ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається:- державними органами охорони навколишнього природного середовища у разі використання води водних обєктів загальнодержавного значення; - Верховною Радою. Автономної республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього середовища у разі використання води водних обєктів місцевого значення».

Відповідно до ст.110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Частинами 4,5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно зі ст. 69 даного Закону "Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів."

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що Відповідачем не доведено відсутності своєї вини у завданні шкоди з його боку.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на акт перевірки №1005/01-04/07-09 від 25.07.2014 року як доказ заявлених позовних вимог про стягнення збитків по відшкодуванню шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства є необґрунтованим, оскільки прокурор помилково не приймає до уваги акт планової перевірки №1175/01-03/07-11, яка проводилась позивачем в період 06.09.2013 по 26.09.2013р., яким зафіксовано, що жодних порушень в частині прав та підстав спеціального водокористування з боку СТОВ «Довжик» не встановлено та завданої шкоди у період 2012 3-й квартал 2013року не виявлено. Цей акт є діючим, не оскаржений, не скасований, тому правомірно прийнятий судом першої інстанції до уваги, що свідчить про неправомірність позовних вимог про стягнення збитків за цей період, та можливість ставити питання про стягнення збитків відповідно за період четвертий квартал 2013р. перший квартал 2014р.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви прокурора не можуть бути підставою для зміни рішення суду, керуючись статтями 6, 8, 13, 14, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 44,48,49 Водного кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.04.16 у справі № 922/1126/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 10.06.16

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.